19 травня 2025 року № 320/49684/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 №313460715 форми «Р» Головного управління ДПС у Київській області, яким ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» нараховано суму грошового зобов'язання до сплати у вигляді податку на прибуток приватних підприємств в сумі 854 699,00 грн та штрафних санкцій в розмірі 25% в сумі 213 674, 75 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 №313470715 форми «П» Головного управління ДПС у Київській області, яким встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по Декларації від 28.02.2018 на суму 3 945 823 грн, по декларації від 03.03.2022 на суму 8 285 185 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження
Свої вимоги позивач мотивує відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Заслухавши у судовому засіданні 25.12.2024 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Київській області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2023.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» від 15.05.2024 № 30554/10-36-07-15/36969979.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 № 313460715 форми «Р» та податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 № 313470715 форми «П», якими встановлено заниження показників в рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (з вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та з 01.01.2019 по 31.12.2021 на суму 16 927 736 грн. нереальність здійснення господарських операцій із фізичними особами-підприємцями: ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ); ФОП ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2 ); ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_3 ); ФОП ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_4 ); ФОП ОСОБА_5 (податковий номер НОМЕР_5 ); ФОП ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_6 ); ФОП ОСОБА_7 (податковий номер НОМЕР_7 ); ФОП ОСОБА_8 (податковий номер НОМЕР_8 ); ФОП ОСОБА_9 (податковий номер НОМЕР_9 ); ФОП ОСОБА_10 (податковий номер НОМЕР_10 ); ФОП ОСОБА_11 (податковий номер НОМЕР_11 ); ФОП ОСОБА_12 (податковий номер НОМЕР_12 ); ФОП ОСОБА_13 (податковий номер НОМЕР_13 ); ФОП ОСОБА_14 (податковий номер НОМЕР_14 ); ФОП ОСОБА_15 (податковий номер НОМЕР_15 ); ФОП ОСОБА_16 (податковий номер НОМЕР_16 ); ФОП ОСОБА_17 (податковий номер НОМЕР_17 ); ФОП ОСОБА_18 (податковий номер НОМЕР_18 ); ФОП ОСОБА_19 (податковий номер НОМЕР_19 ); ФОП ОСОБА_20 (податковий номер НОМЕР_20 ); ФОП ОСОБА_21 (податковий номер НОМЕР_21 ); ФОП ОСОБА_22 (податковий номер НОМЕР_22 ); ФОП ОСОБА_23 (податковий номер НОМЕР_23 ); ФОП ОСОБА_24 (податковий номер НОМЕР_24 ), в зв'язку з чим нараховано суму грошового зобов'язання до сплати у вигляді податку на прибуток приватних підприємств в сумі 854699,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 213674,75 грн., встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по Декларації від 28.02.2018 року на суму 3945823 грн., по Декларації від 03.03.2022 на 8285185 грн. та відповідно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Вказані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані встановленням контролюючим органом недоведеності здійснення господарських операцій ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» з ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ); ФОП ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2 ); ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_3 ); ФОП ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_4 ); ФОН ОСОБА_5 (податковий номер НОМЕР_5 ); ФОП ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_6 ); ФОП ОСОБА_7 (податковий номер НОМЕР_7 ); ФОП ОСОБА_8 (податковий номер НОМЕР_8 ); ФОП ОСОБА_9 (податковий номер НОМЕР_9 ); ФОП ОСОБА_10 (податковий номер НОМЕР_10 ); ФОП ОСОБА_11 (податковий номер НОМЕР_11 ); ФОП ОСОБА_12 (податковий номер НОМЕР_12 ); ФОП ОСОБА_13 (податковий номер НОМЕР_13 ); ФОП ОСОБА_14 (податковий номер НОМЕР_14 ); ФОП ОСОБА_15 (податковий номер НОМЕР_15 ); ФОП ОСОБА_16 (податковий номер НОМЕР_16 ); ФОП ОСОБА_17 (податковий номер НОМЕР_17 ); ФОП ОСОБА_18 (податковий номер НОМЕР_18 ); ФОП ОСОБА_19 (податковий номер НОМЕР_19 ); ФОП ОСОБА_20 (податковий номер НОМЕР_20 ); ФОП ОСОБА_21 (податковий номер НОМЕР_21 ); ФОП ОСОБА_22 (податковий номер НОМЕР_22 ); ФОП ОСОБА_23 (податковий номер НОМЕР_23 ); ФОП ОСОБА_24 (податковий номер НОМЕР_24 ).
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як стверджує позивач, надані товариством до перевірки та до суду первинні документи повністю підтверджують той факт, що господарські відносини між ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» і вказаними вище фізичними особами-підприємцями у періоді, охопленому перевіркою, носили реальний характер. При укладенні договорів з вищевказаними контрагентами у товариства була наявна ділова мета, оскільки придбані товарно-матеріальні цінності (риба, рибні відходи і субпродукти) використані товариством у власній господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.
Здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами, на думку позивача, спричинило реальні зміни майнового стану платника податків - ТОВ «Норкова ферма «Вікінг», зокрема товар отриманий у фізичних осіб-підприємців, використаний у господарській діяльності для відгодівлі звірів норки, розведення яких є основним видом діяльності товариства.
Позивач зазнає, що збалансоване харчування звірів норки згідно розроблених раціонів харчування включає зокрема рибу, рибні відходи та субпродукти. Відтак вказаний вид продукції закуповується ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» регулярно і використовується для приготування фаршу, яким годують звірів норки. Саме з цією метою рибу, рибні відходи та субпродукти придбані, у фізичних-осіб підприємців у перевірений період, використані позивачем у вищеописаний спосіб.
Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є:
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;
дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;
дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;
дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.
При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов'язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами надано суду, у тому числі копії таких документів: договорів та додатків до них, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей, карток рахунків, актів наданих послуг.
Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів, є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Таким чином, основною (первинною) ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.
При цьому, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Аналогічний підхід висловлено Верховним Судом в постановах від 12 березня 2019 року (справа №826/14489/16), від 26 березня 2019 року (справа №826/5263/14), від 30 серпня 2019 року (справа №2а-12436/11/2670), від 07 серпня 2018 року (справа №822/1825/14).
У контексті наведеного суд зазнає, що позивачем не надано доказів транспортування товару (в частині контрагентів відсутні жодні докази транспортування товару; в іншій частині надано товарно-транспортні накладні, проте надані документи не дають змогу ідентифікувати місце завантаження/відвантаження товару).
Суд зазнає, що хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.
Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об'єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/або суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.
Більше того, відповідно до наданих позивачем видаткових накладних вбачається, що в частині з них неможливо ідентифікувати осіб, які взяли участь в господарській операції. Враховуючи, що у наданих позивачем видаткових накладних не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, такий недолік має системний характер, що у сукупності з іншими обставинами у справі об'єктивно ставить під сумнів правдивість інформації у видаткових накладних щодо зафіксованої в них господарської операції.
З огляду на відсутність можливості ідентифікації особи-підписанта первинного документа зі сторони постачальника, суд критично оцінює надані позивачем докази у вигляді видаткових накладних, як підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій.
Вважаючи за необхідне конкретизувати зазначене вище у контексті взаємовідносин позивача з його контрагентами, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 .
Позивачем надано договір купівлі-продажу № 14/02 від 14 лютого 2017 року та Договір купівлі продажу № 31/10 від 31 жовтня 2019 року .
Відповідно до вимог вказаних договорів, кількість і якість товару встановлюється відповідно до товарно-транспортних накладних (пункт 2.2). Ціна і оплата товару (розділ 3) встановлюється відповідно до товарно-транспортних накладних (пункт 3.2).
Між тим, позивачем не надано суду відповідні товарно-транспортні накладні.
Відповідно до пункту 4.1 договорів, товар повинен бути повністю поставлений покупцю згідно заявки.
Між тим, позивачем відповідні заявки не надано.
На підтвердження операцій, позивачем надано накладну № б/н від 02.06.2017, № б/н від 01.12.2017, № б/н від 26.06.2017, № б/н від 09.12.2017, № б/н від 14.01.2018, проте з даних накладних неможливо ідентифікувати особу, яка взяла участь в господарській операції, оскільки в графі «отримав» відсутнє зазначення посади особи, яка взяла участь у відповідній операції.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 .
Позивачем надано договір поставки № ТА/2-2017 від 31 жовтня 2017 року відповідно до умов якого поставка здійснюється на підставі замовлень, що подаються Покупцем, у письмовій формі шляхом повідомлення факсом, проте відповідні замовлення не були надані.
Відповідно до пункту 2.2 Договору, передбачено наявність рахунку-фактури, проте даний документ не був наданий до суду.
На підтвердження операцій позивачем надано ТТН № 8/2017 від 31 жовтня 2017 року, № 11/2017 від 22 грудня 2017 року, № 01/2018 від 04 січня 2018 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише м. Бердянськ, Запорізької області, що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3 .
Позивачем надано договір поставки № 1 від 08 травня 2017 року. Відповідно умов договору пункт 2.3 Постачальник зобов'язується одночасно з продукцією передати Покупцеві його приналежності та документи (ветеринарне свідоцтво та якісне посвідчення), що стосується продукції та підлягає переданню разом із продукціє за Договором, проте дані документи не були надані суду.
Позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує транспортування товару з м. Дніпродзержинськ до Київської області, таким чином, встановити фактичний рух товару не вбачається можливим.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 .
Позивачем долучено договір поставки № 1105/21 від 11 травня 2021 року. Відповідно умов договору пункт 2.3 Постачальник зобов'язується одночасно продукцією передати Покупцеві його приналежності та документи (ветеринарне свідоцтво та якісне посвідчення), що стосується продукції та підлягає переданню разом із продукцією за Договором, проте дані документи не були надані суду.
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 1305 від 13 травня 2021 року, № 2105 від 21 травня 2021 року, № 2805 від 28 травня 2021 року, №3105 від 31 травня 2021 року, № 0906 від 09 червня 2021 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише «м. Вінниця», «м. Купенськ», «с.Щасливе», що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 .
Позивачем надано договір поставки № 0503 від 05 березня 2021 року. Відповідно умов договору пункт 2.3 Постачальник зобов'язується одночасно з продукцією передати Покупцеві його приналежності та документи (ветеринарне свідоцтво та якісне посвідчення), що стосується продукції та підлягає переданню разом із продукціє за Договором, проте дані документи не були надані суду.
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 904 від 09 березня 2021 року, № 903 від 09 березня 2021, 1003 від 10 березня 2021 року, № 0204 від 02 квітня 2021 року, № 0704 від 07 квітня 2021 року, № 2204 від 22 квітня 2021 року, № 2304 від 23 квітня 2021 року, № 0505 від 05 травня 2021 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише «с. Щасливе, Київська область», «м. Купенськ, Харківська обл.», «м. Бердянськ», що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 .
Позивачем надано договір поставки № 0503 від 21 травня 2021 року. Відповідно умов договору пункт 2.3 Постачальник зобов'язується одночасно з продукцією передати Покупцеві його приналежності та документи (ветеринарне свідоцтво та якісне посвідчення), що стосується продукції та підлягає переданню разом із .продукціє за Договором, проте дані документи не були надані суду.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_7 .
Позивачем надано суду договір поставки № 1/20 від 01.02.2020 року, де відповідно до пункту 2.1 продавець зобов'язаний передати документи, що підтверджують якість Товару та відповідність його вимогам законодавства України (ветеринарне свідоцтво, сертифікат відповідності), проте дані документи не були надані до суду.
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 2 від 26 лютого 2020 року, № 2 від 04 березня 2020 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише « Запорізька область, м. Мелітополь », що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Позивачем також надано видаткові накладні № 11 від 05.05.2017, № 32 від 23.05.2017, проте як вбачається з матеріалів справи, договір був укладений лише 01.02.2020, жодного договору за 2017 рік з даним ФОПом надано не було. Також, докази транспортування відповідно до даних видаткових накладних у матеріалах справи відсутні.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_8 .
Позивачем надано договір поставки № 4 від 01.01.2020, відповідно до пункту 2.1 якого продавець зобов'язаний передати документи, що підтверджують якість Товару та відповідність його вимогам законодавства України (ветеринарне свідоцтво, сертифікат відповідності), проте дані документи не були надані до суду. При цьому, про обов'язковість наявності сертифікату якості зазначені у пункті 8.2. Договору.
На підтвердження господарських операцій позивачем надано видаткові накладні № 1 від 01.07.2017, № 16 від 16.08.2017, № 15 від 15.07.2017, № 1 від 01.09.2017, № 16 від 16.04.2017, № 4 від 04.03.2020, проте з даних накладних неможливо ідентифікувати особу, яка її виписала, оскільки відсутнє П.І.Б., посада того, хто відпустив товар.
Договорів поставки за 2017 рік з ФОП ОСОБА_8 позивачем не надано, доказів транспортування товару за 2017 рік також не надано.
На підтвердження транспортування (2020 рік) позивачем надано ТТН № 4 від 04 березня 2020 року,№ 1 від 15 січня 2021 року, № 2 від 20 січня 2020 року, № 3 від 27 січня 2021 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише « Херсонська область, м. Геніченськ », що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_9 .
Позивачем надано договір поставки № 3 від 01.01.2020, відповідно до пункту 2.1 якого продавець зобов'язаний передати документи, що підтверджують якість Товару та відповідність його вимогам законодавства України (ветеринарне свідоцтво, сертифікат відповідності), проте дані документи не були надані до суду. При цьому, про обов'язковість наявності сертифікату якості зазначено в пункті 8.2. Договору.
На підтвердження господарських операцій позивачем надано накладну № 2 від 14.01.2020, № 3 від 20.01.2020, № 6 від 08.03.2020, № 7 від 17.03.2020, проте з даних накладних неможливо ідентифікувати особу, яка її виписала, оскільки відсутнє П.І.Б., посада того, хто відпустив товар.
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 7 від 14 березня 2020 року, № 3 від 20 січня 2020 року, №6 від 08 березня 2020 року, № 2 від 14 січня 2020 року, проте у графі «пункт навантаження» зазначено лише « Херсонська область, м. Геніченськ », що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_25 .
Позивачем надано договір поставки № 2911 від 29 листопада 2021 року, де відповідно до пункту 4.3 «продавець зобов'язується передати продукцію, якість якої відповідає вимогам державних стандартів (ветеринарним, санітарним та ін.) і підтверджується відповідними документами, проте жодні докази, які підтверджують якість продукції, надані суду не були.
Також, відповідно до пункту 3.4 договору, зазначено про наявність рахунків-фактур, проте дані документи також не були надані суду.
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 0112 від 01 грудня 2021 року, № 1012 від 10 грудня 2021 року, № 2112 від 21 грудня 2021 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише «м.Дніпро», що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_11 .
Позивачем не надано договору поставки та жодних доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей. Також не надано доказів, які підтверджують якість продукції.
Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_11 .
Позивачем надано договір поставки № 1 від 17 листопада 2017 року, де відповідно до пункту 1.3, 2.1, 2.2 визначено обов'язковість наявності «заявки» не товар, проте такі заявки не були надані до суду.
Відповідно до пункту 4.3. визначено обов'язковість наявності сертифікату відповідності продукції (відповідно до нього здійснюється прийом продукції), проте даного документу не було надано.
На підтвердження господарських операцій позивачем надано накладну № 24 від 24 листопада 2017 року, № 27 від 27 листопада 2017 року, № 4 від 4.12.2017, № 5 від 05.12.2017, № 17 від 12.12.2017, проте з даних накладних неможливо ідентифікувати особу, яка її виписала, оскільки відсутнє П.І.Б., посада того, хто відпустив товар.
Крім того, позивачем не надано доказів транспортування товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_13 .
Позивачем надано договір поставки № 1 від 07 квітня 2016 року, де відповідно до пункту 4.3 «продавець зобов'язується передати продукцію, якість якої відповідає вимогам державних стандартів (ветеринарним, санітарним та ін.) і підтверджується відповідними документами, проте докази, які підтверджують якість продукції, суду надані не були.
Також, відповідно до пункту 3.4 договору, зазначено обов'язкову наявність рахунків-фактур, проте дані документи не були надані.
Крім того, позивачем не надано доказів транспортування товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_15 .
Позивачем надано договори поставки № 010118 від 01 січня 2018 року, № 030119 від 03 січня 2019 року, відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 2.2 яких визначено обов'язковість наявності заявок на товар, проте такі заявки не були надані суду.
Відповідно до пункту 4.3. визначено обов'язковість наявності сертифікату відповідності продукції (відповідно до нього здійснюється прийом продукції), проте даного документу не було надано.
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 16 від 16 жовтня 2017 року, № 22 від 22 жовтня 2018 року, № 26 від 26 листопада 2018 року, № 27 від 26 листопада 2018 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише «м. Київ», що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_16 .
Позивачем надано договір поставки № 1 від 14 березня 2016 року, де відповідно до пункту 1.3, 2.1, 2.2 визначено обов'язковість наявності заявки на товар, проте відповідні заявки не були надані до суду.
Відповідно до пункту 4.3. визначено обов'язковість наявності сертифікату відповідності продукції (відповідно до нього здійснюється прийом продукції), проте даного документу не було надано.
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 12 від 03 лютого 2017 року, № 17 від 17 грудня 2017 року, №2 від 02 січня 2018 року, № 1 від 15 січня 2021 року, № 6 від 15 січня 2021 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише «м. Київ», «м. Мелітополь Запорізька область», «Херсонська область, м. Геніченкськ», що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_17 .
Позивачем надано договори поставки № 240518 від 24 травня 2018 року, № 0301919 від 03 січня 2019 року, де відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 2.2 яких визначено обов'язковість наявності заявки на товар, проте такі заявки не були надані до суду.
Відповідно до пункту 4.3. визначено обов'язковість наявності сертифікату відповідності продукції (відповідно до нього здійснюється прийом продукції), проте даного документу не було надано.
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 29 від 29 жовтня 2018 року, № 12 від 12 листопада 2018 року, № 17 від 17 листопада 2018 року, № 29 від 26 січня 2018 року, № 26/5 від 26 листопада 2018 року, № 28 від 26 листопада 2018 року, проте в графі «пункті навантаження» зазначено лише «м, Київ», що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Позивачем також надано ТТН № 29 від 26 січня 2018 року, проте перший договір був укладений лише у травні 2018 року.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_18 .
На підтвердження транспортування позивачем надано ТТН № 2 від 19 січня 2021 року, № 3 від 21 січня 2021 року, № 5 від 23 січня 2021 року, проте в графі «пункт навантаження» зазначено лише «Запорізька область м. Мелітополь», що унеможливлює ідентифікацію місця навантаження товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_26 .
Позивачем надано договір поставки №1 від 31.07.2019, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_26 зобов'язуєтеся поставляти продукцію рибні відходи, а ТОВ «НОРКОВА ФЕРМА «ВІКІНГ» зобов'язується оплатити товар.
На підтвердження господарських операцій позивачем надано наступні видаткові накладні: № 31 від 20.06.2019, № 30 від 01.07.2019, № 33 від 11.07.2019, № 34 від 19.07.2019, № 34 від 25.07.2019, № 35 від 01.08.2019, № 36 від 09.08.2019, № 37 від 16.08.2019, № 39 від 30.08.2019, № 40 від 05.09.2019, № 42 від 13.09.2019, № 43 від 20.09.2019, № 44 від 27.09.2019, 45 від 01.10.2019, № 46 від 10.10.2019, № 47 від 21.10.2019, № 48 від 25.10.2019, № 49 від 01.11.2019, № 50 від 08.11.2019, № 51 від 18.11.2019, № 52 від 25.11.2019, № 53 від 29.11.2019, № 54 від 06.12.2019 , № 55 від 13.12.2019, № 56 від 21.12.2019, № 57 від 28.12.2019, № 2 від 28.01.2020, № 3 від 07.02.2020, № 4 від 14.02.2020, № 5 від 26.02.2020, № 6 від 28.02.2020, № 7 від 06.03.2020, № 8 від 13.03.2020, № 9 від 20.03.2020, № 10 від 27.03.2020, № 11 від 17.04.2020, № Б/Н від 20.04.2020, № 13 від 24.04.202Q, № 14 від 04.05.2020, № 15 від 13.05.2020, № 16 від 15.05.2020, № 17 від 22.05.2020, № 18 від 30.05.2020, № 19 від 05.06.2020, № 20 від 12.06.2020, № 21 від 29.06.2020, № 22 від 26.06.2020, № 23 від 02.07.2020, № 25 від 10.07.2020, № 26 від 17.07.2020, № 27 від 27.07.2020, № 28 від 31.07.2020, № 29 від 07.08.2020, № 30 від 14.08.2020, № 31 від 20.08.2020, № 32 від 28.08.2020, № 33 від 04.09.2020, № 34 від 14.09.2020, № 35 від 21.09.2020, № 36 від 25.09.2020, № 37 від 02.10.2020, № 38 від 12.10.2020, № 39 від 19.10.2020, № 40 від 26.10.2020, № 41 від 02.11.2020, № 42 від 13.11.2020, № 43 від 30.11.2020, № 44 від 07.12.2020, № 45 від 15.12.2020, № 46 від 21.12.2020, № 47 від 31.12.2020, № 2 від 14.01.2021, № 3 від 21.01.2021, № 4 від 08.02.2021, № 5 від 12.02.2021, №6 від 19.02.2021, № 7 від 26.02,2021, № 12 від 04.03.2021, № 8 від 05.03.2021, № 9 від 11.03.2021, № 10 від 19.03.2021 № 11 від 26.03.2021, № 13 від 09.04.2021, № 14 від 16.04.2021, № 15 від 23.04.2021, № 16 від 3 0.04.2021, № 17 від 06.05.2021, № 18 від 15.05.2021, № 19 від 21.05.2021, № 20 від 28.05.2021, № 21 від 04.06.2021, № 22 від 14.06.2021, № 23 від 18.06.2021, № 24 від 25.06.2021, № 25 від 02.07.2021, № 25 від 09.07.2021, № 26 від 16.07.2021, № 27 від 22.07.2021, № 28 від 30.07.2021, № 29 від 05.08.2021, № 30 від 13.08,2021, № 31 від 20.08.2021, № 32 від 27.08.2021, № 33 від 03.09.2021, № 34 від 10.09.2021, № 35 від 17.09.2021, № 36 від 24.09.2021, № 37 від 04.10.2021, № 38 від 11.10.2021, № 39 від 18.10.2021, № 40 від 25.10.2021, № 41 від 29.10.2021, № 41 від 05.11.2021, № 43 від 12.11.2021, № 44 від 19.11.2021, № 45 від 29.11.2021, № 46 від (03.12.2021, № 47 від 10.12.2021, № 48 від 17.12.2021, № 49 від 24.12.2021, № 50 від 30.12.2021, проте з даних накладних неможливо ідентифікувати особу, яка її виписала, оскільки відсутнє П.І.Б., посада того, хто відпустив товар.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів транспортування товару та доказів, які підтверджують якість продукції.
Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_23 .
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд не має можливості встановити походження товару та спосіб його достави за вказаними вище господарськими операціями позивача з його контрагентами.
Отже реальний характер господарських операцій при виконанні вказаних вище господарських зобов'язань не підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.
Сукупність наведених обставин не дає суду змогу встановити реальний характер господарських зобов'язань, що, за словами позивача, мали місце між ним та його контрагентами, обставин їх дійсного виконання.
Враховуючи все зазначене вище вбачається, що обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства у наведеній частині, що стосується його взаємовідносин з вказаними контрагентами та які були проаналізовані у даному рішенні. А тому, відповідно, обґрунтованими є і викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Як наслідок, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» (08440, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Велика Каратуль, вулиця Переяславська, будинок 32; код ЄДРПОУ 36969979) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.