19 травня 2025 року справа №320/3637/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим батьком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є донькою померлого ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, і отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вважає, що має право на одержання сум пенсії, що підлягали виплаті і залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю її батька, у зв'язку з чим вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_2 згідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/3637/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/3637/25 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав відзив, яким позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, оскільки відсутні законні підстави для виплати позивачу коштів, нарахованих на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого 09 вересня 2024 року засвідчено факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого 5 січня 1971 року.
Батько позивача перебував на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві і отримував пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з відомостями про зареєстроване місце проживання позивача та її померлого батька, дослідженими судом із відповідних копій паспортів, померлий проживав разом зі своєю донькою (позивачем) за адресою: АДРЕСА_1 , що не ставиться під сумнів та не оспорюється відповідачем.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково та було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_2 виплату перерахованої пенсії за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року, з урахуванням виплачених сум.
У жовтні 2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою про здійснення виплати позивачу недоотриманої пенсії померлого батька та надання інформації щодо суми заборгованості на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22.
Відповідач листом від 06.11.2024 № 43328-42349/Б-02/8-2600/24 повідомив позивача про те, що оскільки вона не є стягувачем у справі №320/14444/23, тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеним рішенням суду правові підстави відсутні.Окремо було надано розрахунок, з якого вбачається, що сума недоплати склала 11635.60 грн.
Позивач вважає вказані дії відповідача щодо відмови у виплаті суми недоодержаної пенсії померлого пенсіонера протиправними та такими, що порушують її права, як спадкоємця за законом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (ч. 3 ст. 1 Закону № 2262-XII).
Відповідно до частин 1, 3 статті 61 Закону України № 2262-XII суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З аналізу статті 61 Закону №2262-ХІІ слідує, що законодавець чітко розмежує осіб, які мають право на отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
До вказаних осіб законодавцем віднесено, по-перше, членів сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (стаття 30 Закону № 2262), по-друге, члени сім'ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника: 1) батьки і дружина (чоловік); 2) члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Порядок №3-1).
Абзацом 3 пункту 4 Порядку №3-1 передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону України 2262-XII, виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1) для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у ч. 2 ст. 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
З наведених норм вбачається, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана.
Верховний суд у постанові від 10.09.2024 у справі №160/18875/23 зазначає, що положення статті 61 Закону №2262-ХІІ необхідно тлумачити в системному взаємозв'язку з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, за змістом статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначеному законом порядку. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульований висновок про те, що "у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя".
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Наведене узгоджується також із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 №200/12094/18-а.
Таким чином, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
Поряд із цим, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя".
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що позивач є членом сім'ї померлого, яка проживала разом з пенсіонером на день його смерті та звернулась до пенсійного органу у встановлений законодавством строк із заявою в порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ, до якої додала документи передбачені пунктом 2.26. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Будь-яких зауважень до наданих позивачем документів в ГУ ПФУ в м. Києві не було, у листі від 06.11.2024 не зазначено.
Разом із тим, відповідач відмовив позивачу у виплаті недоотриманої її батьком сум пенсії вказавши, що для отримання коштів, нарахованих на виконання рішення суду, їй необхідно здійснити заміну стягувана належним правонаступником.
Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на необхідність заміни стягувана належним правонаступникам, суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач звернулася щодо виплати їй недоотриманої пенсії її померлого батька відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ, а не щодо виконання рішення суду у відповідній справі.
Таким чином, відмова у виплаті позивачу недоотриманої пенсії її померлого батька є протиправною, а не виплата нарахованих батьку позивача сум пенсії станом на день смерті є підставою для звернення позивача до суду із позовом за захистом своїх прав.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума пенсії, яка підлягала виплаті померлому батькові позивача , є недоодержаною сумою пенсії у зв'язку з його смертю та не включається до складу спадщини, а тому підлягає виплаті його дочці та заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав позивача.
Таким чином, відповідач протиправно відмовив у виплаті позивачу пенсії нарахованої, але не виплаченої її померлому батьку, оскільки стаття 61 Закону №2262-ХІІ покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок із виплати суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Разом із тим, задоволенню не підлягають вимоги щодо стягнення суми пенсії на користь позивача, враховуючи те, що у відповідача існує обов'язок виплати такої пенсії, тому як наслідок суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті, та залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю батька позивача згідно з рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача у відповідності до ст. 9 КАС України та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоодержану її померлим батьком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва суду від 01.11.2022 року у справі № 640/5860/22.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.