19 травня 2025 року справа №320/3641/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №320/14444/23, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №320/14444/23.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідності до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ вона має право на отримання пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , нарахованої відповідачем на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №320/14444/23 та яка залишилась невиплаченою відповідачем станом на день його смерті.
Ухвалою від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив, яким позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, оскільки відсутні законні підстави для виплати позивачу коштів, нарахованих на підставі рішення по справі № 320/14444/23.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів, а саме свідоцтва про реєстрацію шлюбу НОМЕР_1 , судом встановлено, що ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №320/14444/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» від 26.09.2022 №4949з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії нині померлому ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії, яка виплачувалася останньому до 07.10.2024, у свою чергу як вбачається з відзиву на позовну заяву, недоплачена частина у сумі 244096,49 грн так і не була перерахована.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Позивач у жовтні 2024 року звернулася із заявою до відповідача про виплату недоотриманої її померлим чоловіком пенсії, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, нарахованої згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №320/14444/23.
Відповідач листом від 17.11.2024 № 44754-44252/К-02/8-2600/24 повідомив позивача про те, що оскільки вона не є стягувачем у справі №320/14444/23, тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеним рішенням суду правові підстави відсутні.
Відповідач подав відзив, яким позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, оскільки на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №320/14444/23 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії чоловіка позивача, а відповідно до частини 1 статті 61 Закону №2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Отже, на думку відповідача, рішення суду є актом індивідуальної дії, яке стосується прав та інтересів визначеної в рішенні особи, та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов'язань, а тому до заміни у виконавчому провадженні померлого пенсіонера його спадкоємцем, відсутні підстави для виплати позивачу коштів, нарахованих на підставі рішення від 10.01.2024 у справі №320/14444/23.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно зі статтею першою Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
У межах спірних правовідносин мова йде про порядок виплати члену сім'ї недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Так, спірні правовідносини врегульовано положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 1 якої передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Це правило отримало розвиток у положеннях публічного законодавства з приводу соціального забезпечення громадян у формі виплати пенсій, в тому числі статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Частиною 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Згідно з п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, згідно з п.2.26 вказаного Порядку надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Отже, члени сім'ї спадкодавця на підставі ч.1 ст.1227 Цивільного кодексу України безспірно мають право на суми пенсії, які йому належали та не були виплачені (недоплачені), але не були одержані за життя, для чого мають звернутися до органу Пенсійного фонду у встановленому законом порядку з наданням підтверджуючих документів.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначеному законом порядку. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульований висновок про те, що "у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя".
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Указане узгоджується також із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 №200/12094/18-а.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
За результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру.
Однією з умов виплати пенсії, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплати боргу за пенсією.
Враховуючи наведене, а також ту обставину, що позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та за його життя йому була нарахована, але не сплачена пенсія, призначена у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №320/14444/23, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у нарахуванні та виплаті позивачу ( ОСОБА_1 ) недоотриманої пенсії після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , яка у межах 6-ти місячного строку з дня його смерті звернулась із відповідною заявою, діяв без врахування ст. 61 Закону №2262-XII.
Поряд з цим, суд при прийнятті рішення приймає до уваги те, що вказана норма ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить прямий обов'язок виплати Пенсійним фондом особі, яка має право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, без застереження заміни сторони виконавчого провадження по справі.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд звертає увагу на те, що неспівпадіння прізвищ позивача та її померлого чоловіка, а саме: " ОСОБА_4 " та " ОСОБА_5 " відповідно, обумовлені розбіжностями в написанні по-суті ідентичного прізвища в документах двох осіб, що підтверджується експертним висновком № 056/1799-m від 06 листопада 2024 року, що був доданий до позовної заяви.
Зазначена розбіжність не може трактуватися як різні прізвища чи ставити під сумнів факт перебування у законному шлюбі позивача та померлого ОСОБА_2 , окрім цього матеріалами справи підтверджується їхнє спільне проживання за адресою АДРЕСА_1 .
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №320/14444/23 - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивач поніс судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №320/14444/23, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №320/14444/23
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.