ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
в частині позовних вимог
"19" травня 2025 р. Справа № 300/2418/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо не нарахування та не невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січня 2008 року;
- зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 13.01.2023 року, з урахуванням абзаців 3. 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. виходячи з суми індексації у березні 2018 року, розрахованої, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, у розмірі 4435,70 грн. в місяць;
- зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.01.2023 року відповідно до приписів абзаців 3, 4. 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, у розмірі 4435,70 грн. в місяць та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 залишено дану позовну заяву без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від позивача на адресу суду 30.04.2025 надійшла заява щодо пропущеного строку звернення до суду. Спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 01 січня 2016 року по 13 січня 2023 року. До 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (надалі, також - Закон № 2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України. Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022. Позивач зазначив, що строк звернення до суду з 19.07.2022 по 13.01.2023 було ним пропущено в силу того, що він не міг знати про порушене право в силу складності нормативного регулювання спірних правовідносин.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В, у зв'язку з чим строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України не є пропущеним.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Даний строк є загальним.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Виходячи з наявних у суду матеріалів, неможливо точно встановити, коли позивач дізнався про порушення його права. З наявних у суду матеріалів встановлено, що позивача звільнено з служби цивільного захисту Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області згідно витягу з наказу № 13 від 13.01.2023 року. У даному наказі зазначається що позивача звільнено з виключенням із кадрів ДСНС України. Відповідно до п. 2 розділу ХХХІ Наказу Міністерства внутрішніх справ "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" № 623 від 20.07.2018, грошовий атестат видається у всіх випадках переміщення по службі з одного органу управління (підрозділу) до іншого, у тому числі при направленні в заклади освіти ДСНС для навчання, при направленні з органу управління (підрозділу) для подальшого проходження служби до військових формувань або правоохоронних органів, при відрядженні до органів державної влади та в інших випадках, коли особу рядового і начальницького складу залишено на службі, при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії.
У правовій позиції Великої палати Верховного суду у постанові від 21.03.2025 р. справі № 460/21394/23 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю грошового забезпечення у належному розмірі суд зазначає, що "слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)". Натомість, у суду відсутні відомості про вручення позивачу грошового атестату і дату його можливого отримання позивачем.
Окрім цього, в контексті вказаного суд у досліджуваному випадку покликається на останні правові висновки, визначені Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо соціальних справ Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (адміністративне провадження № К9901/15971/20):
"32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
33. Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
35. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені".
Стосовно аргументу про те, що позивач не міг знати про порушення його права відповідачем, то суд звертає увагу, що грошове забезпечення є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Водночас, заробітна плата (грошове забезпечення) виплачувалася позивачу щомісячно, а тому про ймовірне порушення свого права за вказаний ним період позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за кожний місяць.
Надалі, позивач був обізнаний кожного місяця про розмір свого грошового забезпечення, за кожний попередній місяць окремо.
Отже, з дня отримання певної виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до уповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
В матеріалах справи міститься заява позивача від 27.01.2025 до відповідача, в якій він просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, отримуваного ним у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року, а також нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 по день звільнення з служби. Однак, дана заява є лише свідченням активних дій особи, а не датою, відколи така особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення її права. Крім того, як випливає із змісту вказаної заяви, позивач знав про ненарахування і невиплату індексацїі грошового забезпечення. Оскільки, точну дату встановити неможливо, суд звертає увагу на дату закінчення строків звернення до суду після відміни карантину на всій території України, і, вважає строк на звернення до суду з вимогою зобов'язати провести індексацію грошового забезпечення та його виплату за період з 19.07.2022 по 13.01.2023 таким, що закінчився 1 жовтня 2023 року. Таким чином, позивачем пропущено строк звернення за захистом свого права у спірних правовідносинах, і у заяві щодо пропущеного строку звернення до суду не наводиться пояснень причин його пропуску і звернення до суду 09.04.2025 року, практично через півтори роки після пропуску строку на звернення, визначеного статтею 233 Кодексу законів про працю України.
За таких обставин, суд вважає, що позов поданий позивачем із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Оскільки, позивачем подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені позивачем аргументи щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає поверненню щодо позовних вимог про визнання бездіяльності Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 13.01.2023 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.01.2023 року в частині періоду з 19.07.2022 по 13.01.2023.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу щодо позовних вимог про визнання бездіяльності Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 13.01.2023 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.01.2023 року в частині періоду з 19.07.2022 по 13.01.2023.
3. Повернення позовної заяви не позбавлзяє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
5. Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
5.1. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
5.2. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
6. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Главач І.А.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Ухвала набрала законної сили "19" травня 2025 року.
Суддя Главач І.А.
"19" травня 2025 року
М.П.