19 травня 2025 року Справа № 640/23871/21 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.05.2025 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено:
визнано протиправним та скасовано Рішення з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2774183/3075117708 від 16.06.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 31.05.2021;
зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну № 4 від 31.05.2021 датою її фактичного подання - 31.05.2021;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
06.05.2025 до суду надійшла заява представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій заявник просить ухвалити додаткове судове рішення по справі №640/23871/21, стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код 44116011), понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн. (одинадцять тисяч, 00коп.) та стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код 44116011), понесені судові витрати (судовий збір) у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.), які не вирішені судом при ухваленні основного рішення у справі.
Ухвалою суду від 07.05.2025 призначено до розгляду заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На підставі приписів частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 1 ст. 252 КАС України, передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Окрім того суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що за подання позовної заяви до суду ФОП ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 4540,00 грн згідно з платіжним дорученням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №183 від 14.07.2021 на суму 2270,00 грн. та платіжним дорученням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №184 від 14.07.2021 на суму 2270,00грн.
Рішенням від 02.05.2025 року у даній справі стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань двох відповідачів на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2270,00 грн., тобто в меншому розмірі.
Отже, при прийнятті рішення судом не повністю було вирішено питання про стягнення судового збору, хоча документи на підтвердження його сплати позивачем були долучені до матеріалів справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України у рівних частинах на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про падання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає статі відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає статі в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У заяві про ухвалення додаткового судового рішення, позивач просить стягнути з відповідача Головного управління ДПС у м. Києві понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11000,00 грн.
На доказ понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача подав до суду детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої (правової) допомоги №К-140/30-06/21 від 30.06.2021 року та Додаткової угоди №1 від 30.06.2021 року, Додаткової угоди №2 від 14.03.2025 року до Договору №К-140/30-06/21 від 30.06.2021 року, копію Договору про надання правничої (правової) допомоги №К-140/30-06/21 від 30.06.2021 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та АО «СОЛ», копію Додаткової угоди №1 від 30.06.2021 року до Договору №К-140/30- 06/21 від 30.06.2021 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та АО «СОЛ», копію Додаткової угоди №2 від 14.03.2025 року до Договору №К-140/30- 06/21 від 30.06.2021 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та АО «СОЛ», копію рахунку-фактури №К-140/30-06/21 від 30.06.2021р. на суму 11000,00грн., копію платіжного доручення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у м. Дніпро №182 від 05.07.2025 року на суму 11000,00 грн., копію банківської виписки по розрахунковому рахунку ФОП ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 05.07.2025 року, копію Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 05.05.2025 року.
Відповідачем 1 у справі подано заперечень щодо стягнення на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу. В яких зазначено, що вказані документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. та є штучно завищеними.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі “Est/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
Відтак, враховуючи складність справи та значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи клопотання представника відповідача 1 про зменшення розміру витрат, суд вважає належним і достатнім способом відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу є стягнення 5000,00 грн. на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України у рівних частинах понесених витрат.
Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 132, 139, 248, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот ) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот ) грн. 00 коп.
В іншій частині заяви про ухвалення додаткового судового рішення, - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 19.05.2025.
Суддя А.В. Сіпака