16 травня 2025 року Справа № 640/34036/21 Провадження №ЗП/280/479/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія трейд»
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
22.11.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія трейд» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якій позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального Управління Уктрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №315591 від 02.11.2021.
Крім того, просив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 2270 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на час виявлення порушення, за що передбачена відповідальність за абзацом 14 частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», транспортний засіб передано для використання у підприємницькій діяльності на підставі договору оренди іншому товариству. Відповідальність за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту застосовується безпосередньо до автомобільних перевізників. Оскільки позивач не є безпосереднім перевізником, то постанову про накладення на позивача штрафу прийнято відповідачем протиправно.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
14.12.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву (вх.№03-14/196749/21), у якому представник відповідача зазначає, що співробітниками Південного міжрегіонального Управління Укртансбезпеки був зупинений транспортний засіб, який належить ТОВ «ОТП Лізинг». Вказано, що договором фінансового лізингу №5499-FL від 20.09.2019 передбачено направлення лізингоодержувачем суборендарю письмового повідомлення про лізинг, проте позивачем не надано такого повідомлення та відсутня інформація щодо його укладання. Відповідно ТОВ «Добродія трейд» є належним перевізником, оскільки позивачем не доведено протилежне. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 12,35 т при нормативно допустимому 11 т. При цьому повідомленням від 21.10.2020 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 02.11.2020, було у точці видачі 23.10.2021, отримано 01.11.2021, відтак у позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови з моменту скоєння правопорушення. Вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2020 №315591 правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства, тому скасуванню не підлягає. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
01.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 15435), аналогічний за змістом наявному у матеріалах справи відзиву (вх.№03-14/196749/21 від 14.12.2021).
03.04.2025 судом отримано відповідь на відзив (вх.№16119), у якому представник позивача зазначає, що станом на дату укладення між позивачем і орендарем договору оренди майна №ІВ010421/ор від 01.04.2021 у позивача був письмовий дозвіл від ТОВ «ОТП Лізинг», передбачений Договором лізингу. Долучає лист позивача №29/1 від 29.11.2019 з клопотанням до ТОВ «ОТП Лізинг» про надання письмового дозволу на передачу, зокрема, ТЗ в оренду орендарю, у відповідності до Рамкового договору фінансового лізингу №5499-FL від 20.09.2019; лист від ТОВ «ОТП Лізинг» вих.№64082/19 від 02.12.2019; акт від 08.11.2023 переходу у власність частини предмету лізингу за протоколом лізингу №7 від 16.10.2019 до Рамкового договору фінансового лізингу №5499-FL від 20.09.2019.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2021 у справі №640/34036/21 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX супровідним листом від 16.02.2023 № 03-19/13162/23 матеріали адміністративної справи №640/34036/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. З урахуванням положень Закону України № 2825-IX та результатів авторозподілу судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (протокол доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/), матеріали адміністративної справи №640/34036/21 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду, які надійшли 11.03.2025 за вх.№11386.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №640/34036/21 (провадження ЗП/280/479/25) прийнято справу до провадження, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні); зобов'язано позивача та відповідача протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали надати до суду письмові пояснення щодо актуальності цього спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між ТОВ «ОТП Лізинг» (лізингодавець) та ТОВ «Добродія трейд» (лізингоодержувач) укладено Рамковий договір фінансового лізингу №5499-FL від 20.09.2019, відповідно до пункту 2.2 якого предмет лізингу передається від лізингодавця лізингоодержувачу окремими частинами предмету лізингу.
Згідно з актом приймання-передачі від 24.10.2019 до протоколу лізингу №7 від 16.10.2019 до Рамкового договору фінансового лізингу №5499-FL від 20.09.2019 лізингодавець передав лізингоодержувачу наступну техніку:
Автомобіль, Сідловий тягач MAN TGX 18.480, 2013 року виготовлення, серійний №WMA05XZZ8EM637765 - 776280,00 грн;
Автомобіль, Сідловий тягач MAN TGX 18.480, 2014 року виготовлення, серійний №WMA06XZZ9EW192888 - 768120,00 грн.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 30.10.2019 власником зазначене ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ».
Згідно з договором оренду майна №ІВ010421/ор від 01.04.2021, укладеним між ТОВ «Добродія трейд» (орендодавець) та ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування майно згідно Додатків до цього договору. За пунктами 2.1-2.2 договору №ІВ010421/ор від 01.04.2021 об'єкт оренди надається орендареві для здійснення господарської діяльності. Строк оренди визначається відповідно до актів приймання-передачі об'єкту оренди та відповідно актів приймання-передачі (повернення) об'єктів оренди. Початок користування орендарем об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди.
Відповідно до акта приймання-передачі від 01.04.2021 до Договору оренди майна №ІВ010421/ор від 01.04.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкти оренди, зокрема, Автомобіль, Сідловий тягач MAN TGX 18.480 АА8516ОО_інв 206842.
За змістом договору про надання послуг №ІВІ20320/пос ЗАК від 12.03.2020, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» (виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська» (замовник), виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом строку дії договору надавати плату з використанням техніки наступні послуги: послуги транспортування; послуги перевезення вантажу тощо, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. За пунктом 3.1 договору №ІВІ20320/пос ЗАК від 12.03.2020 вартість послуг транспортування та перевезення вантажу визначається відповідно до специфікацій, заявок чи ін. додатків до цього договору.
Відповідно до Специфікації до договору про надання послуг №ІВІ20320/пос ЗАК від 12.03.2020 сторони дійшли згоди, що вартість послуг з перевезення сільськогосподарської продукції (с/ культури) з місця завантаження до місця розвантаження з 01.09.2021 становить: за маршрутом Чернігівська область, Чернігівський район, селище міського типу Михайло-Коцюбинське, вулиця Шевченка, буд.2-Б - Одеська обл., ч.Чорноморськ, вул.Сухолиманська, 58 - 810,00 грн (вартість перевезення за 1 тонну вантажу).
04.09.2021 о 14:05 на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса інспекторами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки був зупинений для перевірки транспортний засіб MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , та INTER CARS, державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_1 .
При зупинці вказаного транспортного засобу було встановлено порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України під час надання послуг перевезення вантажу згідно ТТН №ДФ000001713 від 03.09.2021 з перевищенням вагових обмежень на одиночну вісь, що складає 12350 кг замість допустимих 11 т. У розділі «пояснення водія про причини порушень» зазначено, що з актом ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився. Про вказане складено акт проведенні перевірки №307761 від 04.09.2021.
Під час перевірки також складено акт №0065144 від 04.09.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до якого проведено габаритно-ваговий контроль автомобілю MAN TGX 18.480 НОМЕР_2 та причіпу INTER CARS НОМЕР_3 . Суб'єктом, що перевіряється, зазначено ТОВ «ОТП «Лізинг».
Згідно з довідкою №0055731 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.09.2021 навантаження на другу ось складає 12,35 тонн.
02.11.2021 Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову №315591 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн до ТОВ «ДОБРОДІЯ ТРЕЙД», оскільки ним допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, відповідальність за яке передбачена абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Листом Державної служби України з безпеки на транспорті №85682/19/24-21 від 12.10.2021 позивача повідомлено про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту №307761, який відбудеться 02.11.2021 в приміщенні Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Згідно з поштовим трекінгом вказаний лист отримано позивачем 01.11.2021.
Вважаючи постанову № 315591 від 02.11.2021 протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Засади організації і діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ).
Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Так, на виконання вимог абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення (пункт 7 Положення №103).
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення №103).
З огляду на викладене, державний контроль за додержанням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт направлений, у тому числі, на дотримання цими суб'єктами вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою, вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок №1567).
Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками (пункт 4 Порядку № 1567).
При цьому за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Згідно із пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, у тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
У пунктах 20, 21, 25 Порядку №1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2344-ІІІ:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;
водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Як передбачено статтею 34 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, аналіз положень статті 48 Закону №2344-ІІІ дає підстави вважати, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Спірна постанова №315591 від 02.11.2021 прийнята у зв'язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, відповідальність за яке передбачена абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, абзац п'ятнадцятий частини першої статті 60 Закону № 2344-III регламентує, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За обставинами справи посадовими особами Укртрансбезпеки проведена рейдова перевірка транспортних засобів на дотримання автомобільними перевізниками дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Рейдова перевірка відбулася, зокрема, щодо транспортного засобу, який належить позивачу.
У постанові від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а Верховний Суд зауважив на тому, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує відповідач.
Відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що, враховуючи зазначену позицію Верховного Суду, не можна залишити поза увагою перевірку підстав передачі позивачем транспортного засобу у користування.
Як встановлено судом, між позивачем та ТОВ «ОТП Лізинг» було укладено Рамковий договір фінансового лізингу №5499-FL від 20.09.2019, на виконання якого складено акт приймання-передачі від 24.10.2019 до протоколу лізингу №7 від 16.10.2019 лізингодавець передав лізингоодержувачу автомобіль, сідловий тягач MAN TGX 18.480, 2013 року виготовлення, серійний №WMA05XZZ8EM637765 (належний ТОВ «ОТП Лізинг» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 30.10.2019).
Відповідно до пунктів 4.7, 4.14 Рамкового договору №5499-FL від 20.09.2019 протягом дії Рамкового договору предмет лізингу не може бути відчуженою або передано лізингоодержувачем у володіння та користування третім особам, зокрема, в оренду, сублізинг тощо, в тому числі, не можуть бути передані права лізингоодержувача на предмет лізингу за будь-якими цивільними (господарськими) договорами без письмової згоди лізингодавця.
У випадку передачі предмету лізингу в користування третім особам (сублізинг або суборенду), лізингоодержувач зобов'язаний забезпечити інформування сублізингоодержувача (суборендаря) про те, що майно яке передається в сублізинг (суборенду) належить на праві власності лізингодавцю. Таке інформування здійснюється шляхом направлення лізингоодержувачем (суборендарю) письмового повідомлення про лізинг, форма та зміст якого встановлюється лізингодавцем. Лізингоодержувач зобов'язаний забезпечити отримання та підписання даного повідомлення про лізинг сублізингоодержувачем (суборендарем), та повернути один примірник оригіналу даного повідомлення про лізинг підписаного уповноваженими представниками лiзингоодержувача та сублізингоодержувача (суборендаря) безпосередньо лізингодавцю.
Як зазначає відповідач, під час перевірки позивачем не надано зазначеного повідомлення про лізинг, який укладається в письмовій формі та відсутня жодна інформація з приводу її укладання і з боку ТОВ «ОТП Лізинг» відповідно до наданого повідомлення, яке було надано ним до Управління, тому ТОВ «ДОБРОДІЯ-ТРЕЙД» вважається належним перевізником.
Разом з тим, позивачем до суду надано лист ТОВ «ДОБРОДІЯ-ТРЕЙД» за вих.№29/1 від 29.11.2019, адресований ТОВ «ОПТ ЛІЗИНГ», з проханням надати письмовий дозвіл на передачу предмету лізингу в оренду третім особам. Крім того, у матеріалах справи наявний лист ТОВ «ОТП Лізинг» за вих.№64082/12 від 02.12.2019, відповідно до якого ТОВ «ОТП Лізинг» надає дозвіл на передачу в оренду/сублізинг Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ», зокрема, автомобіль, сідловий тягач MAN TGX 18.480, р.в. 2013, серійний №WMA05XZZ8EM637765, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Отже, дослідженню підлягає питання ненадання водієм необхідних документів в момент перевірки, а надання таких документів позивачем лише до суду, а також щодо реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення суб'єктів господарської діяльності до відповідальності у випадку ненадання всіх документів, які підтверджують статус такого суб'єкта, що передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Верховним Судом у постановах від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21, від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21, від 06.09.2023 у справі № 120/5064/22, від 16.08.2023 у справі №160/12371/22, від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21, від 22.02.2024 у справі №520/4486/23, від 10.10.2024 № 420/15732/22 сформовано наступну сталу та послідовну судову практику щодо застосування статей 48 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, в контексті реалізації повноважень Укртрансбезпеки щодо притягнення суб'єктів господарської діяльності до адміністративної відповідальності.
Так, Верховний Суд, проаналізувавши наведені положення законодавства у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
У цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв'язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.
За висновком Верховного Суду у справі № 640/27759/21 тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
У постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постановах від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а, від 12.10.2023 у справі № 280/3520/22, від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21.
Тобто, положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21).
Так, суд враховує наявність у матеріалах справи докази на підтвердження передачі позивачу на підставі договору лізингу №5499-FL від 20.09.2019 автомобіля MAN TGX 18.480, 2013 року виготовлення, серійний №WMA05XZZ8EM637765, водночас суд також бере до уваги наявність дозволу ТОВ «ОТП Лізинг» на передачу в оренду/сублізинг Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» вказаного автомобіля та його передачу позивачем за актом від 01.04.2021 до Договору оренди майна №ІВ010421/ор від 01.04.2021 до ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ».
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач, ТОВ «Добродія трейд», у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника у розумінні статей 1, 33 Закону №2344-ІІІ, та не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-III.
Крім того, саме ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» зазначене у товарно-транспортній накладній №ДФ000001713 від 03.09.2021 як автомобільний перевізник, що здійснює перевезення вантажу для замовника за договором про надання послуг №ІВІ20320/пос ЗАК від 12.03.2020 - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська». При цьому вказана ТТН була пред'явлена водієм під час перевірки, проте не врахована відповідачем під час винесення спірної постанови.
Суд зазначає, що відомості щодо перевізника зазначаються в товарно-транспортній накладній, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки, оскільки під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.
При цьому, на підставі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не визначити суб'єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб'єкт (особа порушника), який в розумінні частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2024 у справі №200/4052/22.
Будь-яких доказів, які б підтверджували, що автомобільним перевізником у спірних правовідносинах був позивач, відповідач до суду не надав. При цьому встановлені судом обставини справи свідчать про встановлення особи автомобільного перевізника виключно з підстав ненадання позивачем повідомлення про лізинг на виконання пунктів 4.7, 4.14 договору №5499-FL від 20.09.2019.
Слід зазначити, що в акті проведення перевірки №307761 від 04.09.2021 відсутні будь-які пояснення водія про причини порушень, тобто ним жодним чином не повідомлено посадову особу територіального органу Укртрансбезпеки про те, що він здійснює перевезення пасажирів/вантажів транспортом, який перебуває на тимчасовому користуванні у ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ».
Необхідно зауважити, що адміністративно-господарський штраф накладається не на місці здійснення перевірки. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з'ясувати, зокрема, особу порушника.
На важливості такого етапу процедури реалізації повноважень Укртрансбезпеки з притягнення суб'єктів господарської діяльності до відповідальності, передбаченої частиною першою статті 60 Закону № 2344-III, як розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по суті з метою з'ясування дійсних обставин вчинення правопорушення, встановлення належної винної особи (автомобільного перевізника) та притягнення її до відповідальності у випадку винних дій/бездіяльності, наголошував Верховний Суд у постанові від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21.
Суд враховує, що повідомлення про розгляд справи з питань порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким позивача було запрошено прибути на розгляд 02.11.2021, направлено йому рекомендованим листом з повідомленням, як це і передбачено Порядком №1567, за місцезнаходженням позивача, на підтвердження чого надано фіскальний чек та реєстр. Крім того, відповідно до трекінгу поштових відправлень запрошення (лист №85682/19/24-21 від 12.10.2021) позивач отримав 01.11.2021.
Отже, відповідач виконав свій обов'язок щодо направлення рекомендованого повідомлення позивачу про розгляд справи. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо явки позивача на розгляді справи з питань порушення законодавства про автомобільний транспорт, або надання відповідачу будь-яких пояснень чи заперечень під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на викладене, з огляду на те, що посадові особи відповідача неправильно встановили дійсну особу перевізника під час рейдової перевірки та не довели, що порушення законодавства про автомобільний транспорт вчинено саме ТОВ «Добродія трейд», враховуючи досліджені обставини з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності наданих суду доказів, суд вважає належним способом захисту порушеного інтересу позивача визнання протиправним та скасування спірної постанови, якою позивачу нарахований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Щодо суті встановленого відповідачем порушення, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, то позивач жодних заперечень щодо такого не висловив, у зв'язку з чим судом оцінка такому не надається.
Разом з тим, розглядаючи дану справу, суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафу шляхом винесення спірної постанови, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Платіжним дорученням №1541 від 18.11.2021 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2270,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія трейд» задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 02.11.2021 №315591 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІЯ ТРЕЙД».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія трейд» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Добродія трейд», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 62-А, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 36424505.
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: вул.Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39816845.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.05.2025.
Суддя К.В.Мінаєва