19 травня 2025 року Справа № 280/3339/25
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, -
28.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати причини пропуску позивачем строку звернення до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо індексації та перерахунку грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 02.08.2024 поважними та поновити даний строк;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 07.07.2022 по 19.05.2023 (включно), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 07.07.2022 по 19.05.2023 (включно), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2022 по 02.08.2024 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- стягнути з відповідача на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4 463,15грн у місяць за період з 07.07.2022 по 02.08.2024 у загальній сумі 58 020,95 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі.
Ухвалою суду від 01.05.2025 задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою, поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у справі №280/3395/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
15.05.2025 (вх.№24244) до суду через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому, окрім іншого, зазначено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання, зокрема, зазначено, що позов мав бути поданий позивачем у тримісячний строк, починаючи з 02.08.2024 (дня виключення позивача зі списків особового складу військової частини), тобто до 02.11.2024, оскільки з даним позовом позивач звернувся 28.04.2025, то строк звернення до суду ним пропущений.
Розглядаючи клопотання представника відповідача, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що поновлення процесуального строку є правом суду, яке останній реалізує, лише встановивши об'єктивну неможливість дотримання особою, яка подає скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення (постанови Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 14.06.2022 у справі № 904/3541/15, від 21.12.2022 у справі № 758/4418/19, від 14 червня 2023 у справі № 513/155/15-ц, від 07.08.2024 у справі № 761/31360/14-ц тощо).
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
При цьому процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й на природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Суд звертає увагу, що при зверненні до суду із даною позовною заявою, позивачем було заявлено клопотання про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого, окрім іншого зазначено, що у період з 07.07.2022 по 02.08.2024 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Починаючи з 03.08.2024 і по теперішній час позивач проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_4 . У період проходження військової служби позивач неодноразово виконував бойові завдання, пов'язані із захистом Батьківщини, у зв'язку з чим отримав посвідчення учасника бойових дій. Таким чином, починаючи з 07.07.2022 позивач є діючим військовослужбовцем, який під час воєнного стану виконує завдання військової служби пов'язані із захистом Батьківщини від збройної агресій військ Російської Федерації, у зв'язку із чим не мав можливості раніше звернутися до суду із даним позовом. З огляду на вищевикладене у сукупності, позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Суд зауважує, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом було встановлено поважність причин пропуску строку звернення до суду та наявність обґрунтованих підстав для його поновлення. Як наслідок, ухвалою суду від 01.05.2025 задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду.
Водночас, з наведених представником відповідача у заявленому клопотанні обставин судом не встановлено передчасності висновків про визнання поважними причин пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України під час воєнного стану, розглядаючи яке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, необхідними елементами за змістом цієї норми є:
- перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань (перша ознака);
- переведення таких військових формувань на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції (друга ознака).
При цьому, згідно із ст.3 Закону України “Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII (структура Збройних Сил України) організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Статтею 5 Закону України “Про Збройні Сили України» (комплектування Збройних Сил України) визначено, що особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Згідно із ст.4 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:
- призову громадян України на військову службу;
- прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідач, посилаючись на те, що він перебуває у складі Збройних Сил України під час воєнного стану, залишає поза увагою, що за змістом ст. 5 Закону України “Про Збройні Сили України», ст. 1 Закону України “Про оборону України» та ст. 4 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» законодавець визначає приналежність до “складу» Збройних Сил України або інших збройних формувань лише військовослужбовців, тобто фізичних осіб, тоді як відповідач, є елементом структури Збройних Сил України (ст.3 Закону України “Про Збройні Сили України»).
Вказане законодавче розмежування різних одиниць системи Збройних Сил України дозволяє дійти висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі в даному випадку, враховуючи статус відповідача як юридичної особи.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2023 у справі 380/7845/21 вказав, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому на органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для зупинення провадження у справі №280/3339/25 відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 122, 243, 248, 262 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, - відмовити.
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі №280/3339/25- відмовити.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя І.В. Садовий