16 травня 2025 року Справа № 280/1991/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, ЄДРПОУ 44830259) представник Балабанова Світлана Миколаївна ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 70, прим. 9, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, б. 38, ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,
18 березня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000064/2 від 14.02.2025;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» судові витрати поданій справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.12.2022 позивачем (покупець) укладено з компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №НХ/17 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту. В подальшому, компанією продавцем, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації від 25.10.2024 №2025-7, рахунку-фактури від 25.11.2024 №НХ2025-7 було здійснено поставку товарів (трактори). Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010». З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано товариством до відділу митного оформлення до митного поста Тернопільської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД) № 25UA403070001363U4 від 13.02.2025. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. Позивачем надано наявні додаткові документи. За результатами наданих позивачем документів відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару. Позивач вважає, що зазначене вище Рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню і просить суд задовольнити позовну заяву.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
01 квітня 2025 року до суду надійшов відзив Тернопільської митниці на позовну заяву. Митниця не згодна з доводами позивача та заперечує проти вимог адміністративного позову та зазначає, що під час здійснення митного контролю типу ІМ40АА № 25UA403070001363U4 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: до митного оформлення надано договір про перевезення від від 27.12.2022 № 2712/917/2022 де перевізником зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», а в накладних УМВС від 06.02.2025 № 563791, від 06.02.2025, №564096, від 06.02.2025, № 564153, від 06.02.2025 № 564237 - «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA» та «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01- 192 Warszawa». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України; 2. Прайс-лист від 02.12.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. З огляду на наведені вище обставини та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів. Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів надано додаткові документи та листом №130201 від 13.02.2025 повідомлено митницю про те, що для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством; інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000064/2 від 14.02.2025. АСАУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. На підставі викладеного відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (ЄДРПОУ 44830259) (далі - ТОВ «Мототехімпорт») зареєстроване як юридична особа 07.11.2022.
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства.
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до документів про державну реєстрацію: Україна, 69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19.
05 грудня 2022 року між Компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (продавець) та ТОВ «Мототехімпорт» (покупець) укладено контракт № НХ/17 (далі - Контракт).
Згідно п.1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною Контракту.
Поставка товару здійснюється партіями і фіксується в специфікаціях (додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією специфікацією. (п. 2.1 Контракту).
Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній у специфікаціях (додатках) до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією специфікацією. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем за вагою - згідно вазі, зазначеній в товарно-транспортній накладній (CMR, або залізничній накладній або коносаменті). (п. 2.2 Контракту).
Розділ 3 Контракту визначає умови поставки товару.
Так, згідно п. 3.1 поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди.
У разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ рrісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
У разі використання правил Інкотермс СFR (вартість та фрахт-порт призначення) продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт, укласти договір фрахту та доставити вантаж у порт призначення. Ціна СFR (СFR рrісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту.
Поставка здійснюється морським транспортом 20 або 40 футовим контейнером.
Згідно розділу 4 Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого продавець повинен надати покупцю коригуючу специфікацію та інвойс.
У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.
Загальна сума Контракту - 4 500 000 USD (чотири мільйони п'ятсот тисяч доларів США).
Положеннями п. 10.5 Контракту визначено, що даний Контракт набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2025, але в будь якому випадку до виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань і завершення розрахунків. Його дія продовжується на наступний рік, якщо ні одна з Сторін письмово не заявить іншій Стороні про його скасування не менш ніж за 3 (три) місяці до закінчення дії Контракту.
Специфікацією (додатком) № 2025-7 від 25.10.2024 до Контракту передбачено поставку тракторів KENTAVR 244S у кількості 64 шт на суму 160 000 доларів США. Строк поставки: лютий - березень 2025 року. Умови поставки FOB Циндао, Китай. Умови оплати: 100% передоплата.
З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем було подано митну декларацію № 25UA403070001363U4 від 13.02.2025.
Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно митної декларації № 25UA403070001363U4 від 13.02.2025, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Трактор для сільськогосподарських роб іт, колісний, новий, 64шт., марка - KENT AVR, модель - 244S, тип двигуна - дизель ний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: M241181583 (двигун № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун № НОМЕР_4 ); НОМЕР_5 (двигун № НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун № НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун № НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун № НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун № НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (двигун № НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун № НОМЕР_28 ); НОМЕР_29 (двигун № НОМЕР_30 ); НОМЕР_31 (двигун № НОМЕР_32 ); НОМЕР_33 (двигун № НОМЕР_34 ); НОМЕР_35 (двигун № НОМЕР_36 ); НОМЕР_37 (двигун № НОМЕР_38 ); НОМЕР_39 (двигун № НОМЕР_40 ); НОМЕР_41 (двигун № НОМЕР_42 ); НОМЕР_43 (двигун № НОМЕР_44 ); НОМЕР_45 (двигун № НОМЕР_46 ); НОМЕР_47 (двигун № НОМЕР_48 ); НОМЕР_49 (двигун № НОМЕР_50 ); НОМЕР_51 (двигун № НОМЕР_52 ); НОМЕР_53 (двигун № НОМЕР_54 ); НОМЕР_55 (двигун № НОМЕР_56 ); НОМЕР_57 (двигун №L811031710B); НОМЕР_58 (двигун №L811031714B); НОМЕР_59 (двигун № НОМЕР_60 ); M241181598 (двигун № НОМЕР_61 ); НОМЕР_62 (двигун № НОМЕР_63 ); НОМЕР_64 (двигун № НОМЕР_65 ); НОМЕР_66 (двигун № НОМЕР_67 ); НОМЕР_68 (двигун № НОМЕР_69 ); НОМЕР_70 (двигун № НОМЕР_71 ); НОМЕР_72 (двигун № НОМЕР_73 ); НОМЕР_74 (двигун № НОМЕР_75 ); НОМЕР_76 (двигун №L811031711B); НОМЕР_77 (двигун №L811031760B); НОМЕР_78 (двигун №L811031713B); НОМЕР_79 (двигун №L811031764B); НОМЕР_80 (двигун №L811031745B); НОМЕР_81 (двигун №L811031751B); НОМЕР_82 (двигун №L811031728B); НОМЕР_83 (двигун №L811031759B); НОМЕР_84 (двигун №L811031747B); НОМЕР_85 (двигун №L811031769B); НОМЕР_86 (двигун №L811031722B); НОМЕР_87 (двигун №L811031756B); НОМЕР_88 (двигун №L811031719B); M241181600 (двигун №L811031758B); НОМЕР_89 (двигун №L811031749B); НОМЕР_90 (двигун №L811031766B); НОМЕР_91 (двигун №L811031755B); НОМЕР_92 (двигун №L811031730B); НОМЕР_93 (двигун №L811031716B); НОМЕР_94 (двигун №L811031768B); НОМЕР_95 (двигун № НОМЕР_96 ); M241181617 (двигун №L811031734B); НОМЕР_97 (двигун №L811031743B); M2411816 05 (двигун №L811031763B); НОМЕР_98 (двигун №L811031709B). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, CHINA. Див. "електронний інвойс".
До даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення було надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: пакувальний лист № б/н від 25.11.2024; рахунок-фактура (інвойс) № HX2025-7 від 25.11.2024; коносамент № BW24120084 від 08.12.2024; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №563791 від 06.02.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №564096 від 06.02.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №564153 від 06.02.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №564237 від 06.02.2025; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №C25MA3CFU1540005 від 24.01.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №1236 від 15.01.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №1251 від 05.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заявка №1593 від 15.01.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заявка №1620 від 05.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L80290 від 05.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 12.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 05.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №169 від 02.12.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-7 від 25.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №HX/17 від 05.12.2022; договір (контракт) про перевезення № 2712/917/2022 від 27.12.2022; інші некласифіковані документи - Список номерів шасі від 25.11.2024; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 25.11.2024..
Під час здійснення митного контролю митним органом розпочато консультацію з декларантом та запропоновано надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: транспортні (перевізні) документи. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці листом №130201 від 13.02.2025 додатково надано митниці: прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 02.12.2024; - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023) - Комерційна пропозиція від 02.12.2024. Окрім того, повідомлено про відсутність можливості надання інших документів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000064/2 від 14.02.2025, згідно якого загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішення №UA403070/2025/000064/2 від 14.02.2025 обґрунтовано, зокрема тим, що митна вартість імпортованих товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом. За результатами опрацювання документів встановлено наступне: оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 05.12.2022 № HX/17. До митного оформлення надано договір про перевезення від 27.12.2022 № 2712/917/2022 де перевізником зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», а в накладних УМВС від 06.02.2025 № 563791, від 06.02.2025, №564096, від 06.02.2025, № 564153, від 06.02.2025 № 564237 - «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA» та «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Митним брокером до митної декларації додатково додано: Прайс-лист від 02.12.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. Окрім цього, не подано митну декларації країни відправлення. Декларантом 13.02.2025 надіслано лист підприємства №130201 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товарів: - товар №1 з згідно з ЕМД від 26.11.2024 № UA UA100440/2024/327478 на рівні 2,9107 дол.США за кг. (3725,696 USD/шт.) (1.Трактор колісний, сільськогосподарський, (4-х колісний (колісна формула:4х4, новий - 2024р/в (модельний ряд 2024), 17.6kw/24hp, V=1532, 4WD, 3-циліндровий двигун KM385BT потужністю 24 к.с. з холодним пуском, ГПК, передні та задні противаги, однодискове зчеплення, ВВП, коробка передач: (4+1)х2, шини 6.50-16/11.20-24, гідровихід на два конектори, 2 гідравлічних насоси з роздільними баками, блокування диференціалу, дзеркала заднього виду, передні крила, розетка під причіп, частково в розібраному стані, з ЗІП та інструкцією по експлуатації, не містить приймальних та приймально передавальних пристроїв, моделі: БУЛАТ 244 PRO загальна кількість - 16шт. Торгівельна марка- БУЛАТ. Виробник: XINGTAI TRACTOR TRADING CO.,LTD. Країна виробництва: CN. Умови поставки FOB ). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Позивач не згоден з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію. Загальна різниця митних платежів (ввізного мита та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала » 505 311,55 грн.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1- 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу (ч. 1-2 ст. 54 МК України).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивачем подано разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт з додатками, інвойс, комерційну пропозицію, прайс-лист, пакувальний лист, документи, що підтверджують вартість послуг з транспортування товару до митного кордону України тощо).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).
У розумінні ч. 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документи є достатніми для підтвердження усіх складових митної вартості за першим (основним) методом.
Так, декларантом на підтвердження митної вартості товару до МД № 25UA403070001363U4 від 13.02.2025 надано, зокрема, зовнішньоекономічний контракт № НХ/17 від 05.12.2022; додаток (специфікація) до нього від 25.10.2024 №2025-7; рахунок - фактура від 25.11.2024 за №НХ2025-7; пакувальний лист; платіжні інструкції №1236 від 15.01.2025 разом із заявою про купівлю іноземної валюти №1592 від 15.01.2025 та №1251 від 05.02.2025 разом із заявою про купівлю іноземної валюти №1620 від 05.02.2025.
Згідно правової позиції Верховного Суду яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Поряд з цим, відповідно до норм ст.ст. 51-58 МК України самої констатації суб'єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.
Отже, під час заявлення товару до митного оформлення за митною декларацією №25UA403070001363U4 від 13.02.2025 позивач надав всі вищевказані вичерпні документи, відповідно до вимог ч. 1 - 2 ст. 53 МК України, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, а тому у спірних правовідносинах сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Відносно доводів відповідача з приводу неповноти включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України суд встановив наступне.
Так, відповідачем вказано, що до митного оформлення надано договір фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022; заявка на перевезення №169 від 02.12.2024; коносамент №BW24120084 від 08.12.2024; рахунок №L80290 від 05.02.2025; акт виконаних робіт від 12.02.2025; довідка про транспортні витрати від 05.02.2025; накладні від 06.02.2025 №563791, №564096, №564153 та №564237.
Як встановлено судом перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022, згідно якого перевізником виступала компанія «Global Container Lines Latvija SIA». Згідно з п. 2.1 вказаного договору перевізник зобов'язався здійснити морське перевезення (фрахт) та/або наземне перевезення згідно узгодженого сторонами маршруту, на умовах, передбачених договором та заявками до нього.
Заявкою на перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №169 від 02.12.2024 до договору №2712/917/2022 від 27.12.2022 сторонами узгоджено маршрут проходження вантажу: порт Циндао, Китай - Тернопіль, Україна. Вартість послуг: 20080,00 дол.США.
З рахунку на оплату транспортних послуг №L80290 від 05.02.2025 та акт виконаних робіт від 12.02.2025 вбачається, що здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом (для підтвердження факту здійснення морського перевезення видавався морський коносамент від №BW24120084 від 08.12.2024) та наземним залізничним транспортом (накладні від 06.02.2025 №563791, №564096, №564153 та №564237).
Відповідно до ст. 128 Кодексу торговельного мореплавства України, умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України "Про мультимодальні перевезення".
Відповідно до ст. 133 цього ж Кодексу, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Відповідно до ч. ст. 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
З наведеного вбачається, що спеціальними правовими нормами передбачена можливість для оператора мультимодального перевезення, яким в даному випадку виступає компанія «Global Container Lines Latvija SIA» залучення інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення та виставлення єдиного рахунку за надані послуги з перевезення, тобто треті особи були залучені до виконання наземного перевезення основним перевізником. З даною компанією товариство не має жодних договірних відносин. З третіми особами, які долучались основним перевізником до виконання послуг, розрахунок здійснює сам перевізник у межах договорів, укладених ним від свого імені з цими третіми особами, котрі позивачу не надавалися.
Товариству компанія перевізник виставила єдиний рахунок на оплату послуг з морського перевезення товару та його наземного перевезення за №L80290 від 05.02.2025.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не доведено необхідність надання позивачем підтверджуючих документів виконання обов'язків між експедитором «Global Container Lines Latvija SIA» та перевізником «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa», стороною яких позивач не являється, та документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, зауваження митного органу щодо ненадання документів, що підтверджують транспортні витрати по всьому маршруту, є необґрунтованими та безпідставними.
Приписами статті 53 Митного кодексу України передбачено документи, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, зокрема у частині 2 цієї статті зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Так, суд звертає увагу, що відомості, що містять у MRN ніяким чином не впливають на визначення митної вартості товарів.
Щодо доводів митниці про те, що прайс-лист 02.12.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність, суд зазначає.
Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Надані митному органу прайс-листі 02.12.2024 № б/н у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів та знайшли своє підтвердження у первинних документах: специфікації, інвойсі, пакувальному листі.
Прайс-лист не може вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.
Таким чином, зауваження митного органу щодо прайс-листа не є підставою для неврахування їх, як документів, на підтвердження заявленої вартості товару.
Окрім того, суд вважає безпідставною вимогу митного органу про надання декларації країни відправлення, яка в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України їх декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що наведені відповідачем підстави, жодним чином не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.
Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час, відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16 та відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов'язковому врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація щодо товару згідно з ЕМД від 26.11.2024 № UA UA100440/2024/327478. Проте, в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 МК України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Висновки щодо необхідності аналізу характеристик імпортованих позивачем товарів та товарів, митна вартість яких була взята митницею за зразок для обчислення, викладені також і в постанові Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 640/22572/20.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Зазначене, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Тернопільською митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000064/2 від 14.02.2025.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Матеріалами справи - платіжною інструкцією від 13.03.2025 № 37288870 підтверджується факт сплати судового збору у розмірі 7579,67 грн.
У відповідності до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання до суду даного позову складає 7579,67 грн.
Враховуючи викладене і задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 7579,67 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення.
Доказів на підтвердження понесення позивачем інших витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, ЄДРПОУ 44830259) представник Балабанова Світлана Миколаївна ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, б. 38, ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000064/2 від 14.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7579,67 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 травня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз