19 травня 2025 року Справа № 280/3810/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_1 , з військової служби, згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з підстав, що зазначені в абзаці 10 пункту 3 частині 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код СДРПОУ НОМЕР_3 ) звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_1 згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з підстав, що зазначені в абзаці 10 пункту 3 частині 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною, з числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
Суддею встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 та пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що є військовозобов'язаним та 27 січня 2025 року звернувся до відповідача з рапортом про звільнення його з військової служби відповідно до абзацу 11 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", а саме: через сімейні обставини, необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю І чи II групи (копія додається). 28 січня 2025 року відповідач надав позивачу відповідь №1105 про те, що позивачу відмовлено у задоволенні рапорту, оскільки відсутні належні документи, які підтверджують, необхідність здійснення постійного догляду за дружиною з числа осіб з інвалідністю І чи II групи. Позивач вважаючи дії відповідача є протиправними звернувся до суду із даним позовом.
Поряд з цим, позивачем пропущено встановлений частиною 5 статті 122 КАС України строк для звернення до суду із даним позовом з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
За змістом заявленого позову, спірні правовідносини склались щодо відмови відповідача у звільненні позивача з військової служби, яка відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України належить до публічної.
Так, позивач оскаржує дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби, згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з підстав, що зазначені в абзаці 10 пункту 3 частині 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
У постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 160/33822/23 Верховний Суд вказав на помилковість застосування судами попередніх інстанцій положення частини другої статті 122 КАС України, оскільки ця адміністративна справа (предмет оскарження - дії щодо призову за мобілізацією позивача та звільнення з військової служби) з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби, то при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися частиною п'ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваних наказів та вчиненням протиправних дій.
Отже, строк звернення із позовом у цій справі за визначених позивачем вимог становить один місяць з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, яке він пов'язує прийняттям оскаржуваних наказів та вчинення відповідних дій.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Зі змісту заявленого позову та доданих документів суд з'ясував, що про відмову у задоволенні рапорту про звільнення від проходження військової служби позивач дізнався із листа відповідача від 28 січня 2025 року № 1105, про що, зокрема вказує у мотивувальній частині позову.
Оскільки порушення свого права на звільнення від проходження військової служби, на захист якого подано цей позов, позивач пов'язує саме зі спірною відмовою від 28 січня 2025 року № 1105, від цього часу бере початок строк звернення до суду за захистом цього права.
Із цим позовом позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду 13 травня 2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, позивачем не надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, КАС України, суддя, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Татаринов