19 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2813/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01 березня 2025 року щодо невиплати нарахованої індексації в розмірі 1500,00 гривень та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації в розмірі 1500,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідачем з 01.03.2025 було проведено перерахунок пенсії, розмір якої з надбавками склав 35629,29 грн. Однак виплату пенсії позивачу відповідач обмежив максимальним розміром, не виплативши індексацію у розмірі 1500,00 грн, та застосував обмежувальні коефіцієнти, передбачені пунктом постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», внаслідок чого пенсія зменшилася з 35629,29 грн до 27597,69 грн.
Вважає такі дії ГУ ПФУ у Волинській області протиправними, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 стаття 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) не містить норми про обмеження пенсій військовослужбовців, інших осіб, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, максимальним розміром.
З урахуванням наведеного позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві зазначає, що 17.03.2025 позивач звернувся із заявою щодо надання витягу про перерахунок пенсії з 01.03.2025, і такий витяг йому було надано.
Водночас, позивач не звертався до пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації у розмірі 1500 грн та без застосування понижуючих коефіцієнтів. У зв'язку з цим ГУ ПФУ у Волинській області не приймав жодного рішення щодо зазначених вимог, а отже, на думку відповідача, відсутня протиправна бездіяльність. Також відповідач послався на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23, де вказано, що відсутність звернення до органу влади з відповідною заявою виключає можливість судового захисту, оскільки права особи ще не порушено.
Крім того, відповідач звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, яка регулює порядок виплати пенсій у період воєнного стану, встановлює понижуючі коефіцієнти до суми, яка перевищує 10 прожиткових мінімумів. У 2025 році такий мінімум становить 2361 грн, тому максимальний розмір пенсії - 23610 грн. Пенсія позивача до перерахунку становила 33754,29 грн, що значно перевищує вказану межу, тому застосування понижуючих коефіцієнтів є обґрунтованим та передбаченим законом. У результаті перерахунку пенсія позивача склала 27597,69 грн, що підтверджено розпорядженням ПФУ.
Також відповідач зазначив, що Конституція України не включає право на соціальний захист (стаття 46) до переліку прав, які не можуть бути обмежені під час воєнного стану, згідно зі статтею 64 Конституції. Відповідно, в умовах воєнного стану можливе законне обмеження такого права.
Щодо індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025, відповідач зауважив, що вона передбачає підвищення на максимальну суму не більше 1500 грн, і така індексація має здійснюватися з урахуванням загального обмеження розміру пенсії, визначеного законодавством. Відповідно до вказаної постанови та Закону України “Про Державний бюджет на 2025 рік», пенсія позивача не підлягає подальшому збільшенню без застосування встановлених обмежень.
Підсумовуючи, відповідач вказав, що діяв у межах та у спосіб, передбачених законодавством, без перевищення повноважень, і підстав для визнання його бездіяльності протиправною не вбачається.
У зв'язку з викладеним, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі №140/2813/25 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства соціальної політики України.
Відповідно до ухвали цього суду від 03.04.2025 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №320/2229/25.
Ухвалою суду від 07.05.2025 провадження в адміністративній справі №140/2813/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії поновлено.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується матеріалами справи.
З розрахунку пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа №0303002288 - МВС) слідує, що з 01 березня 2025 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, в результаті чого її розмір становить 35629,29 грн: 18954,31 грн - основний розмір пенсії; 2653,60 грн - підвищення (індексація) за 2022 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2023 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2024 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2025 рік; 6526,98 грн - збільшення основного розміру (25%); 2000,00 грн - щомісячна доплата; 944,40 грн - підвищення особам, прирівняним до інвалідів війни (2 група); 50,00 грн - доплата при виконанні обов'язків в/с, однак фактично пенсійна виплата становить 27597,69 грн.
17.03.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про видачу витягу (довідки) щодо перерахунку та обчислення пенсії за вислугу років станом на 01.03.2025.
У відповідь на таку заяву відповідач надав ОСОБА_1 витяг про перерахунок його пенсії по інвалідності (пенсійна справа №0303002288 - МВС) з 01.03.2025.
Публічно-правовий спір у цій справі виник щодо правомірності дій відповідача щодо обмеження виплати підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
Як встановлено статтею 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
25 лютого 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №209, відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Підпунктом 1 пункту 2 Постанови №209 установлено, що розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., №24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Абзацами третім, четвертим пункту 3 Постанови №209 обумовлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»(Офіційний вісник України, 2025 р., №9, ст. 769).
Як встановлено судом з матеріалів пенсійної справи, позивачу з 01 березня 2025 року не виплачується підвищення (індексація) пенсії у розмірі 1500,00 грн, передбачене Постановою №209, оскільки пенсійна виплата перевищує максимальний розмір пенсії, визначений законом, тобто десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, відповідач застосував положення абзацу четвертого пункту 3 Постанови №209, які кореспондують до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 в частині встановлення обмежувальних коефіцієнтів до розміру пенсії.
Статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України, “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови КМУ від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України, “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Таким чином, Законом України “Про Державний бюджету України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено додаткові підстави для обмеження пенсії шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, свої дії щодо обмеження виплати підвищення пенсії, передбаченого Постановою №209, відповідач обґрунтовує приписами статті 43 Закону №2262-XII.
Проте такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Оскільки частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри “у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено на “у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року», є нереалізованими.
Отже, із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу наявні правові висновки у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін. Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17).
Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI).
У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ. Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Суд наголошує, що норма щодо обмеження максимальним розміром пенсій у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще у 2016 році й станом на даний час відсутні положення про обмеження призначених згідно із вказаним Законом пенсій максимальним розміром.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
Відповідач у своєму відзиві послався на постанову Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23, стверджуючи, що позов є передчасним, оскільки позивач не звертався із відповідною заявою про нарахування та виплату підвищення пенсії, а тому відповідач нібито не мав обов'язку розглядати це питання, не ухвалював жодного рішення, і, відповідно, не вчиняв бездіяльності.
Проте дана позиція Верховного Суду не підлягає застосуванню у даній справі з таких підстав.
У справі №140/25972/23, яка стала предметом аналізу Верховного Суду, позивач взагалі не ініціював звернення до органу Пенсійного фонду з відповідним клопотанням, а також не існувало жодного підтвердження правовідносин у контексті спору. Натомість у даній справі пенсійним органом було видано розпорядження про перерахунок розміру пенсії позивача з 01 березня 2025 року, отже, сформовано індивідуальний адміністративний акт, з яким позивач не погоджується.
Таким чином, на відміну від наведеної справи, у даному випадку має місце спір про право, що виник із прийняття рішення суб'єктом владних повноважень щодо перерахунку пенсії позивача.
Згідно зі ст. 2 КАС України, адміністративне судочинство покликане забезпечити ефективний захист прав і свобод громадян. У разі, якщо позивач вже отримав розпорядження, яким визначено новий розмір пенсії (в меншому обсязі), він має повне право звернутися до суду, незалежно від того, чи подав окрему заяву про виключення обмежень.
Більше того, Конституція України (ч. 1 ст. 55) гарантує право на судовий захист будь-якого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, що прямо виключає концепцію «передчасності», якщо особа вважає, що її право порушено.
Отже, позиція Верховного Суду, наведена відповідачем, не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки відрізняється як за фактичними обставинами, так і за правовою природою спору, а тому не може свідчити про передчасність заявлених позовних вимог.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) без застосування обмеження пенсії максимальним розміром та понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) без застосування обмеження пенсії максимальним розміром та понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код 13358826).
Суддя Н. В. Стецик