16 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2508/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства освіти та науки України (далі - МОН України) про визнання протиправними дії, які полягають в такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), при якій стосовно ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон №2145-VIII); зобов'язання організувати формування довідки про здобувача освіти в ЄДЕБО таким чином, щоб стосовно ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формувався висновок про непорушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 отримав довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 08 березня 2025 року №613653, в якій зазначено, що поточне здобуття освіти (навчання розпочато у 2022 році) у Луцькому національному технічному університеті з метою здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти порушує послідовність її здобуття, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, з чим позивач не погоджується. Як стверджується у позовній заяві, на сьогодні позивач має документ про завершення базової загальної та повної загальної середньої освіти, а те, що він здійснив спробу здобути перший (бакалаврський) рівень вищої освіти у 2015 році, яку не отримав (був відрахований), не свідчить про здобуття цього рівня освіти.
Позивач вважає, що для встановлення послідовності здобуття освіти має враховуватися саме факт раніше завершеного рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка. Натомість з листа МОН України від 03 червня 2024 року №1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», який було адресовано у тому числі технічному адміністратору ЄДЕБО - Державному підприємству «Інфоресурс» (далі - ДП «Інфоресурс»), вбачається, що з ініціативи відповідача було розроблено й доопрацьовано програмне забезпечення функціонування ЄДЕБО, яким щодо осіб, котрих було відраховано з навчання та які повторно вступили на навчання без фактично здобутого рівня освіти та відповідного документа про освіту, формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти. Наслідком застосування такого алгоритму є позбавлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період певної категорії осіб, які мають право на відстрочку за законом, але не можуть його реалізувати через неправильне формування довідки.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Відповідно до виписки з ЄДЕБО щодо документів про освіту та інформації про навчання особи (а.с.7) ОСОБА_1 здобув: базову та повну загальну середню освіту в Підгайцівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа ?-? ступенів-гімназія» Луцького району Волинської області, про що видано свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 від 12 червня 2013 року та атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 від 30 травня 2015 року.
Із вказаної довідки також встановлено, що позивач був зарахований до Волинського національного університету імені Лесі Українки для здобуття освітнього рівня «бакалавр», спеціальність 6.020303 «Філологія» (дата початку і закінчення навчання: 01 вересня 2015 року - 30 червня 2019 року), однак 05 січня 2017 року був відрахований з університету без отримання документа про освіту встановленого зразка.
15 вересня 2022 року ОСОБА_1 зарахований на денне навчання до Луцького національного технічного університету для здобуття освітнього рівня «бакалавр» за спеціальністю 192 «Будівництво та цивільна інженерія», де продовжує навчатися.
На ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 08 березня 2025 року №613653; у рядку «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначено: «Ні, порушує» (а.с.9).
Листом МОН України від 03 червня 2025 року №1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», адресованого керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та ДП «Інфоресурс» (а.с.13-14), інформовано, що з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, здійснено доопрацювання програмного забезпечення ЄДЕБО для забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку. Запроваджений алгоритм формування довідки, зокрема, передбачає, що у тому разі, коли здобувач освіти вступив для здобуття освітнього ступеня бакалавра та був відрахований, а згодом повторно вступив (був зарахований) для здобуття освітнього ступеня бакалавра, то у довідці буде зазначено: «Ні, порушує».
Дії відповідача щодо визначення алгоритму заповнення інформації в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, внаслідок яких стосовно позивача формується довідка з висновком про те, що поточне здобуття освіти (у Луцькому національному технічному університеті) порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, зумовили звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до пункту 1 частини третьої названої статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
У додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), визначено перелік документів, які подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII. Зокрема, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна. Форма довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО установлена додатком 9 до Порядку №560.
Із матеріалів справи слідує, що у відповідній графі сформованої на ім'я позивача довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 08 березня 2025 року №613653 зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Таким чином, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, а отже правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон №2145-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону №2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 5 Закону України 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 6 Закону №1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону №1556-VII передбачено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.
Тобто, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
За обставин цієї справи ОСОБА_1 здобув базову та повну загальну середню освіту, про що видано свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 від 12 червня 2013 року та атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 від 30 травня 2015 року, та він не завершував навчання за освітньо-професійним ступенем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом бакалавра як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу (був відрахований з числа студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки 05 січня 2017 року).
На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти за освітнім рівнем бакалавра безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО, згідно із якими до цієї бази включено лише такі документи про освіту: свідоцтво про базову середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту.
Таким чином, вступ позивача на денне навчання до Луцького національного технічного університету для здобуття бакалаврського рівня вищої освіти за наявності раніше здобутої повної загальної середньої освіти, яка є нижчою за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.
Суд зауважує, що граматична конструкція норми статті 23 Закону №3543-XII також викладена як така, що вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти: відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий. Тобто, закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута.
Ключовим є розуміння того, що термін «здобутий» означає «вже завершений» на противагу «здобував», що вказує на процес, який тривав. Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Законодавство України про освіту, зокрема Закон №2145-VIIІ та Закон №1556-VII, чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа. Тобто законодавець однозначно використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.
Суд також зазначає, що закони приймаються Верховною Радою України, а міністерства мають лише впроваджувати відповідні процедури, які повинні відповідати цим законам.
Лист МОН України від 03 червня 2024 року №1/9758-24 щодо особливостей формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти не може бути врахований судом як належне джерело правового обґрунтування, оскільки листи не є нормативно-правовими актами; вони можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, або мають міжвідомчий характер. Водночас правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Статтею 74 Закону №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року №620 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584, далі - Положення №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З наведеного суд робить висновок, що заповнення поля довідки про послідовність освіти відбувається в автоматичному порядку під час її формування закладом освіти; технічний адміністратор - ДП «Інфоресурс» забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО - МОН України.
У спірних відносинах саме МОН України як розпорядник ЄДЕБО через технічного адміністратора ДП «Інфоресурс» реалізувало повноваження щодо формування програмним забезпеченням ЄДЕБО відомостей про порушення послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.
Суд наголошує, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону №2145-VIII, проте МОН України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО.
На думку суду, одностороння зміна підходу до тлумачення норм Закону МОН України є порушенням принципу правової визначеності, оскільки створює нестабільність і непередбачуваність правового регулювання. Будь-які зміни в процедурних питаннях, особливо в контексті мобілізаційних вимог, повинні базуватися на законодавчих актах, а не на адміністративних рішеннях, які можуть суперечити закону і призводити до негативних наслідків для студентів.
За обставин цієї справи суд дійшов висновку про те, що дії МОН України, за яких в ЄДЕБО відображений висновок про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, є протиправними.
Враховуючи встановлені у справі обставини, зміст та обсяг правовідносин між сторонами, їх правове регулювання, з огляду на визначені пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноваження суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача, внаслідок яких в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 08 березня 2025 року №61353 стосовно ОСОБА_1 сформовано висновок про порушення поточним здобуттям освіти послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, та зобов'язання МОН України вжити заходів для відображення в ЄДЕБО інформації про відсутність порушення послідовності здобуття позивачем вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позов подана до суду через систему «Електронний суд» та при цьому сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 07 березня 2025 року №0677-1712-7783-7480, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.5, 23).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв'язку із задоволенням позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8). Питання повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено в порядку статті 7 Закону №3674-VI.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 38621185) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, внаслідок яких в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 08 березня 2025 року №61353 стосовно ОСОБА_1 сформовано висновок про порушення поточним здобуттям освіти послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів для відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк