про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2025 року ЛуцькСправа № 640/20304/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій протиправними,
Представник позивача адвокат Калько Дмитро Олексійович (далі - Калько Д. О.) в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент, відповідач) про визнання протиправними дії відповідача, які полягають у відмові прийняти документи (клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) у адвоката Калька Д. О. як представника ОСОБА_1 (учасника бойових дій АТО).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/20304/20 та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 38).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 75).
На адресу суду 19.10.2020 та 03.09.2021 надійшли клопотання від представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, які обґрунтовані пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Також відповідач зазначає, що адміністративний позов підписано представником позивача Кальком Д. О., на підтвердження повноважень представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 16.12.2019 №16/12-15, копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.04.2018 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №6075 від 26.04.2018, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 10 від 12.04.2018 за підписом ОСОБА_2 ..
Рада адвоката міста Києва листами від 30.06.2021 № 606,607 проінформувала про те, що Радою адвокатів міста Києва громадянину ОСОБА_3 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2018 № 6075 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 № 10 та посвідчення від 26.04.2018 серії НОМЕР_1 не видавалось, Рада адвокатів міста Києва відомості щодо громадянина ОСОБА_3 , як про адвоката, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносила.
Крім того у зазначеному листі Рада адвокатів міста Києва зазначає, що конференцією адвокатів міста Києва 08.10.2016 висловлено недовіру та достроково відкликано з посад усіх членів Ради адвокатів міста Києва та Голову Ради адвокатів міста Києва адвоката Рафальську І.В. та переобрано нового Голову ради ОСОБА_4 .
На час прийняття рішення про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Рафальська І, В. не мала повноважень голови Ради адвокатів міста Києва та не могла підписувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а Калько Д.О. не може вважатися адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, громадянин ОСОБА_3 не є особою, яка має право здійснювати адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто не є адвокатом.
З огляду на вищевикладене зазначає, що позовна заява підписана особою, що не мала на це повноважень та підлягає залишенню без розгляду (арк. спр. 41-44, 78-82).
Закон України №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 (далі - Закон №2825-IX) набрав чинності 15.12.2022, за приписами статтями 1-2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399, дану справу передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/20304/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту про визнання дій протиправними (арк. спр. 92-93).
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, з огляду на таке.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Частиною другою статті 160 КАС України установлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 42 КАС України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Частинами першою, другою та четвертою статті 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно із частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із частиною четвертою статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке набрало чинності з 12.04.2019 (далі - Положення № 41), пунктом 11 якого встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідно до Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Пунктом 12 вказаного Положення визначено обов'язкові реквізити, які повинен містити ордер адвоката, такі, зокрема: Серію, порядковий номер ордера; Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; Дату видачі ордера; Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням; Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Згідно з пунктом 9 Положення № 41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Так, судом встановлено, що позовна заява подана за підписом адвоката Калько Д. О.
На підтвердження повноважень представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 16.12.2019 №16/12-15, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 6075 від 26.04.2018, копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.04.2018, листи Ради адвокатів міста Києва від 22.08.2018 №144, від 22.01.2020 №3, профайл в Єдиного Реєстру адвокатів України серії А А№023411, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ №001089 та присяга адвоката України (арк. спр. 17-26).
Рада адвоката міста Києва листами від 30.06.2021 № 606,607 проінформувала про те, що Радою адвокатів міста Києва громадянину ОСОБА_3 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2018 № 6075 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 № 10 та посвідчення від 26.04.2018 серії КВ № 6075 не видавалось, Рада адвокатів міста Києва відомості щодо громадянина ОСОБА_3 , як про адвоката, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносила.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
До того ж, суд звертає увагу, що у матеріалах справи також відсутній ордер, який може підтвердити повноваження адвоката як представника ОСОБА_1 .
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 10.09.2020 у справі №810/1344/18, договір про надання правової допомоги, його копія або витяг з нього за відсутності ордера не є достатнім підтвердженням повноважень адвоката, згідно чинної редакції КАС України.
Отже, у матеріалах адміністративної справи № 640/20304/20 відсутні належні та допустимі докази на підтвердження повноважень громадянина ОСОБА_3 підписувати та подавати адміністративний позов від ім'я ОСОБА_1 .
Також, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, спірні правовідносини виникли щодо неприйняття Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у адвоката Калько Д. О., який звернувся в інтересах ОСОБА_1 проекту землеустрою. Разом з тим, підставою для неприйняття визначено непідтвердження у ОСОБА_3 права на заняття адвокатською діяльністю.
Наведене свідчить, що спірні правовідносини не пов'язані із захистом порушеного права ОСОБА_1 , а виникли між ОСОБА_3 та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За таких обставин, позивачу необхідно надати пояснення щодо підстав звернення до суду з даним позовом та обґрунтування порушеного права ОСОБА_1 .
Дана позиція узгоджується і постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 39.04.2021 у справі № 640/20308/20.
Щодо строку звернення до суду, варто зауважити, що як убачається з позовної заяви, позивач просив визнати протиправними дії відповідача, що полягали у відмові прийняти документи (клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) у представника ОСОБА_1 - адвоката Калька Д.О., які мали місце 14.01.2020.
Тому, зважаючи на приписи частини другої статті 122 КАС України, строк на оскарження зазначених дій відповідача закінчився 15.07.2020.
З 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України було установлено карантин.
Законом №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України було доповнено пунктом 3 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
17.07.2020 набрав чинності Закон №731-IX, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, строк встановлений Законом №731-IX закінчився 06.08.2020, тоді як представник позивача із даним позовом звернувся 25.08.2020, тобто із пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Пунктом 3 Закону №731-IX, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Варто зауважити, що позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду в якості причин пропуску строку звернення до суду послався загалом на запровадження карантину на всій території України, проте не зазначив яким чином обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, унеможливили своєчасне звернення до суду саме у його випадку.
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.
Зважаючи на це, наведені представником позивача у касаційній скарзі причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом теж не можуть вважатися поважними, адже вони не є такими, що виникли об'єктивно і незалежно від волі особи, яка пропустила строк, і крім того, ці обставини не підтверджені будь-якими доказами.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що " право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою" (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03, пункт 30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013, заява №49069/11).
Європейський суд з прав людини, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Отже, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій, а сам інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20.
Отже, у заявленому клопотанні про поновлення строку звернення до суду представником позивача не наведено достатніх причин, які об'єктивно позбавляли позивача можливості на звернення до суду протягом шестимісячного строку з моменту відмови у прийнятті документів.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу або його представнику у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: 1) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші достатні підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин пропуску цього строку; 2) пояснення щодо підстав звернення до суду з даним позовом та обґрунтування порушеного права ОСОБА_1 ; 3) інформації та відповідних підтверджуючих документів права на заняття адвокатською діяльністю; ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій протиправними - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 та його представнику строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання (надіслання): 1) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші достатні підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин пропуску цього строку; 2) пояснення щодо підстав звернення до суду з даним позовом та обґрунтування порушеного права ОСОБА_1 ; 3) інформації та відповідних підтверджуючих документів права на заняття адвокатською діяльністю Калько Д. О.; ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович