08 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1639/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
за участю секретаря судового засідання Клочко А.С.,
представника відповідача Пех С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Захід Авто Траст» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство «Захід Авто Траст» (далі - ПП «Захід Авто Траст») звернулося з позовом до Волинської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2024 року: №UA205000202492 про збільшення на 738209,27 грн грошового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання», №UA205000202493 про збільшення на 1897023,95 грн грошового зобов'язання за платежем «мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності», №UA205000202494 про збільшення на 579751,29 грн грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання» (далі - ПДВ).
Позов обґрунтований тим, що актом документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «Захід Авто Траст» вимог законодавства з питань митної справи відповідач дійшов висновку, що за рядом митних декларацій типу «ІМ40ДЕ» надані при митному оформленні товарів сертифікати з перевезення EUR.1, видані експортером Audioset Sp. z o.o., не є автентичними та не видавались митними органами, тому товари, які зазначені в цих сертифікатах, не можуть вважатися товарами, що відповідають преференційним правилам походження та до них не може бути застосовано пільговий режим оподаткування під час митного оформлення.
Ці висновки слугували підставою прийняття податкових повідомлень-рішень, якими донараховано митні платежі. Позивач не погоджується із висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що у нього як імпортера відсутній обов'язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі сертифікатів EUR.1 та декларацій-інвойсів та виключно експортер (продавець) несе відповідальність за правдивість інформації у них. Застосовуючи преференцію при митному оформленні товарів за спірними митними деклараціями, ПП «Захід Авто Траст» обґрунтовано сподівалося на добросовісність дій своїх контрагентів-експортерів та не мало підстав піддівати сумніву правомірність оформлення та видачі сертифікатів EUR.1 на такий товар.
Позивач зазначив, що сертифікати про походження EUR. 1 не скасовані, не визнані недійсними, тобто є чинними, а тому є єдиними документами, що підтверджують походження товару з країн Європейського Союзу та надають пільги зі сплати митних платежів. При цьому митним органом не надано беззаперечних доказів існування у позивача намірів фінансового характеру, спрямованих на ухиляння від сплати всіх необхідних платежів при митному оформленні, та Волинська митниця не надала доказів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Польщі до експортера за наданням пояснень про нелегалізовані сертифікати чи про притягнення до відповідальності експортера.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного cуду від 11 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження (а.с.70).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог як безпідставних (а.с.75-83). З цього приводу вказав, що Волинською митницею у зв'язку з надходженням від уповноважених органів іноземних держав документальної інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, доведеної листом Держмитслужби України від 30 листопада 2023 року №15/15-03-01/7.3/5664, у встановленому порядку та за наявності правових підстав призначено проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «Захід Авто Траст» вимог законодавства України з питань митної справи, про що завчасно повідомлено позивача. При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів за митними деклараціями, перелік яких наведено в додатку 1 до акта перевірки, встановлено, що митне оформлення товарів здійснено із застосуванням преференції за кодом «410» - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу; нарахування та сплата ввізного мита здійснена за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 16 Протоколу 1 «Щодо визнання концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до економічної частини Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VІІ (далі - Угода про асоціацію) та в рамках дії норм статті 15 Доповнення І «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження. Наведеними актами міжнародного законодавства передбачено можливість застосування преференційного режиму щодо товарів, які походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, за умови подання одного з документів, що підтверджують походження, зокрема, сертифіката з перевезення товару EUR.1, який видається митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заяву експортера або під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Угода про асоціацію передбачає перевірку підтверджень походження товарів (у довільному порядку - вибірково або за наявності обґрунтованих сумнівів).
Відповідач зазначив, що в рамках заходів з контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками мита, Держмитслужбою було направлено на перевірку до митного органу Республіки Польща 93 сертифікати з перевезення EUR.1 на предмет достовірності, правильності інформації, що в них міститься, та походження товару. Від уповноважених органів Республіки Польща надійшли результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, складених експортером Audioset Sp. z o.o. (лист від 17 листопада 2023 року №1801-IGG.4331.17.2023); за їх змістом сертифікати з перевезення товару EUR.1 не є автентичними документами, уповноважений митний орган Республіки Польща ці сертифікати з перевезення EUR.1 не засвідчував, тобто преференційне походження товарів, зазначених в цих сертифікатах, не підтверджене, тому преференційна ставка ввізного мита до товарів застосована неправомірно. Встановлені порушення призвели до заниження ПП «Захід Авто Траст» податкових зобов'язань зі сплати митних платежів (ввізного мита та ПДВ) на загальну суму 3162279,85 грн. При цьому за МД №UA205140/2022/085561 від 29 листопада 2022 року платником податків добровільно були сплачені митні платежі на загальну суму 49689,40 грн та внесені зміни аркушем коригування від 23 травня 2023 року.
Відповідач вважає, що формальна наявність поданих до митного оформлення сертифікатів з перевезення товару EUR.1, за видачу яких несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновків про вчинення ПП «Захід Авто Траст» всіх необхідних та залежних від нього дій для здійснення декларування «преференційного походження» ввезеного товару та отримання пільги - тарифної преференції. У зазначених зовнішньоекономічних відносинах обов'язок з визначення, декларування і сплати мита та податків має саме ПП «Захід Авто Траст», а тому саме він несе відповідальність за повноту виконання цього обов'язку.
Відповідач також повідомив, що за результатами опрацювання отриманих документів від уповноважених органів Республіки Польща було складено протокол про порушення митних правил від 26 січня 2024 року №0019/UA20500/2024 за ознаками статті 485 Митного кодексу України (далі - МК України) стосовно керівника ПП «Захід Авто Траст» за вказаними в додатку 1 до акта перевірки митними деклараціями та постановою Любомльського районного суду Волинської області у справі №163/1774/24 справу за протоколом №0019/20500/24 передано Державному бюро розслідувань для приєднання до матеріалів кримінального провадження №42024030000000006 від 07 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті (а.с.170).
У судове засідання представник позивача не прибув, у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та таке клопотання задоволено судом.
У судовому засіданні представник відповідача Пех С.А. підтримала доводи відзиву на позовну заяву та у задоволенні позову просила відмовити.
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази (у т.ч. в електронному вигляді), суд встановив такі обставини.
На підставі наказу Волинської митниці від 26 серпня 2024 року №255 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «Захід Авто Траст» (код ЄДРПОУ 43938877) вимог законодавства України з питань митної справи», була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання вимог законодавства України у сфері митної справи, зокрема обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за 74 митними деклараціями типу «ІМ40ДЕ»: UA205050/2023/14463 від 21 лютого 2023 року, UA205140/2022/89101 від 09 грудня 2022 року, UA205140/2022/91764 від 20 грудня 2022 року, UA205140/2022/91767 від 20 грудня 2022 року, UA205140/2022/92030 від 21 грудня 2022 року, UA205140/2023/5128 від 23 січня 2023 року, UA205140/2023/6065 від 26 січня 2023 року, UA205140/2023/6933 від 30 січня 2023 року, UA205140/2023/6940 від 30 січня 2023 року, UA205140/2023/7043 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/7064 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/10740 від 10 лютого 2023 року, UA205140/2023/12761 від 17 лютого 2023 року, UA205140/2023/5796 від 25 січня 2023 року, UA205140/2022/91432 від 20 грудня 2022 року, UA205170/2022/26787 від 19 грудня 2022 року, UA205050/2023/16729 від 01 березня 2023, UA205140/2022/92174 від 21 грудня 2022 року, UA205140/2023/7067 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/13936 від 21 лютого 2023 року, UA205140/2023/335 від 03 січня 2023 року, UA205140/2022/93096 від 26 грудня 2022 року, UA205140/2023/10696 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/12759 від 17 лютого 2023 року, UA205170/2022/26903 від 20 грудня 2022 року, UA205140/2022/86654 від 01 грудня 2022 року, UA205140/2022/88268 від 07 грудня 2022 року, UA205140/2022/89418 від 12 грудня 2022 року, UA205140/2022/90728 від 16 грудня 2022 року, UA205140/2023/1253 від 09 січня 2023 року, UA205140/2023/4685 від 20 січня 2023 року, UA205140/2023/4722 від 20 січня 2023 року, UA205140/2023/4723 від 20 січня 2023 року, UA205140/2023/10310 від 09 лютого 2023 року, UA205140/2023/13461 від 20 лютого 2023 року, UA205140/2023/1366 від 09 січня 2023 року, UA205050/2022/74210 від 17 листопада 2022 року, UA205050/2022/74213 від 17 листопада 2022 року, UA205050/2022/80463 від 15 грудня 2022 року, UA205140/2022/83033 від 18 листопада 2022 року, UA205140/2022/83084 від 18 листопада 2022 року, UA205140/2022/84030 від 22 листопада 2022 року, UA205140/2022/84789 від 25 листопада 2022 року, UA205140/2022/86687 від 01 грудня 2022 року, UA205140/2022/86791 від 02 грудня 2022 року, UA205140/2022/87742 від 06 грудня 2022 року,UA205140/2022/88153 від 07 грудня 2022 року, UA205170/2022/89370 від 12 грудня 2022 року, UA205140/2022/92966 від 26 грудня 2022 року, UA205140/2022/94207 від 31 грудня 2022 року, UA205140/2023/749 від 05 січня 2023 року, UA205140/2023/1686 від 10 січня 2023 року, UA205140/2023/2061 від 11 січня 2023 року, UA205140/2023/3057 від 16 січня 2023 року, UA205140/2023/5029 від 23 січня 2023 року, UA205140/2023/5071 від 23 січня 2023 року, UA205140/2023/6471 від 27 січня 2023 року, UA205140/2023/6956 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/7041 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/7042 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/7045 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/10502 від 09 лютого 2023 року, UA205140/2023/11368 від 13 лютого 2023 року, UA205140/2023/11702 від 14 лютого 2023 року, UA205140/2023/12733 від 17 лютого 2023 року, UA205140/2023/14704 від 23 лютого 2023 року, UA205140/2023/14733 від 23 лютого 2023 року, UA205140/2023/14974 від 24 лютого 2023 року, UA205140/2023/15907 від 28 лютого 2023 року, UA205170/2023/3673 від 15 лютого 2023 року, UA205170/2023/3675 від 15 лютого 2023 року, UA205140/2023/7226 від 31 січня 2023 року, UA205140/2023/7620 від 31 січня 2023 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 25 вересня 2024 року №37/24/7.3-19/43938877 (а.с.16-26). За змістом акта перевірки фактурна вартість товару за вказаними митними деклараціями становить 818740,00 євро (32260149,71 грн), митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом і становить 32260149,71 грн; країна походження товару «ЕU». В графі 8 «Одержувач/імпортер», в графі 9 «Особа, відповідальною за фінансове врегулювання» зазначено ПП «Захід Авто Траст». Митне оформлення товарів здійснено із застосуванням преференції за кодом «410» - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Євросоюзу (графа 34). Для підтвердження преференційного походження товару до митного оформлення надано сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (графа 44): PL/MF/AS0004172 від 20 лютого 2023 року, PL/MF/AS0830822 від 07 грудня 2022 року, PL/MF/AS0832001 від 15 грудня 2022 року, PL/MF/AS0832203 15 грудня 2022 року, PL/MF/AS0832251 від 16 грудня 2022 року, PL/MF/AS0001927 від 19 січня 2023 року, PL/MF/AS 0003061 від 25 січня 2023 року, PL/MF/AS0003074, від 25 січня 2023 року, PL/MF/AS0003104 від 27 січня 2023 року, PL/MF/AS0003112 від 27 січня 2023 року, PL/MF/AS0003097 від 27 січня 2023 року, PL/MF/AS0004039 від 08 лютого 2023 року, PL/MF/AS0015562 від 15 лютого 2023 року, PL/MF/AS0001917 від 19 січня 2023 року, PL/MF/AS0832112 від 14 грудня 2022 року, PL/MF/AS0832012 від 15 грудня 2022 року, PL/MF/AS0004351 від 27 лютого 2023 року, PL/MFAS 0832263 від 16 грудня 2022 року, PL/ME/AS 0003095 від 08 лютого 2023 року, PL/ME/AS 0004133 від 16 лютого 2023 року, PL/MF/AS0831904 від 12 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0833005 від 24 грудня 2022 року, PL/MF/AS0015342 від 09 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0015448 від 14 лютого 2023 року, PL/MF/AS0831617 від 12 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0817201від 28 листопада 2022 року, PL/ME/AS 0830707 від 06 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0830811 від 07 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0832107 від 14 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0001292 від 05 січня 2023 року, PL/MF/AS 0001794 від 13 січня 2023 року, PL/MF/AS 0001853 від 16 січня 2023 року, PLIMPAS U01849 від 16 січня 2023 року, PL/MF/AS 0004042 від 08 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004117 від 15 лютого 2023 року, PL/MFAS 0001307 від 05 січня 2023 року, PL/MF/AS 0713212 від 14 листопада 2022 року, PL/MF/AS 0713213 від 14 листопада 2022 року, PL/MF/AS0831017 від 12 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0714992 від 17 листопада 2022 року, PL/MF/AS 0713991 від 16 листопада 2022 року, PL/MF/AS 0724326 від 19 листопада 2022 року, PL/MF/AS 0811771 від 24 листопада 2022 року, PL/MF/AS 08202191 від 30 листопада 2022 року, PL/MF/AS 08202198 від 30 листопада 2022 року, PL/MF/AS0830138 від 02 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0830231 від 05 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0830917 від 10 грудня 2022 року, P L/MF/AS0832912 від 22 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0839092 від 29 грудня 2022 року, PL/MF/AS 0001003 від 02 січня 2023 року, PL/MF/AS 0001419 від 09 січня 2023 року, PL/MF/AS 0001498 від 10 січня 2023 року, PL/MF/AS 0001761 від 12 січня 2023 року, PL/ME/AS 0001949 від 20 січня 2023 року, PL/MF/AS 0001902 від 18 січня 2023 року, PL/MF/AS 0003067 від 25 січня 2023 року, PL/ME/AS 0003117 від 27 січня 2023 року, PL/MF/AS 0003114 від 27 січня 2023 року, PL/MF/AS 0003122 від 27 січня 2023 року, PL/ME/AS 0003088 від 26 січня 2023 року, PL/MF/AS 0004020 від 08 лютого 2023 року, PL/MF/AS0004071 від 10 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004089 від 13 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004125 від 15 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004204 від 21 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004203 від 21 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004212 від 21 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004290 від 23 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004099 від 13 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0004098 від 13 лютого 2023 року, PL/MF/AS 0003089 від 26 січня 2023 року, PL/MF/AS 0003207 від 01 січня 2023 року (їх перелік наведено в додатку 1 до акта перевірки).
В ході перевірки використані документи: електронні копії документів з програмно-інформаційного комплексу Автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) «Інспектор» (електронні митні декларації типу ІМ40ДЕ згідно з додатком 1); копії сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (згідно з додатком 1); копію листа уповноваженого митного органу Республіки Польща від 17 листопада 2023 року №1801-IGG.4331.17.2023 (доведено листом Держмитслужби України від 30 листопада 2023 року №15/15-03-01/7.3/5664); зовнішньоекономічний контракт від 15 червня 2021 року №15/06.
Перевіркою встановлено, що до товарів застосована зменшена ставка мита 1,3%, 2,7%, 3,6% (пільгова та повна ставка ввізного мита без застосування преференції - 10%); відповідно до даних, наведених у графі 47 митних декларацій, сума ввізного мита, що нарахована, умовно становить 1130829,07 грн. Водночас видані експортером Audioset Sp. z o.o. сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1, які були надано при митному оформленні товарів, не є автентичними та не видавались митними органами. Товари, які зазначені в цих сертифікатах з перевезення EUR.1, не мають преференційного походження відповідно до Угоди про асоціацію та не можуть вважатися товарами, що відповідають преференційним правилам походження в розумінні Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правила походження (далі також Регіональна Конвенція). ПП «Захід Авто Траст» не вжито достатніх заходів для уникнення податкового правопорушення, передбаченого пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині застосування преференційних (знижених) ставок ввізного мита щодо товарів, що імпортуються, чим створені умови щодо несплати митних платежів в повному обсязі.
За МД UA205140/2022/085561 від 29 листопада 2022 року ПП «Захід Авто Траст» добровільно були сплачені митні платежі на загальну суму 49689,40 грн (ввізне мито - 41407,83 грн, ПДВ - 8281,57 грн) та внесені зміни в митну декларацію аркушем коригування від 23 травня 2023 року UA205140/2023/5232.
За висновкам акта перевірки (розділ IV) встановлено порушення ПП «Захід Авто Траст»: 1) вимог статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п'ятої статті 280 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита за митними деклараціями згідно з додатком 1 на загальну суму 2635233,22 грн; 2) підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 527046,63 грн.
ПП «Захід Авто Траст» не подавало заперечення на акт документальної невиїзної перевірки та на його підставі щодо ПП «Захід Авто Траст» прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов'язань:
від 16 жовтня 2024 року №UA205000202492 за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» в сумі 738209,27 грн (а.с.8-9);
від 16 жовтня 2024 року №UA205000202493 за платежем «мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (крім мита, яке сплачується при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами)» у сумі 1897023,95 грн (а.с.10-12);
від 16 жовтня 2024 року №UA205000202494 за платежем «податок на додану вартість з ввезених на митну територію України суб'єктами господарювання товарів» у сумі 579751,29 грн (з них 527046,63 грн - податкове зобов'язання, 52705,06 грн - штрафні санкції) (а.с.13-16).
Позивач, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 16 жовтня 2024 року №UA205000202492, №UA205000202493, №UA205000202494, оскаржив їх в адміністративному порядку (а.с.31-37). Рішенням Державної митної служби України від 14 січня 2025 року №1/10-06/13/250 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Волинської митниці - без змін (а.с.37-42).
Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження у цьому спорі.
Відповідно до частини другої статті 1 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно з частиною другою статті 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
За визначенням, наведеним у пункті 24 частини першої статті 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування (пункти 1, 2 частини третьої статті 345 МК України).
За приписами частин першої, другої статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Умовами проведення документальної невиїзної перевірки посадовими особами митного органу частини третя, четверта статті 351 МК України визначає прийняття наказу митного органу про проведення перевірки та направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Статтею 354 МК України установлено, що результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка (частина перша).
У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, він зобов'язаний підписати акт або довідку із запереченнями, які він має право подати протягом 10 робочих днів з дня отримання акта або довідки. До заперечення додаються документи та пояснення, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу (частина сьома).
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом п'яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству (частина одинадцята).
За обставин цієї справи документальну невиїзну перевірку Волинською митницею проведено відповідно до наказу від 26 серпня 2024 року №255 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «Захід Авто Траст» вимог законодавства України з питань митної справи», прийнятого на підставі пункту 7 частини першої статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345, пункту 2 частини 2 статті 351 МК України, у зв'язку з надходженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено (доведено листом Держмитслужби України від 30 листопада 2023 року №15/15-03-01/7.3/5664) (а.с.27 зворот -29). Копію зазначеного наказу, повідомлення від 26 серпня 2024 року №35 про проведення перевірки (а.с.27) надіслано позивачу супровідним листом від 27 серпня 2024 року №7.3-2/19/16/9448 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.150-151) й такі позивач отримав 02 вересня 2024 року.
Наведене вказує на дотримання порядку проведення документальної невиїзної перевірки позивача та позов не містить обґрунтування щодо порушення порядку її призначення та проведення й такі судом також не виявлені.
Складений за результатами перевірки акт містить опис виявлених порушень митного законодавства в частині сплати митних платежів (ввізного мита та ПДВ).
За приписами частини першої статті 272 МК України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.
Відповідно до статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Пунктом 1 частини першої статті 276 МК України визначено, що платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено у пункті 1 частини першої статті 289 МК України, обов'язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Частиною першою статті 281 МК України обумовлена можливість встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року.
Відповідно до статті 26 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію її положення застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва») (далі - Протокол I до Угоди).
Законом України від 08 листопада 2017 року №2187-VIII «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження» Україна приєдналася до Регіональної конвенції, яка набрала чинності з 01 лютого 2018 року.
21 листопада 2018 року Підкомітетом України - ЄС з питань митного співробітництва прийнято Рішення №1/2018 (далі - Рішення) про заміну Протоколу 1 (чинне з 01 січня 2019 року). Відповідно до статті 1 Рішення Протокол 1 до Угоди замінюється текстом, викладеним у додатку до цього Рішення, зокрема з урахуванням статті 1 цього додатку у торгівлі з Євросоюзом застосовуються правила походження Конвенції, викладені у Доповненні I та у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції.
Згідно з пунктом 1 статті 15 розділу V Доповнення I до Регіональної конвенції товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку IIIа; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку IIIb; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV а і b.
У пункті 1 статті 16 Доповнення І визначено, що cертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
За правилами пунктом 3 статті 16 Доповнення І експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.
Пунктом 7 статті 16 Доповнення I визначено, що митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції.
Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.
Такі ж положення містить пункт 1 статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції.
Таким чином, названими положеннями передбачено перевірку підтверджень походження товарів як у довільному порядку (вибіркова перевірка), так і при наявності обґрунтованих сумнівів.
Пунктами 3, 5 та 6 статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції визначено, що перевірка здійснюється митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.
Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї статті.
Якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.
Додатком ІІІа до Регіональної конвенції передбачено візування результату перевірки проставленням дати та місця перевірки, підпису посадової особи митного органу та відбитку печатки митного органу країни, яка проводила перевірку.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі положень статті 33 Протоколу 1, статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції, з метою контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками мита, Державною митною службою України було направлено на перевірку до митного органу Республіки Польща 93 сертифікати з перевезення EUR.1 (74 з яких були подані до митного оформлення разом з митними деклараціями позивачем) на предмет достовірності, правильності інформації що в них міститься, та походження товару (їх номери зазначені в додатку 1). З листа Волинської митниці від 14 березня 2023 року №7.3-15/2858 (а.с.102) слідує, що необхідність перевірки сертифікатів з перевезення EUR.1 зумовлена тим, що за попереднім запитом митниці експортером Audioset Sp. z o.o. (Польща) не підтверджено преференційне походження ідентичних товарів (лист Держмитслужби від 15 лютого 2023 року №15/15-03-01/7.3/686).
Листом Державної митної служби України від 30 листопада 2023 року №15/15-03-01/7.3/5664 було проінформовано Волинську митницю про отримання інформації від уповноважених органів Республіки Польща (лист від 17 листопада 2023 року №1801-IGG.4331.17.2023) щодо результатів перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 (додаток 1), складених експортером Audioset Sp. z o.o., та надано копії сертифікатів з перевезення товару з відображеними у них результатами перевірки (а.с.103).
Так листом від 17 листопада 2023 року №1801-IGG.4331.17.2023 (а.с.105, переклад а.с.146) Податкова адміністрація у Ряшеві (Республіка Польща) повідомила, що під час розслідування було встановлено, що вказані у додатку 1 сертифікати не є справжніми та не були легалізовані польськими митними органами. У зв'язку із цим товари, на які поширюються сертифікати, не можуть претендувати на пільговий режим. Одночасно надано копії сертифікатів, у яких результат перевірки (графа 14) завізований відповідно до положень Додатка ІІІа Регіональної конвенції.
Суд відхиляє твердження позивача про те, що сертифікати про походження EUR.1 не є скасованими та недійсними не визнані, тобто є чинними, а отже є єдиними документами, що підтверджують походження товару з країн Європейського Союзу та надають пільги зі сплати митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
За приписами частини першої статті 42 МК України у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару.
Суд наголошує, що у графі 14 «Результат перевірки» кожного із сертифікатів проставлена відмітка уповноваженого органу Польщі «Не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності інформації, що міститься в ньому».
Копії сертифікатів EUR.1 з результатами перевірки (графа 14) досліджені у судовому засіданні (а.с.108-144, додаток 6 до відзиву на позов: файл у2025/2-2-efa418b0-0a47-11f0-891d-4ded29fbf290.pdf).
Таким чином, результат перевірки свідчить, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 (за переліком, наведеним в додатку 1 до акта, зазначені у графі 44 митних декларацій під кодом 0954) не є автентичними документами; уповноважений митний орган Республіки Польща ці сертифікати з перевезення EUR.1 не засвідчував, про що чітко і однозначно вказав у листі від 17 листопада 2023 року №1801-IGG.4331.17.2023.
Суд на доводи позивача про те, що Волинська митниця не надала доказів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Польщі до експортера за наданням пояснень про нелегалізовані сертифікати чи про притягнення до відповідальності експортера, зауважує, що із аналізу положень статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції не передбачено надання митними органами Договірної сторони - експортера митним органам, на запит яких була здійснена перевірка, інформації про здійснені в рамках перевірки заходи, зокрема, про направлення запитів компанії-експортеру та документів, що це підтверджують. Саме результати перевірки на предмет походження товару є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2022 року у справі №260/2805/20.
Верховний Суд неодноразово вказував, що міжнародним договором, а саме Угодою про асоціацію передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев'ятою статті 41 МК України, то митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару (постанови від 01 березня 2021 року №240/7093/19, від 26 квітня 2023 року у справі №260/4347/20, від 11 серпня 2022 року у справі №460/8509/21, від 05 червня 2024 року у справі №380/2397/22).
Сертифікати з перевезення товару EUR.1 (вказані у додатку 1 до акта перевірки) були єдиними доказами підтвердження преференційного походження товару (графа 44 митних декларацій) з метою застосування пільг в оподаткуванні, однак з огляду на результати перевірки митних органів Республіки Польща такі у цьому разі не можуть вважатися допустимими доказами, бо отримані з порушенням встановленого порядку та не є достовірними (вони не є справжніми та не були легалізовані польськими митними органами).
В контексті наведеного мав місце факт неправомірного застосування зменшеної ставки мита до товарів у розумінні Доповнення І до Регіональної конвенції в рамках Угоди про асоціацію.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання.
Враховуючи, що перевіркою походження товару не підтверджено їх преференційне походження, оподаткування товару за МД типу ІМ40ДЕ (додаток 1 до акта перевірки) повинно здійснюватися зі сплатою ввізного мита за ставкою на дату здійснення митного оформлення, відповідно до Закону України від 19 вересня 2013 року №584-VIII «Про Митний тариф України» (зі змінами і доповненнями).
За приписами підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію Україну. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 190.1 статті 190 ПК України встановлено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України).
У цьому разі безпідставна сплата ввізного мита за преференційними ставками призвела до заниження бази оподаткування ПДВ.
Згідно з частиною другою статті 293 МК України особою, на яку покладається обов'язок зі сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
У розглядуваному випадку у Волинської митниці були правові підстави для донарахування грошових зобов'язань (мита та ПДВ) ПП «Захід Авто Траст», адже результати перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи за митними деклараціями, які були об'єктом перевірки на предмет обґрунтованості та законності отримання пільг і звільнення від оподаткування, показали, що преференційне походження товару не підтверджене у встановленому порядку (розрахунок заниження податкового зобов'язання ПП «Захід Авто Траст» за видами митних платежів, які виникли внаслідок порушення вимог статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п'ятої статті 280, частини першої статті 281 МК України наведено у додатку 1 до акта перевірки).
При вирішенні спору судом враховано позицію Верховного Суду у постанові від 05 червня 2024 року у справі №380/2397/22. Так Верховний Суд виснував, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, стосовно країни походження при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов'язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товару та їх виписку.
З приводу аргументів у позовній заяві про те, що в імпортера (позивача) відсутній обов'язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі сертифікатів EUR.1 та декларації інвойс, суд зазначає, що у зазначених зовнішньоекономічних відносинах обов'язок з визначення, декларування і сплати мита та податків відповідно до вимог національного законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України має саме платник податків - ПП «Захід Авто Траст», а тому саме позивач, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов'язку. Формальна наявність поданих до митного оформлення сертифікатів з перевезення товару EUR.1, за видачу яких несе відповідальність експортер - Audioset Sp. z o.o., не є достатньою підставою для висновків про вчинення ПП «Захід Авто Траст» всіх необхідних та залежних від нього дій для здійснення декларування «преференційного походження» ввезеного товару та отримання пільги - тарифної преференції.
Претензії позивача у зв'язку із ненаданням експортером належних та достовірних документів про походження товару можуть вирішуватися в окремому спорі між сторонами зовнішньоекономічної діяльності. У взаєминах між позивачем як платником митних платежів та митницею як контролюючим органом вирішальним є факт підтвердження підстав преференційного режиму. Якщо такий не підтверджено достовірними доказами у встановленому порядку, то імпортер (позивач) не може бути звільнений від сплати митних платежів у повному обсязі.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що оскільки саме результати перевірки щодо походження товару є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції, а за результатами звернення до уповноваженого митного органу Республіки Польща підтверджено, що сертифікати ЕUR.1 не є автентичними та не видавалися митними органами країни експорту, то за таких обставин суд погоджується із відповідачем, що у цьому випадку відсутні допустимі та достовірні докази, які надають право застосовувати преференційний режим до імпортованого товару. Таким чином, податкові повідомлення-рішення Волинської митниці від 16 жовтня 2024 року №UA205000202492, №UA205000202493, №UA205000202494 є обґрунтованими, прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі при дотриманні процесуальних вимог проведення документальної невиїзної перевірки, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову підстави для відшкодування позивачу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову Приватного підприємства «Захід Авто Траст» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Авіаторів, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43938877) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк
Повний текст рішення складено 16 травня 2025 року