19 травня 2025 р. Справа № 120/5459/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання відповідача про передачу за підсудністю адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
22.04.2025 до суду надійшла позовна заява за підписом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі ? відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ? відповідач 2).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27.01.2025 позивач звернувся до відповідача з рапортом про його звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою (батьком), визнаною судом недієздатною.
30.01.2025 командуванням військової частини НОМЕР_1 було підготовлено та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 подання на звільнення майора ОСОБА_1 з військової служби у запас за п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", як такого, що підлягає звільненню за сімейними обставинами.
У поданні зазначено, що підставою для направлення є рапорт військовослужбовця про звільнення у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над рідним батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаним у встановленому законом порядку недієздатним.
На підтвердження зазначених обставин до подання додано копію рішення Барського районного суду Вінницької області від 19.12.2024 у справі № 125/1505/24, яким задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання недієздатним його батька ОСОБА_2 та встановлення над ним опіки.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2025, надісланим на адресу військової частини НОМЕР_1 , повідомлено про наявність спору щодо доведеності підстав для звільнення військовослужбовця за сімейними обставинами в умовах правового режиму воєнного стану. У цьому ж листі ставиться під сумнів чинність рішення суду, яким встановлено факт опіки, зокрема, у контексті правомірності його застосування як підстави для звільнення з військової служби.
Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідачів щодо його звільнення з військової служби, вважає її протиправною, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.
Ухвалою суду від 28.04.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Також 19.05.2025 до суду надійшло клопотання відповідача 2 про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Клопотання мотивоване тим, що в межах спірних правовідносин відсутні підстави для застосування альтернативної територіальної підсудності за вибором позивача, оскільки, на думку представника відповідача, повинна застосовуватись підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, передбачена статтею 26 КАС України. Відтак, з огляду на те, що місцезнаходженням відповідача є м. Київ, справу належить передати для розгляду Київському окружному адміністративному суду.
Суд, розглянувши вказане клопотання з урахуванням матеріали справи, зазначає таке.
Параграфом 3 глави 2 розділу 1 КАС України розмежовано територіальну юрисдикцію (підсудність) справ, тобто розподіл адміністративних справ між судами одного рівня для визначення компетентного суду для розгляду кожної адміністративної справи.
Стаття 25 КАС України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, відповідно до частини першої якої адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до частини другої цієї статті у разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Тобто статтею 25 КАС України передбачено альтернативну підсудність справ, залишаючи за позивачем право вибору компетентного суду у разі оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) щодо конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань).
Натомість статтею 26 КАС України установлено правила підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, відповідно до частини другої якої позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу наведених правових норм висновується, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає декілька видів територіальної підсудності, у тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Водночас, у разі якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, застосовуються правила альтернативної підсудності за вибором позивача.
У цій справі позивач ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність відповідачів щодо його звільнення з військової служби, а саме просить суд взначти таку бездіяльність протиправною та зобов'язання відповідачів розглянути і прийняти рішення щодо його звільнення з військової служби за поданим рапортом.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет позову та статус учасників справи дає підстави стверджувати, що відповідно до положень статті 25 КАС України саме позивачу належить право вибору компетентного адміністративного суду для розгляду справи: або адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Як видно з матеріалів справи, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак юрисдикція Вінницького окружного адміністративного суду поширюється на розгляд і вирішення цієї адміністративної справи.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю Київському окружному адміністративному суду.
Керуючись ст.ст. 12, 25, 26, 29, 166, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд
Залишити без задоволення клопотання відповідача про передачу адміністративної справи № 120/5459/25 за підсудністю Київському окружному адміністративному суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович