м. Вінниця
19 травня 2025 р. Справа № 120/4865/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.
05.05.2025 від представника відповідача разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом, а також відсутністю належного обґрунтування заявлених позовних вимог.
Так, в поданому клопотанні представник військової частини НОМЕР_1 зазначив, що зміст позовної заяви свідчить, що період за який, за твердженнями позивача, йому не здійснено належного перерахунку, стосується 2020-2023 років. Разом з тим до суду останній звернувся лише в квітні 2025 року, жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення в позовній заяві не навів.
В контексті наведеного відповідач зауважив, що позивач в позовній заяві посилається на направлення адвокатського запиту до військової частини, проте сам же стверджує, що відповіді не отримав. Тобто на момент подання позову не відбулося жодної нової юридично значимої події, яка могла б вважатися моментом дізнання про порушення права.
Також, представник відповідача вказав на те, що при зверненні до суду позивач до позовної заяви не долучив належних доказів, на підтвердження обставин наведених в її мотивувальній та прохальній частинах.
Ухвалою від 06.05.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві у 5-ти денний строк усунути виявлені недоліки, шляхом надання клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
13.05.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній просив поновити строк звернення до суду покликаючись на висновки Верховного Суду наведені в постанові від 29.11.2024 по справі №120/359/24 та на те, що звернення з позовними вимогами про вирішення трудового спору за період до 19.07.2022 не обмежувалось будь-яким строком.
Визначаючись щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Варто зауважити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
В даному ж випадку позивач наполягає, що після звільнення з військової служби ним (його представником) вживались заходи задля отримання інформацію про розміри та складові нарахованого та виплаченого в період з 26.06.2020 грошового забезпечення.
Надаючи оцінку даним твердженням позивача варто зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду слід з'ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача при звільненні з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
За результатом встановлення вказаних обставин стане можливим визначити день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а отже установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом та, за необхідності, з'ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.04.2025 по справі №260/1955/24.
В даному ж випадку, відсутні докази ознайомлення позивача при звільненні з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про обґрунтованість тверджень позивача стосовно того, що про порушення своїх прав він міг дізнатись лише після отримання відповіді відповідача на своє звернення.
Як свідчать матеріали позовної заяви, відповідь на адвокатські запити його представника позивач станом на час звернення до суд з даним позовом не отримав, доказів протилежного стороною відповідача суду не надано та не повідомлено про їх наявність.
Таким чином, суд вважає, що наведене є поважною обставиною для поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог за період з 19.07.2022.
В той же час щодо спірного періоду з 26.06.2020 по 18.07.2022, то суд враховує, що згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
Таким чином, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
З огляду на викладене, в частині позовних вимог щодо періоду з 26.06.2020 по 18.07.2022 строк звернення до суду не пропущено, а тому такий не підлягає поновленню.
Отже, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не може бути задоволене.
Відповідно до частини 14 статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи надані стороною позивача пояснення у заяві від 13.05.2025, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження розгляду даної справи.
Керуючись ч. 14 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Залишити без задоволення клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна