м. Вінниця
19 травня 2025 р. Справа № 120/648/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира транспортної авіаційної ескадрильї та з 11 жовтня 2019 року його виключено зі списків особового складу цієї частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі № 120/2857/23 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено. Цим рішенням зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січня 2008 року.
Вказаним судовим рішенням підтверджено право позивача на виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року.
Проте при звільненні з військової служби відповідачем при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік не було враховано індексацію грошового забезпечення.
Ухвалою від 22 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29 січня 2025 року представником відповідача подано до суду заяву про залишення позову без розгляду.
06 лютого 2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям строкової військової служби, які звільняються за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командування, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності 10 років і більше. Водночас механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Як зазначає представник відповідача далі, відповідно до пункту 2 розділу І згаданого вище Порядку грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Представник військової частини НОМЕР_1 стверджує, що перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, визначений у додатках 25-28 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294. При цьому відповідно до зазначеного переліку індексація не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак, на думку представника відповідача, індексація грошового забезпечення не має постійного характеру, а тому відсутні підстави для включення суми індексації в розрахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні позивача.
Окремо у відзиві на позовну заяву зазначено, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки наявна в матеріалах справи довіреність не підтверджує повноважень Бережної А.М. на представництво інтересів ОСОБА_1 , адже така довіреність не засвідчена належним чином.
25 березня 2025 року представницею ОСОБА_1 подано до суду заяву, до якої долучено належним чином засвідчену копію довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11 жовтня 2019 року № 223 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 11 жовтня 2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Зміст вказаного наказу свідчить про те, що під час звільнення позивачу виплачено матеріальну допомогу по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі № 120/2857/23 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено. Цим рішенням зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січня 2008 року.
При цьому, як зазначає позивач, при звільненні його з військової служби військовою частиною НОМЕР_1 при обчисленні матеріальної допомоги по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік не враховано отримувану ним індексацію грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII).
Статтею 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем протиправно не здійснено розрахунок розміру матеріальної допомоги по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік з урахуванням індексації.
З огляду на те, що суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік без врахування індексації грошового забезпечення, а тому задоволенню підлягає також і вимога щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 такі виплати з урахуванням індексації, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.
Окрім того, задовольняючи позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача вчинити конкретну дію, суд зважає на те, що така вимога є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги.
При цьому суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що наявна в матеріалах справи довіреність не може вважатися належним документом, що уповноважує Бережну А.М. представляти інтереси ОСОБА_1 , адже така довіреність зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей 18 листопада 2022 року за № 54580979 і надає право Бережній А.М. представляти інтереси ОСОБА_1 в тому числі й в судах України.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік без врахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, врахувавши при цьому індексацію грошового забезпечення, а також раніше виплачені суми.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_3 )
Повний текст рішення суду складено 19.05.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович