Справа № 991/4415/25
Провадження 1-кс/991/4460/25
15 травня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника скарги ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу голови громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 09.05.2025,
1. Зміст поданої скарги та позиції сторін
14.05.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) головою громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» (далі - ГО «ББЕЗ») - ОСОБА_4 було подано скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення вих. № 09-1/05-25 від 09.05.2025.
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- головою ГО «ББЕЗ» 09.05.2025 була подана заява до НАБУ про внесення відомостей до ЄРДР про скоєння службовими особами Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато;
- НАБУ було зобов'язано внести відомості, зазначені в заяві про вчинення кримінального, до ЄРДР відповідно до імперативних приписів Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зокрема ст. 214 КПК.
У судовому засіданні представник заявника скарги ОСОБА_3 скаргу голови ГО «ББЕЗ» ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити. Надав слідчому судді для огляду відеозапис за результатом виїзду ГО «ББЕЗ» на ярмарку, що проходила на вулиці Ревуцького, Дарницький район міста Києва, на якому прозвучала інформація про те, що ГО «ББЕЗ» нарахувала 670 лотків, хоча по плану на ярмарку мало бути лише 450. Представник заявника скарги також пояснив, що такі ярмарки відбуваються в кожному з районів міста по декілька разі на тиждень.
Уповноважена особа НАБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явилась. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 09.05.2025 голова ГО «ББЕЗ» ОСОБА_4 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується копією першої сторінки цієї заяви із відтиском штемпеля НАБУ про отримання, а отже строк на подачу скарги, передбачений ч.1 ст. 304 КПК, не порушено.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує на те, що
ГО «ББЕЗ» при перевірці заяв громадян територіальної громади міста Києва стосовно правопорушень, які вчиняються на ярмарках міста Києва службовими особами Департаменту, встановила, що при проведенні ярмарок у всіх районах міста схеми розміщення об'єктів торгівлі на ярмарку не відповідають дійсному розташуванню торгівельних місць, оскільки їх кількість занижена майже вдвічі. Тобто, на думку заявника скарги, торгівельних місць удвічі більше, ніж вказано в офіційних схемах розміщення об'єктів торгівлі на ярмарку, і кошти з них протиправно привласнюються службовими особами Департаменту. Останні, своєю чергою, збираючи готівку за торговельні місця на ярмарках, завищують оплату за них удвічі порівняно з офіційною ціною. Таким чином, заявник скарги вважає, що завдяки корупційним правопорушенням службових осіб Департаменту бюджет міста Києва втрачає мільйони гривень щомісяця протягом багатьох років, а загальні збитки бюджету міста становлять понад 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень на рік. Отже, на переконання заявника скарги, у діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364 КК.
На запит слідчого судді до НАБУ про надання копій матеріалів за результатами розгляду заяви голови ГО «ББЕЗ» від 09.05.2025 відповідь не надійшла.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Стаття 33-1 КПК встановлює, що ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Заява голови ГО «ББЕЗ» ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 09.05.2025, окрім суб'єктів кримінальних правопорушень та статей КК, за якими, на думку заявника, слід кваліфікувати зазначені дії, не містить конкретних відомостей, на підставі яких можливо встановити, що суб'єкти вчинили кримінальні правопорушення, які підсудні ВАКС.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Пунктом 1 глави 1 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, слід зазначити, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті КК.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.
Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 по справі № 556/450/18викладена аналогічна правова позиція, за якою слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
На переконання слідчого судді, скарга голови ГО «ББЕЗ» ОСОБА_4 не містить фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Частина 1 статті 214 КПК не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Твердження заявника скарги та його представника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння як кримінальні правопорушення підслідні НАБУ.
Обставини, викладені у заяві про кримінальне правопорушення є лише припущеннями, на підтвердження яких не наведено жодних фактів, що прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення.
Доводи заяви голови ГО «ББЕЗ» ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, є припущеннями, які не засновані на фактичних даних. Самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Щодо продемонстрованого у судовому засіданні відеозапису з мобільного телефона, то цей відеозапис також не містить таких фактичних даних. Окрім того, представником заявника скарги ОСОБА_3 не повідомлялося про долучення цього відеозапису до заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, заявником не обґрунтовано, що обставини, викладені в заяві, потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Щодо наслідків внесення відомостей до ЄРДР слід зазначити, що після внесення таких відомостей органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Здійснення такого втручання на підставі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
Отже, у цьому випадку відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , оскільки викладені заявником скарги обставини не містять фактичних відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 303, 304, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
У задоволенні скарги голови громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 09.05.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1