Справа № 991/4097/25
Провадження 1-кс/991/4132/25
12 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» (далі - ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА») ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 27.04.2025 за вих. № 27/04/2025-1-2 про кримінальне правопорушення (далі - Скарга), в якій ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважених осіб САП внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою.
Скарга мотивована тим, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на електронну пошту САП направлено заяву від 27.04.2025 за вих. № 27/04/2025-1-2 про вчинення кримінального правопорушення, однак, відомості за вказаною заявою у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено.
ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Скарги, до суду не з'явився, у прохальній частині Скарги просив проводити її розгляд без участі скаржника.
Уповноважену особу САП було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду Скарги, така особа до суду не з'явилась, про причини неявки не повідомила, жодних заяв чи клопотань не направляла.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності особи, яка звернулася зі Скаргою, та представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Під час судового розгляду Скарги встановлено, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на електронну пошту САП направлено заяву від 27.04.2025 за вих. № 27/04/2025-1-2 про вчинення кримінального правопорушення (далі - Заява).
Станом на день розгляду Скарги, слідчому судді не надано доказів внесення відомостей, викладениї у Заяві, до ЄРДР.
При дослідженні змісту Заяви слідчим суддею встановлено, що у Заяві ОСОБА_3 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення кримінального правопорушення наступним: керівник Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області ОСОБА_4 , у змові з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України ОСОБА_5 , головою Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_6 та головою Державної служби України з питань праці ОСОБА_7 , організували стійку схему системного порушення трудового та бюджетного законодавства. Ключовими елементами цієї схеми є: незаконні звільнення працівників під виглядом скорочення штатів без дотримання законних процедур, маніпуляції з нарахуванням заробітної плати, преміальними та іншими виплатами, що не підтверджуються результатами роботи. Також встановлено факти завищення штатної чисельності працівників, нарахування заробітної плати особам, які не виконують посадових обов'язків через припинення діяльності окремих підрозділів, та фіктивного обліку фактично відпрацьованого часу. Окрему небезпеку становить доведена відсутність належного фінансового контролю, що дозволяє не лише порушувати умови колективного договору та нормативів бюджетного планування, але й прикривати зникнення майна державної форми власності на мільйони гривень. В умовах централізованого підпорядкування Регіонального офісу вказаним структурам, така безконтрольність може бути пояснена виключно спільною зацікавленістю посадових осіб у продовженні дії злочинної схеми. Вказані дії мають не лише ознаки грубих порушень трудового та бюджетного законодавства, але й свідчать про наявність організованого злочинного об'єднання, діяльність якого спрямована на систематичне привласнення бюджетних коштів, підробку службових документів, зловживання владою, тиск на підлеглих та ухилення від державного нагляду. Особливу увагу заслуговує те, що за наявності численних задокументованих фактів, контролюючі органи не вживають заходів реагування, що також може свідчити про втягнення відповідальних посадових осіб у злочинну діяльність шляхом потурання або співучасті. В діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Однак у Заяві відсутні будь-які конкретні об'єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях вказаних осіб ознак наведених злочинів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов'язують внесення відомостей до ЄРДР.
Так, зміст та суть повідомлення про злочин фактично має загальний характер, жодних конкретних відомостей щодо існування зазначених у Заяві фактів Заява не містить. Зокрема, у Заяві відсутні відомості щодо конкретних обставин, з яких вбачається створення організованого злочинного об'єднання (як зазначає заявник), привласнення бюджетних коштів, підробка службових документів, зловживання владою, тиск на підлеглих та ухилення від державного нагляду, зокрема незаконне звільнення працівників, неправомірне нарахування заробітної плати та інших виплат, та що вищевказані посадові особи причетні до таких протиправних дій, відсутні відомості щодо конкретних дій вищевказаних осіб, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення за наведеними у Заяві статтями КК України.
Викладені у Заяві обставини, з урахуванням вищенаведеного, не можна вважати відомостями про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер.
За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення Скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8