Справа № 761/15659/25
Провадження № 1-кс/761/10983/2025
23 квітня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 4 управління досудового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024000000000691 від 01.08.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 4 управління досудового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024000000000691 від 01.08.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 2 відділом 4 управління досудового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_2 за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000691 від 01.08.2024 за підозрою гр. України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
24.10.2024 о 19 год. 37 хв. у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, ОСОБА_4 затримано.
25.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема копії яких долучено до матеріалів клопотання.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського р-го суду м. Києва від 25.10.2024 (Справа № 761/40066/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19 год. 37 хв. 22.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2024 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 25.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.2025 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 23.03.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2025 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 24.04.2025, з визначенням розміру застави у вигляді 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грн. та покладено на підозрюваного наступні обов?язки у разі внесення застави, а саме:
- прибути до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну місця проживання, роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в?їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Постановою першого заступника Генерального прокурора від 16.12.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 25.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 25.03.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.205 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 25.04.2025.
У клопотанні слідчий зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яка є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є актуальними та обґрунтованими, просив клопотання задовольнити та продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що обставини та ризики, які викладені в клопотанні є перебільшеними, вказала, що стороною обвинувачення не надано належних обґрунтувань щодо доцільності продовження строку тримання під вартою. Заявила клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу, просила врахувати стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , який майже нічого не бачить, у ДУ «Київській слідчий ізолятор» останньому не можуть надати належну медичну допомогу чи провести обстеження. Просила відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, зазначив, що підозра необґрунтована, звернув увагу, що у нього погіршився стан здоров'я під час перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Дослідивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, документи, що долучено в судовому засіданні, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що 2 відділом 4 управління досудового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_2 за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000691.
З наданих матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
21.03.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання до 24.04.2025 та визначено розмір застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 211 200 гривень.
22.04.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000691 продовжено до семи місяців.
Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих дій, свідчать долучені до клопотання та досліджені матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи наведене, слідча суддя вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Прокурор зазначив, що наразі попередньо встановлені ризики, з урахуванням яких щодо підозрюваного було застосовано найсуворіший запобіжний захід не змінилися та продовжують існувати.
Відповідно до ст.177 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснювати дії, передбачені частиною першою даної статті.
Висновки щодо обґрунтованості підозри, наведені вище.
Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
Прокурор, просив продовжити тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, вважаючи, що існують ризики, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які не зменшилися.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, які не зменшилися слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_4 .
Слідча суддя переконана, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, відтак тяжкість покарання, саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Разом з тим, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, водночас цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даному етапі провадження та такий ризик не зменшився, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
Щодо ризику знищення, спотворення будь-якої з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідча суддя бере до уваги дані про особу ОСОБА_4 , та те що на даний час не встановлено всі фактичні обставини, досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, що свідчить, про те що підозрюваним можуть бути умисно створені та спотворені будь-які документи, які він може в подальшому надавати органу досудового розслідування та суду на підтвердження своєї невинуватості.
З огляду на це, слідча суддя вважає, що ОСОБА_4 ймовірно може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження речі або документи, які на цій стадії кримінального провадження, ще не були одержані та належним чином зафіксовані органом досудового слідства.
Наявність у підозрюваного ОСОБА_4 місця проживання, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та інших даних про особу підозрюваного не переважають існуючих ризиків.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність ризиків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються, як домисел на даній стадії кримінального провадження.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
З огляду на кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, а саме вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 буде виправданим та таким, що буде відповідати завданням кримінального провадження.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваної під вартою, слідча суддя виходить з того, що слідчим в клопотанні доведено та прокурором в суді обґрунтовано існування потреби у подальшому проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
У зв'язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об'єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до семи місяців, що учасниками не оспорювалось.
Враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчим обставини дійсно об'єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Разом з тим, при вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України; пред'явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі визнання винним, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої; підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий; вік підозрюваного; наявність хронічних хвороб у підозрюваного, які несумісні з триманням під вартою, відсутні; особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, якій має місце реєстрації та проживання; відомостей про застосування до підозрюваної раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчій судді не надано.
Враховуючи обставини, які перешкоджали закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідча суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились та є такими, що виправдовують тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки існує нагальна потреба у проведенні слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні, які забезпечать повне та неупереджене досудове розслідування усіх обставин, які підлягають доказуванню.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК).
Водночас, вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то слідча суддя вважає зазначити таке. За наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин кримінального правопорушення, зазначених вище, застосування домашнього арешту, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання та відсутність ризиків, спростовуються стадією кримінального провадження, та встановленими слідчим суддею обставинами.
Інші доводи сторони захисту щодо суті підозри, слід перевірити під час подальшого проведення досудового розслідування, докази щодо обґрунтованості підозри на їх належність та допустимість мають бути перевірені в судовому засіданні складом суду під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка, з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні та досудове розслідування продовжено.
За викладених вище обставин слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідча суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
На переконання слідчої судді, застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації нею встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.
Слідча суддя також враховує, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слід зазначити наступне.
За змістом ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин провадження, зменшення встановлених ризиків.
В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисник ОСОБА_8 фактично посилались на те, що підстав щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, з огляду на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також з урахуванням того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 погіршився.
Разом з тим, сторона захисту не зазначає будь-яких суттєвих доводів щодо зміни обставин чи існуючих в провадженні ризиків, на даний момент, всупереч твердженням сторони захисту, будь-який інший запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_4 не є доцільним, оскільки не буде достатнім для стримування ризиків непроцесуальної поведінки останнього. Крім того, доводи клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу були враховані під час розгляду клопотання, стороною захисту не доведено, що менш тяжкий запобіжний у зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи наявні ризики, слідча суддя приходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваного на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Таким чином, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 25 травня 2025 року.
Так, відповідно до наведеної норми закону, а саме абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
При цьому, згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відтак, аналізуючи наведені вище норми закону та, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, тобто дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема, міцність його соціальних зв'язків, стан здоров'я, те, що підозрюваний вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також його роль у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідча суддя приходить до висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначаючи розмір застави у даному кримінальному провадженні, слідча суддя приймає до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.
У той же час, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його роль.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу в розмірі, що зазначений в межі ст.182 КПК України межі.
Тож, за наведеного слід визначити ОСОБА_4 заставу у 200 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов'язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків, існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав'язку з чим обґрунтованим є покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В той же час, з огляду на повідомлення сторони захисту щодо погіршення стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , слідча суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Діючим законодавством України передбачено охорону прав осіб, які утримуються під вартою, в тому числі право на належну медичну допомогу, обов?язок забезпечення якої покладено на адміністрацію місць попереднього ув?язнення.
Зокрема, відповідно до статті 1 Закону України «Про попереднє ув?язнення» тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Згідно статті 11 цього Закону медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
За змістом вимог статті 21 вказаного Закону адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту; створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.
Таким чином необхідність надання підозрюваному ОСОБА_4 , належної та достатньої медичної допомоги та додаткового медичного обстеження, не унеможливлює утримання останнього під вартою, натомість зобов'язує адміністрацію Державної установи «Київській слідчий ізолятор» забезпечити підозрюваному ОСОБА_4 належне медичне обслуговування та надання медичної допомоги у обсязі, необхідному для дотримання прав останнього, гарантованих статтею 49 Конституції України та статтею 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Враховуючи викладене, необхідно зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області забезпечити необхідне лікування згідно встановленого раніше діагнозу підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю отримання відповідного лікування із залученням фахівців профільних медичних закладів за межами ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити дотримання прав підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час утримання останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 201, 331, 323,140, 372 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, терміном до 25 травня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у 200 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- не відлучатись із населеного пункту де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області забезпечити необхідне лікування згідно встановленого раніше діагнозу підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю отримання відповідного лікування із залученням фахівців профільних медичних закладів за межами ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити дотримання прав підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час утримання останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Копію ухвали невідкладно скерувати для виконання начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити 25 квітня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_9