печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20381/25-к
02 травня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 , який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001175 від 21.04.2025 за підозрою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Короткий виклад обставин клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001175 від 21.04.2025, за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручене в порядку, передбаченому ч. 2, 8 ст.135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
20.03.2025 постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук, а 30.04.2025 - у міжнародний розшук.
За вказаних обставин сторона кримінального провадження у клопотанні просила надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримав клопотання, посилаючись на доводи, викладенні в клопотанні.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , при ухваленні рішення покладалась на розсуд суду, оскільки підозрюваний перебуває в розшуку і правова позиція з ним не узгоджена.
Правове обґрунтування
Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).
Відповідно до положень ст. 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.
Статтею ст. 297-1 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Зі змісту ч. 3 ст. 297-4 КПК України видно, що слідчий суддя може відмовити у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Тобто, наявність однієї з трьох умов, у випадку відсутності інших виняткових обставин, які унеможливлюють розгляд таких клопотання, позбавляють слідчого суддю постановити ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.
Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Заслухавши думку слідчого, пояснення захисника, вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя доходить такого висновку.
Слідчим суддею установлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001175 від 21.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
З 19 лютого 2014 року представниками російської федерації (далі - рф) розпочато збройне вторгнення збройних сил рф (далі - зс рф), приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту рф та іншими підрозділами зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року рф оголосила про офіційне включення Криму до її території.
Одночасно із цим, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади та зс рф, 07 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.
Контроль та координація діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та зс рф.
Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів - здійснення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, загрозу заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
Незаконні збройні формування терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», іррегулярні збройні формування рф та військовослужбовці зс рф чинять збройний опір Україні у відновленні територіальної цілісності та забезпеченні правопорядку, при цьому учасники політичного блоку вказаних терористичних організацій, за підтримки та сприяння представників влади рф під виглядом органів державної влади, створили окупаційні адміністрації російської федерації, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління вказаними територіями на місцевому рівні.
Надалі, 24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, зс рф, інші збройні формування рф та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку рф, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об'єктів по всій території України.
З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії російської федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" (Україна проти рф) та ін.)».
Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Таким чином, з 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією російської федерації проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
Указом Президента України ОСОБА_8 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а у подальшому Законами про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ, № 2212-IX, № 2263-IX, № 2500-IX, № 2738-IX, № 2915-IX, №3057-IX, №3275-ІХ, №3429-ІХ, № 3684-ІХ, № 3891-ІХ, № 4024-ІХ, № 4220-ІХ продовжувався строк дії воєнного часу в Україні, і наразі він діє строком до 09 травня 2025 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» від 24.11.2021 № 2469-VIII воєнний конфлікт - це форма розв'язання міждержавних або внутрішньодержавних суперечностей із двостороннім застосуванням воєнної сили; основними видами воєнного конфлікту є війна та збройний конфлікт.
П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що державна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру.
Так, ОСОБА_7 , будучи громадянином України та маючи згідно із ст. 65 Конституції України обов'язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який, у відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, умисно з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану.
Так, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах військового стану, ОСОБА_7 , являючись громадянином України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішив прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - російської федерації, перейшов на територію, контрольовану ворогом та в місце дислокації його військ - збройних сил рф для сприяння в спричиненні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній України.
У червні 2014 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_7 з м. Херсон Херсонської області добровільно прибув до м. Слов'янськ Донецької області, де був узятий на військовий облік, як військовозобов'язаний до 5-ї окремої мотострілецької бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1-го армійського корпусу рф, формально підпорядкованого так званій «ДНР», за спеціальністю механік-водій танка, БМП і БТР.
Згодом, ОСОБА_7 перейшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 (1 омсбр, в/ч НОМЕР_1 ) 1-го армійського корпусу рф, формально підпорядкованого так званій «ДНР».
У травні 2015 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_7 був призначений до інтернаціональної бригади « ІНФОРМАЦІЯ_4 » - російського нерегулярного збройного формування, яке з 2014 року приймає участь у бойових діях на Сході України, на посаду штурмовика.
Станом на травень 2016 року, ОСОБА_7 проходив службу у 2-й штурмовій роті «спецназу ГРУ» так званої «ДНР» на посаді кулеметника.
У 2022 році (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України ОСОБА_7 уклав контракт про проходження служби у приватній військовій компанії «Вагнер». Будучи обізнаним про те, що зс рф, незаконні збройні формування так званих «ДНР», «ЛНР», а також приватні військові компанії, які фінансуються та контролюються міністерством оборони рф, своїми спільними та узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, розумів, що укладення ним контракту та подальша служба в приватній військовій компанії «Вагнер», передбачатиме участь в бойових діях на території України. Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» російською федерацією самопроголошених республік «ДНР», «ЛНР», незалежними державами, здійснення російською федерацією та так званими «ДНР», «ЛНР», спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошених республік, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах.
Перебуваючи у складі приватної військової компанії «Вагнер», ОСОБА_7 приймав активну участь у бойових діях на території Донецької області, а саме:
?протягом травня - липня 2022 року приймав участь у захопленні населених пунктів Бахмутського барону з боку Попасної та у Світлодарській громаді;
?з 01 серпня 2022 року по травень 2023 року приймав участь у знищенні м. Бахмут Донецької області та витісненні Сил оборони України на околиці міста.
За знищення м. Бахмут Донецької області та безпосередню участь у так званій «Бахмутській м'ясорубці» ОСОБА_7 нагороджений:
- «медаллю «Бахмутська м'ясорубка»» учаснику битви за Бахмут (нагородна медаль ПВК «Вагнер» для учасників операції «Бахмутська м'ясорубка». Медаль вручається учасникам СВО за взяття Бахмута, Артемівська);
- «медаллю ПВК «Вагнер» «Окопний хрест Сальськ СВО»»;
- «медаллю «За відвагу»» № 138636 (Указ президента російської федерації від 20 квітня 2023 року).
Станом на 23.10.2023 проходив службу в лавах російських окупаційних військ (ПВК «Вагнер») на Херсонському напрямку.
Тобто, ОСОБА_7 , перебуваючи та діючи у складі незаконних збройних формувань «ДНР», «ЛНР», а у подальшому в приватної військової компанії «Вагнер», усвідомлював, що в умовах введеного на території України воєнного стану, триваючої відкритої військової агресії рф проти України, здійснення її збройними силами спільно з приватними військовими компаніями та незаконними збройними формуваннями «ДНР», «ЛНР», інтенсивних ракетно-бомбових ударів та артилерійських обстрілів по військовим та цивільним об'єктам на всій території України, окупації її територій, своїми умисними діями на боці рф як держави-агресора, бере активну участь у військовій агресії проти України, діє на боці ворога на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України.
Дії ОСОБА_7 , які виразились у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено в порядку, передбаченому ч. 8 ст.135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (т. 1, а. с. 45, 52).
Європейський суд з прав людини визначає «кримінальне обвинувачення» як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння, при цьому, в деяких випадках, це може робитися у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного (рішення у справі «Екле проти Німеччини» від 15.07.1982, п. 73).
З огляду на наведене вище, органом досудового розслідування вчинені належні дії, спрямовані на доведення до відому підозрюваного ОСОБА_7 відомостей про існування «кримінального обвинувачення».
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Як вбачається із матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами оглядів від 03.12.2024, 21.12.2024, 04.02.2025, 25.02.2025, 09.04.2025 та 15.04.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.03.2025, іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої «обґрунтована підозра», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Інакше кажучи, слідчий суддя не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.
Отже, наведені підстави дають обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, доданими до клопотання стороною обвинувачення, які, у своїй сукупності, вказують на можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Оскільки, ОСОБА_7 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, відносно нього може вирішуватись питання щодо надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001175 від 21.04.2025.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
16, 17 та 18 квітня 2025 року ОСОБА_7 за викликом до Головного слідчого управління Національної поліції України (м. Київ, пр. Валерія Лобановського, 51) не з'явився, про причини неявки не повідомив. Повістка про виклик підозрюваного опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» від 15.04.2025 № 77 (8002), та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 15.04.2025 (т.1, а. с. 42, 52).
Постановою слідчого від 21.04.2025 у кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук, проведення якого доручено УКР ГУНП в Донецькій області, заведено оперативно-розшукову справу № 40-1481 (т.2, а. с. 128).
Органом досудового розслідування установлено, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України та переховується там від органів досудового розслідування.
Так, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов'язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення.
Разом з тим, наведені обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 умисно ухиляється від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є передумовою для здійснення в кримінальному провадженні № 12025000000001175 від 21.04.2025 відносно нього спеціального досудового розслідування відповідно до положень глави 24-1 КПК України.
Отже, враховуючи викладене вище, зважаючи на надані слідчому судді відомості, що свідчать про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також враховуючи той факт, що останній свідомо переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, достатньо відомостей вказують на те, що останній оголошений у розшукта перебуває на тимчасово окупованій території України, з метою виконання завдань кримінального судочинства слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 297-1, 297-3, 297-4, 376, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні 12025000000001175 від 21.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні відомості про здійснення спеціального досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та не може бути оскаржена, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_10