печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8959/25-к
12 березня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42024102060000076 від 28.05.2024,
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному у кримінальному № 42024102060000076 від 28.05.2024. запобіжного заходу, а саме змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави.
Клопотання мотивоване тим, що у підозрюваного ОСОБА_4 погіршився стан здоров'я, а тому останньому необхідно відвідувати лікаря. Окрім того, обраний слідчим суддею запобіжний захід заважає ОСОБА_4 здійснювати підприємницьку діяльність, що є єдиним джерелом доходу ОСОБА_4 .
Одночасно адвокат вказав, що існування вищезгаданих обставин свідчить про наявність на даному етапі додаткових даних, які дають слідчому судді підстави для зміни зaстосованого щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту на інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з його ізоляцією в житлі, обраного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 24.01.2025 y справі № 757/3086/25-к.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 судовому засіданні клопотання підтримали за викладених обставин та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на те, що воно невмотивоване та безпідставне, оскільки обставини, які були на момент зміни запобіжного заходу продовжують свою дію, а відтак застосований запобіжний захід не втратив свою актуальність, враховуючи при цьому, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України наявні в кримінальному провадженні та даний злочин є особливо тяжким.
Вивчивши клопотання, долучені сторонами письмові докази, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 201 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід, його захиснику гарантується право на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102060000076 від 28.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
23 січня 2025 року відповідно до ст. ст. 36, 40, 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженцю міста Києва, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому в АДРЕСА_2 , фізичній особі - підприємцю, раніше не судимому, повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369 -2 Кримінального кодексу України, тобто у одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Ухвалою від 24.01.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 42024102060000076 від 28.05.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 21.03.2025, заборонивши останньому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, які чітко викладені в клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу та у відповідній ухвалі слідчого судді та, що також встановлено під час судового розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного ОСОБА_4 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою ЄСПЛ (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує положення, які передбачені КПК, вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, проте таких доводів сторона обвинувачення слідчому судді не навела.
Разом з цим, судовим розглядом встановлено, що ризики, які були встановлені на момент продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 не втратили свою актуальність та продовжують свою дію, а доводи на їх спростування були предметом дослідження слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, а тому з урахуванням вказаного та приймаючи до уваги процесуальну поведінку у статусі підозрюваного, яка свідчить про актуальність заявлених ризиків відповідно до статті 177 КПК України, слідчий суддя доводи сторони захисту про їх відсутність не приймає до уваги.
Слід відмітити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та одночасно такий запобіжний захід повинен бути обраний пропорційно до наявних ризиків та в світлі фактичних обставин справи, задля недопущення порушень прав особи підозрюваного та меті, яку переслідує кримінальне провадження.
Варто зазначити, що застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.
Керуючись ст.ст. 201, 193, 309 слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42024102060000076 від 28.05.2024, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1