печерський районний суд міста києва
757/41600/24-ц
19 травня 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Печерського районного суду м. Києва із вказаним позовом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох різних договорах позики та на трьох різних кредитних договорах і заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення (оскільки виникають з абсолютно різних договорів позики та кредитних договорів та різних договорів факторингу), ні поданими доказами (не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з правочинів), також вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.
Суд зазначає, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні договори позики, різні кредитні договори, різний порядок та предумови їх укладення, різні наслідки порушення умов виконання тощо).
Отже, вимоги про стягнення заборгованості за кожним окремим договором позики та кожним окремим кредитним договором є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню декілька окремих спорів.
Так, позовні вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на окремих договорах, а саме:
- Кредитним договором № 8764398, що був укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем;
- Договором позики № 76656244, що був укладений між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» та відповідачем;
- Договором позики № 4871335, що був укладений між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» та відповідачем;
- Кредитним договором № 20663-08/2023, що був укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем;
- Кредитним договором № 04888-06, що був укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем.
Установлено, що підставою виникнення спірних правовідносин між сторонами є два договори позики та три кредитні договори, кожен із яких породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю в умовах договорів (суми позики, розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також строків їх повернення).
Указаний висновок суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19. Так, об'єднана палата дійшла висновку, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Як убачається із позовної заяви, її мотивувальна частина складається з декількох самостійних підрозділів, у яких наведені обставини видачі кредитів та порушення умов їх виконання по кожному окремому договору з визначенням конкретних обставин в кожному випадку. Тобто фактично позовні вимоги по кожному окремому договору різняться як за обставинами їх укладання та виконання, так і за та наданими доказами, на підставі яких позивач пред'явив позовні вимоги.
Суд зазначає, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є декілька договорів, кожен із яких, зважаючи на різний (зокрема, відносно позичальника) суб'єктний склад та породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, заявлені вимоги є не однорідними, і вказані обставини у сукупності свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, тому доходжу висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам статті 188 ЦПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами по кожному договору окремо.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню особі, на підставі пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України, у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 188, 258-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Єрмічова