Справа № 756/11443/24
Провадження № 2-а/756/17/25
Оболонський районний суд міста Києва
09 травня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 430 від 04 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що не з'явився за повісткою 14.02.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Проте, як зазначив позивач, неприбуття за повісткою 14.02.2024 було обумовлено тим, що з 08.02.2024 до 16.02.2024 він перебував на лікарняному.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 вересня 2024 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 430 від 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (в редакції Закону України від 30 березня 2021 року № 1357-IX) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн.
Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 14 лютого 2024 року. Згідно з власноручними поясненнями позивача у протоколі про адміністративне правопорушення, він не прибув за повісткою у зв'язку з хворобою.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП (в редакції Закону України від 30 березня 2021 року № 1357-IX) передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 2 ст. 210-1 КУпАП (в редакції Закону України від 30 березня 2021 року № 1357-IX) передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, зокрема, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав повістку, однак за вказаним викликом позивач не з'явився, що підтверджується його власноручними поясненнями, у зв'язку з чим, 04 вересня 2024 року стосовно нього за вказаними фактами винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України не є абсолютними, та перекладають обов'язок доказування на відповідача за умови того, що спочатку позивачем у позовній заяві належним чином продемонстровано порушення його прав та в достатній мірі обґрунтовано неправомірність відповідного рішення.
Як вже було зазначено, положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають право особи не прибувати за викликом за наявності поважних причин, втім, у цьому випадку, закон зобов'язує особу повідомити центр про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Позивач не надав доказів виконання цього обов'язку, а саме повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 про причини неприбуття.
За таких обставин, враховуючи, що матеріали справи містять докази вчинення адміністративного правопорушення, передбачено ст. 210-1 КУпАП, суд констатує, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 є законною та обґрунтованою, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5-7, 9, 77, 241-246, 268, 286 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Пукало