Номер провадження 2/754/1644/25
Справа №754/16675/24
Іменем України
15 квітня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря судових засідань Москович В.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виплату неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.09.2003 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , 2004 року народження, який проживає разом з позивачем. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02.12.2004 року шлюб між сторонами було розірвано. Судовим наказом Деснянського районного суду міста Києва від 28.12.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18.10.2018 року і до досягнення дитиною повноліття (тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ). До досягнення повноліття дитини, відповідач жодного разу не перерахував аліменти, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 175 299,50 грн. Відповідно до розрахунку за період з 18.10.2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 сума неустойки, яку відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача, становить 175 299,50 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою суду від 09.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Сторони в судове засідання не з'явились. Від позивача в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у її відсутності. Відповідач, належним чином повідомлений судом про дату та час судового засідання шляхом направлення смс повідомлень та поштових відправлень за адресою реєстрації, відзиву на позовну заяву, клопотань або інших документів на адресу суду не надсилав.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з ухваленням по справі заочного рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Суд дослідивши матеріали справи, письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 05.09.2003 року зареєстрували шлюб, який рішенням Деснянського районного суду міста Києва було розірвано.
В період шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Деснянського районного суду міста Києва від 28.12.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18.10.2018 року і до досягнення дитиною повноліття (тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Постановою головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малівською Н.І. від 27.02.2019 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 по виконанню судового наказу від 28.12.2018 року.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 27 серпня 2024 року зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_7 » було змінено на « ОСОБА_8 ».
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законом встановлено - розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць, помножена на кількість днів заборгованості, помножена на 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1%.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Зазначене узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 03 квітня 2019 року за результатами розгляду справи № 333/6020/16-ц.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 18.09.2024 року по ВП НОМЕР_5, наданого Дарницьким відділом державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) ОСОБА_2 станом на 07.02.2022 року має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 175 299,50 грн.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у встановленому законом порядку звертався до суду із скаргою на дії державного виконавця щодо складання довідки-розрахунку заборгованості по аліментах.
Згідно ч. 4 ст. 17 СК України, невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІвід 27лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та статті 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення. Проте свої зобов'язання вчасно не виконував.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Відповідні висновки щодо розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, згідно з якими Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 1 липня 2015 року у справі № 6-49цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15 і від 2 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16 щодо обчислення пені у кожному місяці як 1% від платежу, помножений на кількість днів у відповідному місяці. З огляду на вказану правову позицію Верховного Суду сума пені від суми несплачених аліментів перевищує суму заявлену позивачем.
Крім того, обов'язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами Сімейного кодексу України.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дитину, проте свої зобов'язання вчасно та у повному обсязі не виконував.
Оскільки відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, зазначене свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею.
Суд звертає увагу, що, на момент подання даного позову до суду 27.11.2024 року заборгованість зі сплати аліментів відповідачем не була погашена. Крім того, як зазначено в розрахунках заборгованості зі сплати аліментів, у період з 18.10.2018 року по 07.02.2022 відповідач взагалі не сплачував аліменти на утримання сина.
Таким чином, 175 299,50 (сума аліментів) ? 1% ? 1209 (кількість днів прострочення) = 2 119 370,96 грн.
Отже, оскільки пеня за прострочення сплати аліментів не повинна бути більше 100 відсотків заборгованості, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 753 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 185, 187, 194-196 Сімейного Кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виплату неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 12.02.2002 року, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_9 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментіву розмірі 175 299,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 12.02.2002 року, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 753 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду виготовлено 15.04.2025 року.
Суддя Н.Д.Буша