ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 521/4384/25
провадження № 2/753/7747/25
"19" травня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2025 року матеріали цивільної справи були передані за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва, які надійшли на адресу суду 13 травня 2025 року.
Після надходження та реєстрації матеріалів цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 187, ст. 175 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України, закріплено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суддею було встановлено, що матеріали цивільної справи № 521/4384/25, містять квитанцію про сплату судового збору за № 8834 від 13.03.2025 р. про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.
При цьому, суддя констатує, що матеріали цивільної справи не містять виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, не містять і довідки про неможливість такого зарахування.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В пункті 26 постанови Пленуму ВССУ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зі змінами, внесеним постановою Пленуму №10 від 25.09.2015 року, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Крім того, згідно з п. 26 вказаної постанови суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі №823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі №609/538/19, від 27.01.2021 року у справі 754/6573/13.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Саме суд повинен перевірити, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, тощо, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містять відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Таким чином обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Відповідно до листа Державної судової адміністрації України № 6-17517/18 від 14.09.2018 року з метою запобігання втрати контролю за повнотою сплати судового збору судам, до яких первісно подавалась позовна заява (інша заява, скарга) перед винесенням рішення про передачу матеріалів справи на розгляд іншому суду, необхідно перевіряти повноту зарахування судового збору та повідомляти про це суд, якому передається справа.
У разі передачі матеріалів справи на розгляд іншому суду в супровідному листі слід повідомляти про зарахування (не зарахування) судового збору та додавати завірену канцелярією суду копію виписки про підтвердження зарахування коштів. Однак разом з матеріалами цивільної справи Малиновським районним судом м. Одеси не було надіслано завірену виписку про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Одночасно, суд звертає увагу, що матеріали цивільної справи не містять додатків до позову. Сам позов був поданий до Малиновського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» та додатки не роздруковані та не підшиті до матеріалів справи.
Відтак, суддя позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі у відповідність до положень ст. 187 ЦПК України або залишення позовної заяви без руху (ст. 185 ЦПК України).
Користуючись правом застосування аналогії права визначеного ч. 9 ст. 10 ЦПК України, суддя вважає за доцільне направити справу на дооформлення.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 10, 353 ЦПК України
Повернути матеріали цивільної справи № 521/4384/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Малиновського районного суду м. Одеси для дооформлення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: