ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1818/25
провадження № 1-кп/753/1295/25
"13" травня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у вікритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120241000200004402, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор заявив клопотання, підтримане потерпілим, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та впливати на свідків та потерпілого. За наведених обставин вважав, що більш м'які запобіжні заходи не будуть ефективними для запобігання вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання, просив змінити запобіжний захід на більш м'який, зазначивши, що ризики, які зазначені у клопотанні є необґрунтованими та нічим не підтвердженими. Звертав увагу, що в ході досудового розслідування та судового розгляду вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався. Посилаючись на практику ЄСПЛ зазначав, що ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Також просив врахувати, що обвинувачений має виключно позитивні характеристики з місця роботи та проживання, має місце мешкання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має вищу освіту, є волонтером. Будь-які відомості про можливість вчинення обвинуваченим тиску на свідків та потерпілого - відсутні. Вважав, що прокурором не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість його здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке кримінальний закон відносить до тяжких, за вчинення якого йому загрожує покарання до 8 років позбавлення волі, що в сукупності з даними про особу обвинуваченого, а саме його молодий вік, те що останній не одружений, не працює, свідчить про ризик переховування обвинуваченого від суду.
Також, судовий розгляд фактично тільки розпочато, що свідчить про високу ступінь ймовірності ризику вчинення обвинуваченим впливу на свідків та потерпілого.
Відомостей, які би свідчили про неможливість подальшого перебування ОСОБА_6 під вартою, немає.
Твердження про наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути визнані самостійною підставою для визнання недоцільним продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням наведеного суд вважає, що обставини, які були підставами для застосування обвинуваченому найбільш суворого вигляду запобіжного заходу не змінились, а встановлені раніше ризики продовжують існувати.
При цьому приймаючи рішення про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому судом не береться до уваги позиція останнього, який своєї вини не визнає, як така, що не має значення при вирішення вказаного питання, крім того, заперечення своєї винуватості є правом обвинуваченого як обраної позиції захисту та не може вважатись обставиною, яка негативно впливає на будь-які рішення, що може ухвалити суд.
Враховуючи наведене суд вважає, що в даному випадку продовження запобіжного ув'язнення не виконує фактично завчасного виконання вироку (рішення Томазі проти Франції).
Вирішуючи питання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховуючи те, що останній обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного із застосування насильства, не визначає розмір застави.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 11 липня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з моменту оголошення до Київського апеляційного суду.
Головуючий: