Справа № 752/24141/24
Провадження № 2/752/2746/25
Іменем України
19 травня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 160 436, 00 грн.
Посилається в позові на те, що 28 вересня 2023 року між ТОВ» «Лінеруа Україна» та відповідачем був укладений Кредитний договір №4016160.
Договір був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансовго кредиту ТОВ'Лінеруа Україна».
За умовами договору сума кредиту становить 24 500, 00 грн., строк кредиту - 360 днів з 28 вересня 2023 року до 12 вересня 2024 року.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
Відповідно до п.2.1 договору кредит був наданий у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , вказаної особисто відповідачем.
Перед отриманням кредиту відповідач вчинив ряд дій, передбачених розділом 6 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансовго кредиту ТОВ'Лінеруа Україна», без вчинення яких кредитний договір не міг бути укладений.
Кредитний договір був укладений за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт або мобільний за стосунок «Gredit7», з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А187».
Відповідно до п.1.4.1 договору процентна ставка становить 2,0% в день та застосовується в межах кредитування.
Пунктом 4.1 договору сторони дійшди згоди про погашення кредиту шляхом внесення ануїтентних платежів.
У період дії кредиту оплати відповідачем на його погашення не вносилися, однак сплачено 10 574, 00 грн. процентів.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору становм на 24 травня 2024 року заборгованість становить 131 036, 00 грн., з яких:
- 24 500, 00 грн. по тілу кредиту;
- 106 536, 00 грн. процентів.
24 травня 2024 року між ТОВ'Лінеруа Україна» та ТОВ» ФК'Фінтраст Україан» був укладений Договір факторингу №24/05/2024, за умовами якого до товариства перейшло право вимоги до відповідача.
На момент укладення Договору факторингу строк дії Кредитного договору не закінчився.
Після його укладення, в межах строк його дії, були нараховані проценти за період з 24 травня 2024 рок удо 22 липня 2024 року, і загальна смуа процентів за цей період часу склала 29 400, 00 грн.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 11 листопада 2024 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.
Направлені судом документа на адресу відповідача повернулися до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду в п.п.78 -82 постанови від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму ст.ст.130, 131 ЦПК України, які регулюють порядок вручення судових повісток.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Виходячи з цього, суд вважає відповідача обізнаним про наявність спору в провадженні суду та його предмет.
З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 28 вересня 2023 року між ТОВ» « Лінеруа Україна» та відповідачем був укладений кредитний договір №4016160.
Кредитний договір укладений за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт або мобільний за стосунок «Gredit7», з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А187».
За умовами договору сума кредиту становить 24 500, 00 грн., строк кредиту - 360 днів з 28 вересня 2023 року до 12 вересня 2024 року.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
На виконання умов договору ТОВ'Лінеруа Україна» грошові кошти були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , зазначену ним у заяві на отримання кредиту.
Відповідно до п.1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,0% в день та застосовується в межах строку кредитування.
( а.с 34 - 59 )
Відповідно до п. 4.1 договору погашення кредиту мало відбуватися шляхом внесення ануїтентних платежів, про що зазначено в Розділі 5 Паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем.
Судом встановлено, що умови договору відповідачем не виконані до цього часу, кредит не погашений.
24 травня 2024 року між ТОВ'Лінеруа Україна» та ТОВ» ФК'Фінтраст Україан» був укладений Договір факторингу №24/05/2024, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Про відступлення права вимоги за укладеним Кредитним договором відповідач був повідомлений 24 травня 2024 року через Особистий кабінет боржника.
На момент відступлення права вимоги заборгованість відповідача становила 131 036, 00 гр., з яких:
- 24 500, 00 грн. по тілу кредиту;
- 106 536, 00 грн. процентів.
Додатково після укладення Догвоору факторингу позивачем були нараховані проценти за період з 24 травня 2024 року до 22 липня 2024 року в розмірі 29 400, 00 грн.
Таким чином, загальна сума невиконаного відповідачем зобов'язання становить 160 436, 00 грн.
( а.с. 60 - 61; 63 - 74 )
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця та позикодавця виконані, грошові кошти відповідачу надані.
В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору та договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що проценти позивачем нараховані в межах строку дії Кредитного договору.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З урахуванням цього вимоги позивача суд вважає обґрунтованими, а суму заборгованості до стягнення доведеною.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2024 року між позивачем та адвокатом Городніщевою Є.О. був укладений Договір про надання правничої допомоги №26/08-2024.
17 жовтня 2024 року між його сторонами був підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 10 000, 00 грн.
( а.с. 31 - 33 )
Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Разом з тим, відповідач з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу до суду не звертався.
Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, предмет позову, суд приходить до висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422, 40 грн.судового збору.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 536, 610, 611, 626- 629, 633, ч.1 ст.634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 24 500, 00 грн. заборгованості, 135 936, 00 грн. процентів, 10 000, 00 грн. витрат на правничу допомогу та та 2 422.40 грн. судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», адреса: 03150 м. Київ вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: К.В.Машкевич