Справа № 752/25176/24
Провадження № 2-а/752/90/25
Іменем України
19 травня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить скасувати постанову №703 від 15 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та закрити провадження в справі.
Посилається в позові на те, що 28 жовтня 2024 року він звернувся в ЦНАП Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації з метою отримання довіки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
11 листопада 2024 року він отримав таку довідку, а 14 листопада 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно електронної черги за №84 з метою стати на військовий облік.
В цей же день за направленням він пройшов ВЛК, писав заяву з метою отримання паперового військового квитка, однак відносно нього був складений протокол №703 про адміністративне правопорушення, оскільки він, начебто, не перебував на військовому обліку.
Юристу РТЦК, яка складала протокол, він показав електронний військовий квиток та повідомив, що перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 про приписку до призовної дільниці, однак дані документи були проігноровані.
В протоколі було зазначено, що розгляд справи відбудеться 15 листопада 2024 року о 15.00 год.
В цей час він з'явився разом з адвокатом, однак їх повідомили, що розгляд справи перенесено на 19 листопада 2024 року, і знову повідомили, що розгляд справи відбудеться 20 листопада 2020 року.
20 листопада 2024 року розгляд спраиви не відбувся і коли він відбудеться, їм не повідомили.
Тобто, справа була розглянута без його участі та участі адвоката невідомо коли.
Зі змістом постанови не згодний, оскільки 13 липня 2024 року ним були оновлені військово-облікові дані протягом 60 днів, тобто виконані вимоги Закону України» Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Згідно витягу з Резерву+ він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а до цього перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Крім того, з копії приписного посвідчення вбачається, що він перебуває на обліку та оновив військово-облікові дані 13 липня 2024 року.
Ні в протоколі, ні в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності не конкретизована суть скоєного ним, оскільки він не ухилявся від військового обліку.
Зазначив також, що в порушення вимог ч.3 ст.210 КУпАП він не був повідомлений про час розгляду справи щодо нього.
Крім того, звернув увагу на те, що він не міг вчинити зазначеного адімнінстративного правопорушення, оскільки перебував на військовому обліку в момент винесення постанови.
З урахуванням цього, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 26 листопада 2024 року та відповідно до ст.31 КАС України визначено склад суду.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Виодячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за навними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п.12 ст.1 Закону Украни « Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17 березня 2014 року був виданий Указ Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», тобто, з точки зору п.12 ст.1 Закону України « Про оборону України», започаткувано особливий період в Україні.
Указом Президента України №64/2022в від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на даний час.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Таким чином, з 24 лютого 2024 року на території України діє особливий період.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За змістом ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №703 від 15 листопада 2024 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а саме: не перебуває на військовому обліку, що є порушенням ч.1 ст.37 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» та п.2 Порядку організації та ведення військового облівку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.
Винесенню постанови передувало складання протоколу про адміністративне правопорушення аналогічного змісту №703 від 14 листопада 2024 року.
( а.с. 11 - 12 )
Сттатею 210 КУпАП встановлена відповідальність за порушення призовниками, вйськовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Згідно пп. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають громадяни України:
на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 року за № 36/41381.
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 703 від 14 листопада 2024 року вбачається, що у ньому відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Крім того, протокол не містить відомостей про місце та час вчинення позивачем порушення правил військового обліку.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
З долученого позивачем до позову витягу з Резерв+ вбачається, що він перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В даному витягу також зазначено, що дані уточнено вчасно 13 липня 2024 року.
Крім того, зазначена повна інформація про позивача, як військовозобов'язаного: рік народження, адреса проживання, номер телефону та Email.
( а.с. 16 - 17 )
З наданих витягів випливає, що позивач перебуває на військовому обліку, а тому не може являтися порушником військового обліку.
Слід також зазанчити, що свій обов'язок з приводу оновлення даних, який визначений Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» позивач на момент складання протоколу та винесення постанови не порушив, оскільки в застосунку Резерв + визначено, що дані уточнено вчасно 13 липня 2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що в зазначений у протоколі день та час розгляд справи не проводився і за отриманою інформацією неодноразово відкладався.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач, отримавши копію позову з додатками, своїм правом не скористався, відзив на позов не подав, приведених позивачем обставин не спростував, доказів приведеним у постанові обставинам не надав.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення в справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З урахуванням цього та викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
З урахуванням цього з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збр при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст.ст.7, 9, 72, 77, 139,210, 235, 245, 251,254, 255, 256, 277, 278, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.7, 9, 19, 90, 139, 205, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №703 від 15 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1211, 20 грн. судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : К.В.Машкевич