Справа № 752/5934/25
Провадження № 2-н/752/142/25
19.05.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О., ознайомившись з матеріалами поданої заяви про видачу судового наказу
стягувача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: відсутній)
до
боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення аліментів
стягувач - ОСОБА_1 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Ознайомившись із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї копіями документів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у видачі судового наказу про стягнення із боржника аліментів на утримання дитини, виходячи з наступного.
Згідно положень частин другої та третьої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно частини п'ятої статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідь Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, щодо зареєстрованого місця проживання боржника - ОСОБА_2 , була отримана судом 08.05.2025.
У період з 12.05.2025 по 16.05.2025 головуючий суддя у справі перебував на курсах підготовки суддів місцевих загальних судів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною п'ятою статті 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, суд звертає увагу, що право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той з батьків дитини, з яким дитина проживає у визначеному Законом порядку.
Згідно матеріалів справи встановлено, що звертаючись до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявниця в обґрунтування вимог заяви не долучила будь-яких доказів, що підтверджують факт сумісного проживання з неповнолітнім сином та перебування останнього на її утриманні.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, встановлено, що заявником при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини порушені вимоги статті 163 ЦПК України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись статтями 160, 163-167, 258, 260-261, 272 ЦПК України, суд
1.Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: відсутній) до боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
2.Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
3.Ухвала, згідно положень частини другої статті 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена заявником до Київського апеляційного суду у строк подання апеляційної скарги.
4.Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення та підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя С.О. Чекулаєв