Справа №752/4423/25
Провадження №2/752/4513/25
16 травня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального проступку,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального проступку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 20.11.2024 близько 10:50 год. він повертався додому, після того як завіз дитину до садочку, під'їхавши до підземного паркінгу, що розташований біля його будинку, до його автомобіля під'їхав ОСОБА_2 .
Вийшовши зі свого автомобіля, ОСОБА_2 підійшов до нього та почав провокувати на словесний конфлікт, на який він жодним чином на реагував та попросив останнього залишити його у спокої, надати можливість заїхати до паркінгу.
В цей момент ОСОБА_2 відкрив двері його автомобіля та почав наносити йому удари кулаками правої та лівої руки в область голови, намагався витягнути з автомобіля, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на вчинення хуліганства.
За результатами нанесених відповідачем тілесних ушкоджень, він був вимушений звернутися до медичного центру «Добробут - поліклініка», де його оглянули та встановили діагноз МКХ-10 поверхнева травма голови, діагноз клінічний - гематома переділки носа ліворуч. Також було оперативне втручання - розкриття гематоми переділки носа ліворуч та передня тампонада.
Відповідно до висновку експерта №042/1-356-2024 встановлено, що відповідачем йому були нанесені легкі тілесні ушкодження.
Всі матеріальні збитки, пов'язані із вчиненням вказаного кримінального проступку, необхідністю отримання медичної допомоги та лікування, були покриті за рахунок його страхового полісу.
17.12.2024 Голосіївським районним судом міста Києві було ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Завдана неправомірними діями ОСОБА_2 моральна шкода проявилася у фізичному болю та стражданнях, а її наслідки детально описані у висновку комплексної психолого-соціальної експертизи №29-12-24 моральної шкоди потерпілого, відповідно до якої розмір спричиненої моральної шкоди визначений експертом становить 100800 грн.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду у розмірі 100800 грн.,судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 17000 грн. та витрат на психологічну експертизу при діагностиці моральної шкоди у розмірі 8000 грн.
11.03.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розглляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 16.05.2025.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
17.12.2024 вироком Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/26418/24 ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Відповідно до вироку ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що 20.11.2024 приблизно о 10 год. 50 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , навпроти в'їзду у підземний паркінг, під'їхав на своєму автомобілі марки «Мазда», моделі «СХ-5», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , до автомобіля марки «Ауді», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , вийшов з нього, та, маючи кримінально- протиправний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, поєднаному з нанесенням тілесних ушкоджень, підійшов до транспортного засобу марки «Ауді», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , та вступив в словесний конфлікт з останнім.
Після чого, ОСОБА_2 відкрив передні водійські двері вищезазначеного транспортного засобу, почав наносити удари кулаками правої та лівої рук в область голови Гайдученка В.В., намагаючись дістати останнього з транспортного засобу.
В цей час ОСОБА_1 з метою уникнення конфлікту, перебуваючи в салоні транспортного засобу, від'їхав вперед, однак ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, направленого на грубе порушення громадського порядку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, демонструючи зневагу до існуючих норм і правил поведінки у суспільстві, моральності та добропристойності, з метою самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_1 , тримаючись за двері автомобіля, при цьому спілкуючись в агресивній манері, супроводжуючи це нецензурною лайкою, не сприймаючи до уваги та агресивно реагуючи на неодноразові усні зауваження перехожих, та мешканців будинку, перешкоджаючи пішохідній зоні та руху транспортних засобів по пров. Коломийському Голосіївського району м. Києва, продовжив вчиняти хуліганські дії, внаслідок яких наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синців та садн, що згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого зник з місця вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку.
Зазначений вирок набрав законної сили 17.01.2025.
Відповідно до висновку експерта №042/1-356-2024 від 03.12.2024 при проведенні судово-медичного огляду ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: а) синці - в міжбрівній ділянці більш зліва, на спинці носи на всьому протязі до кінчика, в проекції лівої носо-губної складки, на червоній каймі верхньої губи по центру; б) садно - на фоні синця на червоній каймі верхньої губи.
Кожне з виявлених тілесних ушкоджень, відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до висновку комплексної психолого-соціальної експертизи від 06.01.2025 №29-12-24, зробленого ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 , останньому завдана моральна шкода внаслідок хуліганського нападу і публічного побиття із завданням численних ударів, вчинених ОСОБА_2 20.11.2024. Індивідуально-психологічні особливості піддослідної особи призводять до збільшення до 5% ступеню вираженості емоційних реакцій та перебігу психічних процесів внаслідок досліджувальної події у порівнянні з середньо унормованою особистістю за подібних умов. За результатами соціальної експертизи моральна шкода ОСОБА_1 оцінюється в розмірі 12 мінімальних заробітних плат + 5% = 96000 + 4800 = 100800 грн. (з врахуванням психологічних і соціальних особливостей піддослідного).
29.12.2024 ОСОБА_1 сплатив на користь ФОП ОСОБА_3 8000 грн., призначення платежу - оплата психологічної експертизи при діагностиці моральної шкоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, слід виходити з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно пунктів 6.3., 6.4. розділу 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Пунктом 6.6. Інструкції до орієнтовного переліку питань, що ставляться на вирішення такої експертизи, віднесено серед іншого питання: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? якщо так, чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)? чи спричинені особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? якщо особі (прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
Метою психологічної експертизи щодо моральної шкоди є встановлення наявності чи відсутності моральних страждань внаслідок протиправних дій або бездіяльності інших осіб; причинного зв'язку між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями; встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах; визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу чи мірою покарання за злочин (справа Мельниченко проти України).
Європейський суд з прав людини вказує, що перше речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає від держав, серед іншого, запровадження законодавчих та адміністративних механізмів, спрямованих на забезпечення ефективного стримування загроз праву на життя у контексті як державної, так і приватної діяльності, під час здійснення якої право на життя може опинитися під загрозою (рішення у cправі «Енерюлдіз проти Туреччини»). Якщо порушення права на життя чи тілесну недоторканість не здійснюється навмисно, позитивне зобов'язання за статтею 2 Конвенції щодо створення ефективної судової системи не обов'язково вимагає надання кримінально-правового засобу правового захисту в кожному випадку (рішення у справі «Во проти Франції»).
Судом встановлено, що відповідач вчинив відносно позивача кримінальне правопорушення, під час якого заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді вигляді синців та садн.
Наведене дає підстави для висновку, що позивач внаслідок неправомірних дій відповідача отримав моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з іншим ушкодженням здоров'я.
Позивачем заявлено до стягнення на відшкодування моральної шкоди 108000 грн. При цьому суд, вирішуючи питання про розмір відшкодування, яке підлягає стягненню на користь позивача, відзначає наступне.
Позивачем на підтвердження розміру нанесеної йому моральної шкоди був наданий висновок комплексної психолого-соціальної експертизи від 06.01.2025 №29-12-24, зроблений ФОП ОСОБА_3 на його замовлення, згідно з яким за результатами соціальної експертизи моральна шкода ОСОБА_1 оцінюється в розмірі 12 мінімальних заробітних плат + 5% = 96000 + 4800 = 100800 грн. (з врахуванням психологічних і соціальних особливостей піддослідного).
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, однак вищезазначений висновок від 06.01.2025 №29-12-24 таких відомостей немає.
Також суд зауважує, що розрахунки грошової компенсації за спричинену особі моральну шкоду є лише науково-практичною рекомендацією для визначення характеру і ступеня моральних страждань, а визначений позивачу розмір моральної шкоди повинен бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, має визначатись судом з дотриманням принципу співмірності та справедливості з урахуванням конкретних обставин справи.
Таким чином, суд при визначенні розміру моральної шкоди, завданої позивачу, враховує ступінь та тривалість нанесених ушкоджень здоров'я, понесених моральних страждань та переживань, нанесення легких тілесних ушкоджень, які не мали тяжких негативних наслідків для останнього та обставин справи вважає, що, заявлений потерпілим, розмір моральної шкоди підлягає задоволенню у розмірі 15000 грн.
Суд вважє, що моральна шкода у визначеному розмірі є належною та достатньою компенсацією моральних стражадань позивача, який відповідає принципам розумності, справдливості, виходячи з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, нетривалого погіршення здоров'я потерпілого, ступінь вини відповідача.
Щодо вимог про стягнення витрат на проведення психологічної експертизи при діагностиці моральної шкоди у розмірі 8000 грн., суд зазначає наступне.
Судом не брався висновок комплексної психолого-соціальної експертизи від 06.01.2025 №29-12-24 як доказ для визначення розміру завданої моральної шкоди, оскільки він є лише науково-практичною рекомендацією, а також не містить відомостей, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Крім того, позивач надав платіжну інструкцію від 06.02.2025 про сплату на користь ФОП ОСОБА_3 8000 грн. за проведення психологічної експертизи, проте не надав доказів щодо узгодження вартості проведення вищезазначеного експертного дослідження.
На підставі чого, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог в цій частині.
За таких обставин, суд приходить до висновку часткове задоволення позовних вимог.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17000 грн., суд відзначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За приписами п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги №03/02/25 від 03.02.2025, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сівак О.В., квитанція від 06.0.2025 про сплату коштів у розмірі 17000 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 2.10. договору про надання правової допомоги №03/02/25 від 03.02.2025 клієнт зобов'язаний сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк, що погоджені між ними у відповідному додатку до даного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору про надання правової допомоги №03/02/25 від 03.02.2025 розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату, визначається за домовленістю сторін, виходячи зі складності правового питання, справи, її тривалості, важливості питання, що вирішується для клієнта.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що ці витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Разом з тим, до суду не надано, відповідний додаток до даного договору, в якому сторонами визначається розмір гонорару адвоката, а також які саме види адвокатської діяльності були надані позивачу.
Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповдліача витратна правову допомогу, оскільки їх розмір не є доведеним.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (14,88 %) в розмірі 450,57 грн.
Керуючись ст.ст. 12 - 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 57 коп.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .
Рішення складене 16.05.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова