Справа №752/10344/25
Провадження №2-з/752/87/25
08 травня 2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., перевіривши заяву адвоката Дзявун Юлії Сергіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-
Адвокат Дзявун Юлія Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку нерухоме та рухоме майно у кількості 50 видів, зокрема на 1 житловий будинок, 1 земельну ділянку та 48 транспортних засобів.
Заявник зазначає, що вона звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання об'єктами спільної сумісної власності та їх поділ.
В обґрунтування заяви заявник зазначила, що вона із відповідачем у період з листопада 2017 року по вересень 2024 року фактично проживала без реєстрації шлюбу. Під час їх спільного проживання народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас вони придбали за вказаний період часу майно, яке складається з 1 житлового будинку, 1 земельної ділянки та 48 транспортних засобів. Необхідність забезпечення позову викликана тим, що позивач має намір звернутися до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача за місцем його реєстрації. Вказаний перелік нерухомого та рухомого майна буде предметом спору за її позовною заявою та на яке претендує вона у розмірі відповідної частки. Вказане майно є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, але може бути відчужене без згоди позивача на користь третіх осіб. Їй стало відомо із мережі інтернет, що відповідач має намір продати один із об'єктів рухомого майна, а саме - прогулянкове судно, право власності на яке було набуто ним під час їх спільного проживання. Крім того, не накладення арешту на спірне майно може вплинути на права та законні інтереси їх спільної дитини, яка проживає разом з позивачем. Своєчасне невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду, чим порушить права і законні інтереси позивача.
Просила застосувати захід забезпечення позову та задовольнити заяву.
На підставі положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернулася до суду із позовом встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання об'єктами спільної сумісної власності та їх поділ. На теперішній час позивач має обґрунтовані підстави вважати, що відповідач має можливість вчинити дії, спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду. У заяві про забезпечення позову просила накласти арешт на нерухоме та рухоме майно у кількості 50 видів. Проте, заявник не обґрунтувала у чому полягають об'єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у вказаній справі за її позовом. Документи, додані заявником до заяви, не містять в собі доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів з посиланням на докази, не містить доказів на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо необхідності забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.
Суд враховує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК України, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №932/14900/19).
З матеріалів заяви про забезпечення позову не вбачається достатніх та переконливих відомостей для неспростовного висновку про належне визначення позивачем підсудності спору за відсутності відомостей про ринкову вартість спірного майна, предмету і правових підстав позову не наведено, що додатково вказує на недостатню обґрунтованість вимог заяви. При цьому перелік зазначеного у заяві рухомого і нерухомого майна свідчить про значний ступінь втручання у права власника такого майна, однак достатньо обґрунтованих підстав та співмірності такого втручання суд не вбачає.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви адвоката Дзявун Юлії Сергіївни, поданої в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову.
Водночас, суд звертає увагу заявника на те, що заява про забезпечення позову містить відомості про намір позивача звернутися до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача за місцем його реєстрації. Проте, позивачем подано вказану позовну заяву до Голосіївського районного суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Дзявун Юлії Сергіївни, поданої в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. Б. Кокошко