Справа №752/4914/23
Провадження №6/752/372/25
15 травня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що рішенням від 13.09.2024 були повністю задоволено позовні вимоги ТОВ «Теплопостачсервіс» та стягнуто з неї заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 62385,77 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 888,17 грн., 3% річних в розмірі 3159,98 грн. та інфляційні витрати в розмірі 8133,46 грн., 3% річних в розмірі 18,59 грн. та інфляційні витрати в розмірі 84,48 грн., судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Вона подала до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у цивільній справі №752/4914/23 у зв'язку з відсутністю предмету спору по даній справі, проте воно не було задоволено. Під час розгляду справи в суді, вона сплатила на користь ТОВ «Теплопостачсервіс» за споживання тепла в січні-грудні 2021 року 1810,95 грн. (платіжне доручення від 23.03.2023) та 3 924,68 грн. (платіжне доручення від 04.04.2023), 3042 грн. за споживання тепла в 2022 році (платіжне доручення від 04.04.2023).
Ці кошти мають бути зараховані як оплата за споживання тепла за судовим спором по цивільній справі № 752/4914/23 шляхом зменшення суми її заборгованості на загальну суму 8 777,63 грн.
Просила визнати такими, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №752/4914/23, виданий Голосіївським районним судом міста Києва, на підставі рішення від 13.09.2024.
Відповідач та її представник підтримали заяву.
Представник позивача справи в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
13.09.2024 Голосіївським районним судом міста Києва було ухвалено рішення по цій справі, згідно з яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс»:
заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з листопада 2018 року по січень 2023 року у розмірі 62385 (шістдесят дві тисячі триста вісімдесят п'ять) грн. 77 коп.; 3% річних від простроченої суми за період з листопада 2018 року по січень 2022 року у розмірі 3159 (три тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 98 коп., інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по січень 2022 року у розмірі 8133 (вісім тисяч сто тридцять три) грн. 46 коп.;
заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води за період з грудня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 17 коп.; 3% річних від простроченої суми за період з грудня 2020 року по січень 2022 року у розмірі 18 (вісімнадцять) грн. 59 коп., інфляційні втрати за період з грудня 2020 року по січень 2022 року у розмірі 84 (вісімдесят чотири) грн. 48 коп.;
судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
19.02.2025 Київським апеляційним судом зазначене рішення залишене без змін.
Відомості про видачу виконавчих листів у справі №752/4914/23 відсутні, як і відомості про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення від 13.09.2024.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 ..Конституції України).
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1, 2 ст. 273 ЦПК України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частинами 1, 3 ст. 431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Частинами 2, 4, 5 ст. 432 ЦПК України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд відзначає, що рішення, ухвалені судами України, є обов'язковим до виконання. Проте примусове виконання рішень повинно проводитись лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Аналізуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів заяви щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що виконавчий лист щодо примусового виконання рішення від 13.09.2024, яке набрало законної сили 19.02.2025, не видавався.
Наведене свідчить про те, що відповідач передчасно звернулась до суду з вищеназваною заявою, оскільки визнати таким, що не підлягає виконанню, може бути лише виконавчий лист фактично виданий судом.
Керуючись ст.432 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складений 19.05.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова