Справа № 706/480/25 3/706/197/25
19 травня 2025 рокум.Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «ЄВРОВУД ТРЕЙД»,
за ч.1 ст.163-1 КУпАП,
21.04.2025 до Христинівського районного суду Черкаської області надійшов складений 10.04.2025 відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 215/23-00-07-11 від 10.04.2025, що складений головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області Янчуковою С.В. за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЄВРОВУД ТРЕЙД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, головний бухгалтер товариства ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 195.1.1 п.195.1. розд. V Кодексу та п.п.3 п. 3 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями, що призвело до заниження значення рядка 2.1 «Операції з вивезення товарів за межі митної території України операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» на суму 3 гривні, чим вчинила передбачене ч. 1 ст. 163 - 1 КУпАП правопорушення.
ОСОБА_1 до Христинівського районного суду Черкаської області для розгляду справи не з'явилася, про час і місце проведення судового засідання повідомлялася шляхом направлення поштової кореспонденції за місцем проживання та місцем роботи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на те, що при повідомленні суддею про місце та час розгляду справи вжито всіх заходів для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнаний пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою недопущення порушення строків, визначених ст. 38 КУпАП, розгляд справи проведено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшла до таких висновків і такого рішення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як визначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно зі статті 245 КУпАПє своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на засадах суворого додержання законності і принципів презумпції невинності, згідно з якою особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки протилежне не буде доведено і зафіксовано у встановленому законом порядку.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
На підтвердженні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП посадовою особою ГУ ДПС у Черкаській області до протоколу про адміністративне правопорушення додано:
-копію акту від 27.03.2025 №675/23-00-07-05-02/39294990 про неможливість вручення довідки документальної позапланової виїзної перевірки від 27.03.2025 № 3829/23-00-07-05-01/466551 (а.с. 2);
-копію листа про складання протоколу про адміністративне правопорушення від 27.03.2025 № 7370/6/23-0-07-05-06 (а.с. 3);
-копію супровідного листа про направлення матеріалів перевірки від 27.03.2025 (а.с. 4);
-копію фіскального чеку від 27.03.2025 про відправлення поштової кореспонденції (а.с. 5);
-копію акту про засвідчення факту неявки посадової особи ТОВ «ЄВРОВУД ТРЕЙД» ОСОБА_1 для складення протоколу про адміністративне правопорушення від 10.04.2025 (а.с. 6 - 7);
-копію запиту про місце проживання ОСОБА_1 (а.с. 8);
-копію відповіді на запит (а.с. 9);
-витяг з довідки документальної позапланової виїзної перевірки від 27.03.2025 № 3829/23-00-07-05-01/466551 (а.с. 10 - 14).
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється.
Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим відповідною статтею КУпАП.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
Обставини правопорушення мають бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення відповідно до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Враховуючи наведене, суддя, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, не наділений повноваженнями витребування додаткових доказів за власною ініціативою.
Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.
Частиною 1 ст. 163 - 1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
З аналізу цієї норми права слідує, що об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП полягає у відсутності податкового обліку; порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Положення чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України містять норми, згідно яких платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, з диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України.
У зв'язку з наведеним, у цій категорії справ формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки щодо діяння повинні бути чіткими та зрозумілими.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 215/23-00-07-11 від 10.04.2025 головний бухгалтер ТОВ «ЄВРОВУД ТРЕЙД» ОСОБА_1 вчинила правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: порушила вимоги п.п. 195.1.1 п.195.1 розд. V Кодексу та п.п.3 п. 3 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями, що призвело до заниження значення рядка 2.1 «Операції з вивезення товарів за межі митної території України операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» на суму 3 гривні.
При цьому, у пункті 195.1.1 Податкового кодексу України, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_1 , перераховані випадки оподаткування опеацій за нульовою ставкою, такі як: вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони.
Тобто, у переданому на розгляд судді протоколі не зазначена суть адміністративного правопорушення, час, місце та спосіб його вчинення, елементи об'єктивної та суб'єктивної сторін, що унеможливлює його врахування як допустимого і достовірного доказу.
Відповідно до п. 12. Розділу II Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення № 566 від 02.07.2016 (затверджена Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.08.2016 за 1046/29176) (далі - Інструкція №566) у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в податковому органі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до податкового органу для складання та підписання протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.
Однак, суду не надано доказів вручення ОСОБА_1 запрошення до податкового органу для складення протоколу, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП права їй не роз'яснювались.
Більш того, із дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення та витягу із довідки документальної позапланової виїзної перевірки від 27.03.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , як посадовою особою ТОВ «ЄВРОВУД ТРЕЙД», задекларовано операцій з вивезення товару за межі митної території України на суму 428 529 грн, тоді як згідно Інформації про фактичне вивезення товару за межі митної території України сума поставки складає 428 532 грн. Тобто при перевірці експортних операцій посадовою особою ГУ ДПС у Черкаській області встановлено відхилення показників поставки на 3 гривні.
У наданій судді довідці документальної позапланової виїзної перевірки від 27.03.2025 зазначено про відсутність підстав для винесення податкового - повідомлення рішення, оскільки вищевказані порушення не вплинули на заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ та від'ємного значення ПДВ.
Викладене вище свідчить про малозначність інкримінованого ОСОБА_1 діяння та відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до принципу доведення вини «поза розумним сумнівом», доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обов'язок доведення вини покладається на орган уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи, якій інкриміноване вчинення такого порушення. Зокрема, такий обов'язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.
Відтак, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений у ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що у діях головного бухгалтера ТОВ «ЄВРОВУД ТРЕЙД» ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, що, згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, 163-1, 245, 247, 251, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 - 1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Христинівський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Альона ШКОЛЬНА