Справа № 698/191/25
Провадження № 3/698/103/25
19 травня 2025 р. Суддя Калинопільського районного суду Черкаської області Баранов О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від СПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, місце проживання АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 12.03.2025 року о 22-25 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство щодо своєї співмешканки гр. ОСОБА_2 , а саме дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні на адресу останньої нецензурною лайкою та поштовхах, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 28.04.2025 року, 19.05.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема направлення повістки. Крім того, про виклик останнього в судові засідання було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті суду.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У свою чергу відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила домашнє насильство, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджена наступними доказами:
- фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №026052 від 12.03.2025 року, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 12.03.2025 року, у яких остання зазначила, що під час розпиття алкогольних напоїв у них із чоловіком виник конфлікт і чоловік два рази вдарив її кулаком по обличчі, при цьому виражався нецензурною лайкою;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому вказують на наявність в діях останнього адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи обставини скоєного адміністративного правопорушення та особу правопорушника, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП доведеною, а отже останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 1ст.173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Так, у п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників.
Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ст. 28 ч. 1,2 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, вважаю за необхідне одночасно вирішити питання про направлення останнього в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст.173-2, ст.ст. 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (П'ятсот десять) гривень.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників строком на 3 (Три) місяці до Мокрокалигірської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Роз'яснити, що у разі неявки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету: 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, судовий збір в розмірі 605 (Шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Калинопільський районний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя
Калинопільського районного суду Баранов О.І.