Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1307/24
Провадження № 2/572/655/24
19 грудня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - ТАРАСЮК О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/1307/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини,-
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись до суду із позовною заявою, в якій просять визначити їм додатковий строк (в три місяці з моменту набрання цим рішенням законної сили), достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , який ними пропущено з поважних причин.
Відповідно до поданої позовної заяви позивачами зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати - ОСОБА_7 , про що 19 липня 2018 року складено відповідний актовий запис №74.
Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинка, розташованого по АДРЕСА_1 , земельної частки (паю) розміром 2,08 га. для ведення особистого селянського господарства, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯГ №377920 від 25 травня 2006 року) та майновий пай відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 .
За життя - 22 грудня 2009 року, ОСОБА_7 було складено заповіт, яким вона земельну частку (пай) розміром 2,08 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану у с.Зносичі Сарненського району Рівненської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯГ №377920 від 25 травня 2006 року) та майновий пай відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 заповіла в рівних частках своїм дочкам - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Крім цього, 04 грудня 2017 року ОСОБА_7 був складений заповіт щодо житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , який вона заповіла своїй дочці - ОСОБА_8 .
У строк, визначений законодавством, для прийняття спадщини позивачі до нотаріальної контори не звертались, крім цього, з часу одруження позивачі та відповідач ОСОБА_8 не проживали спільно із заповідачем.
В лютому 2024 року позивачі дізнались від ОСОБА_8 про наявність заповіту, укладеного на їх користь, який остання виявила серед речей під час прибирання будинку, після чого останні звернулись до Сарненської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини.
Однак, нотаріусом було роз'яснено позивачам, що ними пропущено визначений законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини та не надано доказів його постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Отже, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 був пропущений визначений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини, останні не можуть оформити спадщину в позасудовому порядку, через що звернулись із даним позовом до суду.
В обґрунтування заявлених вимог, а саме - на підтвердження поважності причин пропуску строку, визначеного законодавством для прийняття спадщини, позивачами зазначено, що причинами пропуску строку прийняття спадщини є те, що вони не були обізнані як про наявність заповіту, посвідченого на їх користь, так і про наявність спадкового майна - земельних ділянок.
Вказані обставини, на думку позивачів, є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В судове засідання позивачі подали письмові заяви, якими підтримали позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_8 , в тому числі, як опікун ОСОБА_9 подала письмову заяву, якою визнала повністю заявлені до неї позовні вимоги.
Сторонами заявлені клопотання про розгляд справи у їх відсутності, які судом задоволені.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, з приводу яких виник спір є правовідносинами щодо здійснення прав на спадкування. Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В даному випадку спадкування здійснюється за заповітом.
Надана суду копія заповіту, посвідченого секретарем Зносицької сільської ради 22 грудня 2009 року, доводить, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження щодо Державного акту серії ЯГ №377920 від 25 травня 2006 року на право власності на земельну ділянку розміром 2,08 га. для ведення особистого селянського господарства, розташовану у с.Зносичі Сарненського району Рівненської області та свідоцтва про право власності на майновий пай серії РВ №0087149, на користь своїх дочок - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Крім цього, заповітом від 04 грудня 2017 року, посвідченим секретарем Зносицької сільської ради, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким житловий будинок із господарськими приміщеннями та присадибною земельною ділянкою, що розташовані по АДРЕСА_1 , заповіла своїй дочці - ОСОБА_8 .
Із дослідженої судом копії Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯГ №377920 від 25 травня 2006 року), встановлено, що ОСОБА_7 дійсно на праві власності мала земельну ділянку розміром 2,08 га. на території Зносицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства.
Також, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, сформованої станом на 21 лютого 2024 року - житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування зареєстрований на праві спільної часткової власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Таким чином, вказане вище майно, згідно із вимогами ст.1218 ЦК України входить до складу спадщини після смерті власника.
Заповідач, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Зносичі Сарненського району Рівненської області, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19 липня 2018 року.
Таким чином, позивачі, згідно із вимогами ст.1235 ЦК України є спадкоємцями за заповітом після смерті матері.
Однак, відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивачі зазначають, що у строк, визначений законодавством, вони не подали до нотаріальної контори відповідні заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Вказані обставини додатково доводяться постановою державного нотаріуса Здолбунівської ДНК №127/02-31 від 05 березня 2024 року, якою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було відмовлено у прийнятті спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно їх матері, ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку із пропущенням строків для прийняття спадщини.
Таким чином, судом встановлено, що позивачами не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом статті 1271 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1271 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Вказана правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, висловленій при розгляді справи № 6-1486цс15.
Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачами не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері, через необізнаність про наявність заповіту.
Однак, позивачі - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є дочками заповідача, ОСОБА_7 , що вбачається із змісту заповіту та підтверджено копіями свідоцтв про народження ОСОБА_10 (прізвище змінено на « ОСОБА_11 » внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_12 , що мало місце 01 травня 1988 року та доводиться копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від цього ж числа) та ОСОБА_13 (прізвище змінено на « ОСОБА_14 » внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_15 , що мало місце 22 лютого 1992 року та доводиться копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від цього ж числа) (свідоцтва, відповідно, серії НОМЕР_5 від 18 грудня 1965 року та серії НОМЕР_6 від 07 жовтня 1972 року).
Отже, згідно із змістом ст.1261 ЦК України , якою визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, позивачі є спадкоємцями першої черги спадкування після смерті матері, а тому, в разі наявності у них наміру прийняти спадщину, що залишилась після смерті матері, мали би подати заяву про прийняття спадщини, незалежно від обізнаності про існування заповіту.
Таким чином, позивачами доведено право на спадкування після смерті матері, яке у них виникло за заповітом, останні підтвердили наявність спадкового майна, однак, не обґрунтували та не довели наявність поважних причин, які б об'єктивно та непереборно перешкодили їм у поданні заяви про прийняття спадщини після смерті заповідача.
Судом також враховано, що позивачі жодним чином не обґрунтували - із яких джерел та яким чином, в такому випадку, вони отримали Державний акт про право власності на земельну ділянку (оскільки вказували, що не були обізнані про наявність спадкового майна), що відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, має доводиться стороною.
З огляду на наведене вище, тривалість часу, протягом якого позивачі не звертались за вирішенням питання оформлення спадщини (з моменту відкриття спадщини минуло більше 6 років), суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жительки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_11 , РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жительки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_13 , РНОКПП НОМЕР_14 ) про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: