Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1419/23
Провадження № 2/572/109/24
20 червня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - ШЕВНІ І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/1419/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини,-
ОСОБА_5 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до поданої позовної заяви - ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому рухоме майно та нерухоме майно, а саме : земельний пай, право власності на який посвідчено Державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯА №039369, загальною площею 0,90 га., серії ЯА №027036, загальною площею 0,71 га., з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, що розташовані на території Сарненської міської ради Рівненської області, а також на трактор колісний з реєстраційним номером РА01055, 2002 року випуску із причіпом марки ІПТС-2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску.
Позивач зазначає, що вона своєчасно, в межах визначеного законодавством строку, звернулась до приватного нотаріуса в м.Тараща Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Однак, вказаним нотаріусом позивачеві було роз'яснено, що в зв'язку із введенням військового стану, відповідні процесуальні строки зупиняються, а тому, заяву про прийняття спадщини вона зможе подати після відновлення роботи спадкового реєстру.
В подальшому, 30 березня 2023 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федкевич Н.М., з метою подання заяви про прийняття спадщини, яким позивачеві було повідомлено, що 23 грудня 2022 року Сарненською районною державною нотаріальною конторою Рівненської області на майно померлого ОСОБА_6 заведено спадкову справу №22/2022.
Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_5 до Сарненської РДНК подала заяву, в якій повідомила про бажання прийняти спадщину після смерті батька та клопотала не видавати свідоцтва про право на спадщину іншим спадкоємцям, так як вона з поважних причини пропустила визначений законодавством строк для подання відповідної заяви про прийняття спадщини.
Наведені вище обставини позивач просить визнати поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що і стало підставою для звернення із цим позовом до суду.
В судове засідання позивач подала письмову заяву, якою підтримала позовні вимоги.
Відповідачем ОСОБА_7 до суду подано письмову заяву про визнання заявлених до неї ОСОБА_5 позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подали суду письмові заяви, якими позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали повністю. В обґрунтування заперечень відповідачі вказали, що правова необізнаність не є підставою для поновлення пропущених процесуальних строків.
Сторонами заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутності, яке судом задоволено.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, з приводу яких виник спір є правовідносинами щодо здійснення прав на спадкування. Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В даному випадку спадкування здійснюється за законом.
Надана суду позивачем копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22 липня 1978 року, доводить, що батьками позивача - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Прізвище позивачем було змінено з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », а в подальшому на « ОСОБА_13 », внаслідок реєстрації шлюбу, що доводиться копіями свідоцтв про одруження серії НОМЕР_3 від 09 жовтня 1999 року та серії НОМЕР_4 від 18 листопада 2005 року.
Відповідно до ст.1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, а тому позивач є спадкоємцем першої черги спадкування після смерті батька.
Однак, відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач зазначає, що у строк, визначений законодавством, вона звернулась з метою прийняття спадщини, однак, була невірно орієнтована нотаріусом.
Згідно із копією заяви ОСОБА_5 , датованою 30 березня 2023 року - остання повідомила Сарненську РДНК Рівненської області про те, що нею пропущено передбачений нормами ЦК України строк для подання заяви про прийняття спадщини, в зв'язку із повідомленням її про те, що під час військового стану такий строк становить 10 місяців.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог сторона посилається на невизначеність процесуальних строків під час воєнного стану, введеного в Україні24 лютого 2022 року.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164 було введено положення про те, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці (набрало чинності 29.06.2022 р.).
У подальшому це положення було виключене на підставі постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» від 09.05.2023 р. № 469 (набрало чинності 23.05.2023 р.).
Проте, незважаючи на скасування п. 3 постанови КМУ № 164, його дія з 29.06.2022 р. до 22.05.2023 р. призвела до проблем на практиці, оскільки нотаріуси приймали від спадкоємців заяви про прийняття спадщини і після спливу шестимісячного строку, визначеного у ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). А це у подальшому зумовило численні спори між спадкоємцями, які заперечували проти прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку. Зупинення Урядом України строків для прийняття спадщини суттєво змінило відповідну процедуру, передбачену у кн. 6 ЦК та порушувало імперативні приписи закону. Так, у ч. 4 ст. 4 ЦК міститься спеціальне застереження, згідно з яким якщо постанова КМУ суперечить положенням ЦК або іншому закону, застосовуються відповідні положення ЦК або іншого закону.
З цього приводу Верховний Суд (далі за текстом - ВС) наголосив, що законодавець як у ст.1270 ЦК, так і в інших нормах ЦК не передбачає допустимості існування такої конструкції, як «зупинення перебігу строку для прийняття спадщини», та можливості в постанові КМУ визначати інші правила щодо строку для прийняття спадщини. Пункт 3 постанови КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164 суперечить ст. 1270, 1272 ЦК, а тому не підлягає застосуванню (постанова від 25.01.2023 р., справа № 676/47/21, провадження № 61-8014св22.
Крім цього, предметом позову є визначення позивачеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який пропущено з поважних причин.
За змістом статті 1271 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1271 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Вказана правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, висловленій при розгляді справи № 6-1486цс15.
Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач не мала істотних труднощів для прийняття спадщини після смерті батька, оскільки зверталась з цією метою до нотаріуса.
Таким чином, позивачем доведено право на спадкування після смерті батька, яке у неї виникло за законом, однак, в даному випадку відсутні поважні причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту її прав, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жительки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителя АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_4 (жительки АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_11 , РНОКПП НОМЕР_12 ) про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: