Справа № 565/567/25
Провадження № 2/565/313/25
14 травня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 41 921,66 грн заборгованості за договором №459436-КС-003 від 08 липня 2023 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 08 липня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір №459436-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 13 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором у боржника, станом на 14 вересня 2024 року, утворилася заборгованість за договором №459436-КС-003 про надання кредиту в розмірі 41 921,66 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 26 971,66 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1 950,00 грн.
Ухвалою суду від 28 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року розгляд справи відкладено на 14 травня 2025 року.
10 квітня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить встановити співрозмірність нарахованих відсотків, враховуючи принципи справедливості, добросовісності і розумності - зменшити розмір суми прострочених платежів по процентах до 13 000,00 грн та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву вказано, що у договорі про надання кредиту від 08 липня 2023 року не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачем та за які позивачем встановлена комісія за надання кредиту. Ураховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту 2.5 в частині встановлення комісії за надання кредиту у розмірі 1 950,00 грн є нікчемними відповідно до ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач вказує, що позивачем не надано доказів, що платіжна картка, на яку були перераховані кредитні кошти - належить саме відповідачеві, не надано доказів щодо перерахування коштів виданих в рамках кредитного договору. Розмір процентів, які зазначені в документах доданих до позову, на думку відповідача, свідчить про недотримання принципів розумності та справедливості, закріплених положеннями ЦК України. Позивач звертається із вимогою про стягнення суми прострочених платежів по процентах - 26 971,66 грн, що більше ніж в рази перевищує надану суму кредиту в розмірі 13 000,00 грн. Враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума прострочених платежів по процентах в розмірі 26 971,66 грн, не є співрозмірною сумі кредиту у 13 000,00 грн за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, відповідач просить врахувати зазначені обставини і наведенні ним норми матеріального права, що є підставою для зменшення розміру процентів за вказаним договором до розміру тіла кредиту.
14 квітня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що під час укладення кредитного договору сторони погодились укласти кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 13 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яка позичальником вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування кредитних коштів. Наданий разом з позовною заявою доказ перерахування кредитних коштів є належним, допустимим та достатнім доказом перерахування кредитних коштів та є документом первинної бухгалтерської документації, який повністю відповідає ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України). Оскільки ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім'я позичальників банківські картки, ТОВ «Бізнес Позика» не може надати суду виписки з рахунку позичальника, у яких була б зазначена заборгованість відповідача за кредитним договором. Представник позивача зазначає, що розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало та не просить суд стягнути з відповідача на користь позивача жодну пеню чи штрафи. ТОВ «Бізнес Позика» просить стягнути з відповідача лише заборгованість по тілу та процентам, які були нараховані відповідно до умов кредитного договору та норм ЦК України. Національне законодавство не наділяє суд правом зменшення суми процентів за користування кредитом, які позичальник зобов'язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору та норм ЦК України. Представник позивача вказує, що всі істотні умови кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту (у випадку її встановлення), строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Встановлення у кредитному договорі процентів, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитним договором, відповідає принципу свободи договору. Уклавши кредитний договір позичальник добровільно погодився з його умовами. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало проценти за кредитним договором поза межами строку дії кредитного договору. Звертає увагу, що у кредитному договорі встановлюється комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, яка є разовою, та розмір якої є незмінним.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у відповіді на відзив міститься заява про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика», зазначено, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить прийняти до уваги відзив на позовну заяву та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
08 липня 2023 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання позики договір №459436-КС-003.
08 липня 2023 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5204 Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір №459436-КС-003 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
08 липня 2023 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали договір №459436-КС-003 про надання кредиту відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 13 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Строк кредиту 16 тижнів, загальний розмір наданого кредиту - 13 000,00 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 27 280,00 грн. Термін дії договору до 28 жовтня 2023 року.
За умовами п.2.4. договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15788462, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Пунктом 2.5 договору сторонами узгоджено, що комісія за надання кредиту становить 1 950,00 грн.
Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються за ставкою вказаною у п.2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3. та додатку №1 до договору (п.3.2 договору).
Згідно з п. 3.2.2. кредитного договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
В п.3.2.3. договору сторони погодили графік платежів, який передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту
У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту (п.3.2.4 договору).
За умовами п.3.1. договору кредитодавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п.2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 договору.
У розділі 8 договору зазначений номер електронного платіжного засобу позичальника - НОМЕР_2 .
Договір №459436-КС-003 про надання кредиту підписано відповідачем 08 липня 2023 року о 20:20:19 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5204.
Наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Анкета клієнта містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, дані щодо видачі паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, електронну адресу. В анкеті клієнта міститься номер банківської картки для перерахунку коштів - НОМЕР_1 .
У паспорті споживчого кредиту міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем 08 липня 2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6776.
З інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» №734/09 від 16 вересня 2024 року убачається, що 08 липня 2023 року о 20:20:42 через платіжний сервіс «Platon» успішно проведено транзакцію №38883-68412-40734, перераховано кошти сумі 13 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 , емітент платіжної картки PRIVAT BANK, код авторизації 644762, опис - перерахування коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору №459436-КС-003 від 08 липня 2023 року без ПДВ.
На виконання ухвали суду АТ КБ «Приватбанк» у листі №20.1.0.0.0/7-250411/39167-БТ від 15 квітня 2025 року повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_1 ). З наданої банком виписки за договором за період 08 липня 2023 року по 28 жовтня 2023 року убачається, що 08 липня 2023 року на картку № НОМЕР_1 зараховано переказ в сумі 13 000,00 грн, відповідач користувався отриманими коштами.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №459436-КС-003 станом на 14 вересня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за даним договором становить 41 921,66 грн, з яких 13 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 26 971,66 грн - заборгованість по відсотках, 1 950,00 грн - заборгованість по комісії, 0 грн заборгованість по штрафам.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування та на підставі умов кредитного договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Судом встановлено, що договір від №459436-КС-003 від 08 липня 2023 року укладений ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, перерахувавши 08 липня 2023 року на картковий рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 13 000,00 грн, заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеним кредитним договором станом на 14 вересня 2024 року становить 41 921,66 грн, з яких 13 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 26 971,66 грн - заборгованість по відсотках, 1 950,00 грн - заборгованість по комісії, що підтверджено довідкою про стан заборгованості та розрахунком заборгованості, з якого вбачається відповідачем не вносились кошти на погашення заборгованості.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року №16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 вище зазначених Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п.8 Правил).
Таким чином, така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Аналізуючи умови кредитного договору №459436-КС-003 від 08 липня 2023 року та Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією у розмірі 1 950,00 грн, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Згідно з п.7.3.,7.4.4. договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і правила, що розміщені на сайті кредитодавця. Позичальник ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням.
Сторонами погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 08 липня 2023 року до 28 жовтня 2023 року за користування кредитними коштами.
З розрахунку заборгованості убачається, що кредитодавцем за період з 08 липня 2023 року по 29 липня 2023 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 1,15788462% в день, з 30 липня 2023 року по 28 жовтня 2023 року - за стандартною процентною ставкою 2,0 % в день.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Власного розрахунку на спростування наданого позивачем, відповідачем суду не надано, даних на його спростування матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1-3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Частиною п'ятою ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена можливість визнання недійсними окремих умов договору у разі визнання цих положень договору несправедливими.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
У межах розгляду цієї справи зустрічної вимоги про визнання недійсними певних умов договору або усього договору не заявлено, при укладенні кредитного договору відповідач був повідомлений про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклав цей договір та користувався отриманими коштами.
Є нерелевантними до спірних правовідносин правові висновки, на які посилається відповідач у відзиві, викладені в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі №1312/1006/19, оскільки в даній справі розглянуто зустрічний позов фізичної особи до банку про визнання недійсним договору позики в частині нарахування відсотків, тобто позичальником заявлено відповідні позовні вимоги про визнання договору недійсним, на відміну від даної справи.
Також судом не можуть бути враховані правові висновки, на які посилається відповідач у відзиві, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, так як у вказаній справі суд передбачив можливість зменшення розміру неустойки, штрафу і процентів річних за час затримки виконання грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. У даній справі позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних, відповідно до статті 625 ЦК України, позивачем не здійснювалося.
26 971,66 грн, які просить стягнути позивач, є платою позичальника за правомірне користування кредитними коштами у межах строку дії кредитного договору, тобто є процентами у розумінні ст.1048, 1054, 1056-1 ЦК України, а не пенею.
Враховуючи викладене, не підлягає врахуванню судом як нерелевантне до спірних правовідносин також і рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 року, згідно з яким у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст. 509, ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 41 921,66 грн заборгованості за договором №459436-КС-003 про надання кредиту від 08 липня 2023 року, яка складається з суми прострочених платежів по кредиту - 13 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 26 971,66 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1 950,00 грн.
Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №459436-КС-003 про надання кредиту від 08 липня 2023 року в сумі 41 921,66 грн, з яких: 13 000,00 грн - сума прострочених платежів по кредиту, 26 971,66 грн - сума прострочених платежів по процентах, 1 950,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 422,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 19 травня 2025 року.
Суддя Г.В. Бренчук