Справа № 557/849/25
Провадження № 1-кс/557/119/2025
19 травня 2025 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
особи, щодо якої вирішується клопотання ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гоща клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_7 , погодженого із прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12025181080000093 від 17.05.2025, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубрівка Дубенського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, громадянина України, українця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
19.05.2025 до суду надійшло клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_7 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12025181080000093 від 17.05.2025, щодо ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , діючи із прямим умислом, реалізовуючи свій злочинний намір направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, 17 травня 2025 року близько 19 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля продуктового магазину по АДРЕСА_2 , ході виниклої словесної сварки з потерпілим ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс останньому один удар ножем в ділянку тулуба зліва, в результаті чого спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини зліва з ушкодженням селезінки, лівої нирки, внутрішньочеревна кровотеча, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне
тяжке тілесне ушкодження, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату будь-якого органу.
17 травня 2025 року о 23 годині 54 хвилин в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_5 .
Підозра ОСОБА_5 та його причетність до вчинення злочину обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме: протоколом огляду місця від 17.05.2025; протоколом огляду місця від 18.05.2025; висновком судово-медичної експертизи від 19.05.2025; медичною довідкою від 18.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18.05.2025; протоколом затримання ОСОБА_11 від 17.05.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , від 18.05.2025; іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому орган досудового розслідування враховує те, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту, особистої поруки не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України. Підозра у вчинені тяжкого злочину підозрюваним виключає можливість застосування до нього застави, а тому з огляду на вказані обставини, застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного, окрім як тримання під вартою неможливе.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважають за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Захисник в судовому засіданні вважає обрати менш суворий запобіжний захід, оскільки сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши підозрюваного та його захисника, доводи слідчого та прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам КПК України, його копію підозрюваний та його захисник отримали завчасно.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 176 КПК України, такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділу поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181080000093 від 17.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
18 травня 2025 ОСОБА_5 в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий суддя переконався, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об'єктивний характер встановлених фактів і приходить до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.
При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено, а в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми КПК України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, задовільний стан здоров'я, сімейний стан, майновий стан (не працює), особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та приходить до висновку про те, що у сукупності є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме, переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, також, зважаючи на доведеність прокурором та слідчим наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, так як за наведених вище обставин інший, більш м'який запобіжний захід застосований бути не може. Саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
При вирішені питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному враховуються положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.
Слідчий суддя також бере до уваги ст. 3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не вбачає підстав для визначення ОСОБА_5 розміру застави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду, про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання обвинуваченого - з моменту затримання.
Таким чином, строк тримання під вартою необхідно обчислювати з моменту затримання обвинуваченого ОСОБА_5 - з 17 травня 2025 року з 23 години 54 хвилин, а строк дії ухвали необхідно встановити у шістдесят днів, а саме до 15.07.2025 до 23 год. 54 хв.
Відповідно до статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_7 , погодженого із прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12025181080000093 від 17.05.2025, щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубрівка Дубенського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, громадянина України, українця, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, до 15.07.2025, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з 17.05.2025 з 23 год. 54 хв.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали встановити до 23 години 54 хвилин 15.07.2025.
Копію ухвали направити для виконання начальнику ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12025181080000093 від 17.05.2025.
Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_5 .
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення під розписку.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту із зали суду.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_5 про взяття його під варту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Рівненського апеляційного суду.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено 19.05.2025 о 16 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1