Справа № 545/1540/25
Провадження № 1-в/545/188/25
19.05.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника адміністрації установи - ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в режимі відеоконференції подання державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)», про умовно-дострокове звільнення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тячів, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , до засудження проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , до засудження не працюючого, одруженого, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого.
Засуджений: вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 за ч. 1 ст. 152, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Вироком Київського апеляційного суду від 28.07.2022 в частині призначеного покарання вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 скасовано та призначено покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді 5 років позбавлення волі. Постановою Верховного Суду від 04.05.2023 змінено вирок Київського апеляційного суду від 28.07.2022 та пом'якшено призначене покарання до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2024 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 18.10.2020 по 14.12.2020 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
ДУ «Божковська виправна колонія (№ 16)» звернулася до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженому ОСОБА_5 , вказавши, що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі та відбув 1/2 строку покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому адміністрація клопоче про умовно-дострокове звільнення засудженого за ст. 81 КК України.
На адресу суду від засудженого та представника установи надійшли заяви відповідно до якої подання підтримують та просять задовольнити.
В судовому засіданні представник установи, засуджений та його захисник подання підтримали та просили задовольнити.
Засуджений вказав, що у скоєноиму розкаюється, шкоду потерпілій не відшкодовував.
Прокурор щодо задоволення подання заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ч.ч.2,3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 1/2 частини строку покарання призначеного судом за нетяжкий злочин.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень. Крім того, прийняття судом рішення про умовно-дострокове звільнення особи від подальшого відбування покарання також залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 за ч. 1 ст. 152, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Вироком Київського апеляційного суду від 28.07.2022 в частині призначеного покарання вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 скасовано та призначено покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді 5 років позбавлення волі. Постановою Верховного Суду від 04.05.2023 змінено вирок Київського апеляційного суду від 28.07.2022 та пом'якшено призначене покарання до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2024 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 18.10.2020 по 14.12.2020 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно вироку стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, що складаються з вартості проведених еспертних досліджень у розмірі 48954 грн. 37 коп.
Початок строку - 20.09.2022, кінець строку - 24.07.2026. Станом на час розгляду справи відбув більше встановлених законом 1/2 строку покарання.
З 20.09.2022 ОСОБА_5 перебував під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, стягнення не накладалися, заохочень не мав.
З 07.06.2023 відбуває покарання в ДУ «Божковській виправній колонії (№ 16)». За період відбування покарання в установі має 7 заохочень, стягнення відсутні. Згідно характеристики від 01.04.2025, затвердженої начальником ДУ «Божковської виправної колонії (№ 16)» ОСОБА_5 на теперішній час характеризується позитивно, дотримується вимог режиму відбування покарання, розпорядку дня установи, правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. До виконання передбаченим законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. За матеріалами особової справи був працевлаштований робітником виробничої майстерні установи. До праці відноситься відповідально, норми виробітку виконує. Згідно матеріалів справи після звільнення має можливість проживати за адресою: АДРЕСА_2 . У висновку щодо ступеня виправлення засудженого вказується, що ОСОБА_5 довів своє виправлення та може бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, загальний бал 82 (при мінімальному 65 балів). Виконавчий лист на адресу установи не надходило (а.с. 2-8).
Станом на час розгляду справи судом засуджений відбув передбачену для нього законом 1/2 покарання та формально має право на умовно - дострокове звільнення від невідбутої частини покарання.
Таким чином, наявні передумови (формалізовані підстави, що пов'язуються із фактичним відбуттям засудженим певної частини строку призначеного йому покарання) для розгляду питання про застосування положень ст.81 КК України щодо ОСОБА_5 .
Однак, для застосування положень ст.81 КК України необхідна наявність не лише формально-юридичних підстав, а й оцінка того чи довів засуджений своє виправлення та чи сприятиме умовно - дострокове звільнення від невідбутої частини покарання досягненню мети, передбаченої ст.50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право-слухняної поведінки.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Так, за час відбування покарання, згідно з витягом з протоколу №17 від 28.09.2023 засідання комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» засудженому відмовлено у зміні умов тримання відповідно до ст.100, 101 КВК України, як особі, яка не стає на шлях виправлення (а.о.с.136).
Відповідно до витягу з протоколу №3 від 02.02.2024 засідання комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» ОСОБА_5 відмовлено в представленні до суду матеріалів на заміну невідбутої частини покарання на більш м'яке покарання відповідно до ст. 82 КК України, за його заявою (а.о.с.155).
Також засуджений ОСОБА_5 звертався до Полтавського районного суду Полтавської області з клопотанням на умовно-дострокове звільнення, де ухвалою суду від 20.08.2024 було відмовлено з підстав, що сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від невідбутої частини покарання, інших обставин, які б свідчили про те, що засуджений став на шлях виправлення, судом не встановлено. (а. о. с. 42,43).
В ухвалі Полтавського апеляційного суду від 18.03.2025 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 з огляду на характер вчиненого злочину та ставлення засудженого до вчиненого під час події та після, суспільну небезпеку злочину, який посягає на статеву недоторканість людини, завдання численних ушкоджень по всьому тілі потерпілої, відсутність критичного ставлення до своїх дій та жодного каяття, те, що ОСОБА_5 не надав потерпілій допомоги, не відшкодував моральну шкоду, звернення установи з поданням про умовно-дострокове звільнення було передчасним (а. о. с. 44,45).
При цьому, згідно обставин справи встановлених у вироку Голорсіївського суд м. Київа від 20.09.2021 рку та вироку Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, засуджений ОСОБА_5 вчинив умисний нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 152 КК України, який посягає на статеву недоторканість людини і як наслідок окрім тілесних ушкоджень заподіює психологічні травми. ОСОБА_5 хоча і зазначив суду що розкаюється, проте під час судового розгляду не проявив каяття, не намагався відшкодувати моральну шкоду, попросити пробачення.
Наявність у засудженого заохочень за виконання покладених обовязків та додерження правил поведінки не є безумовними підставами для застосування до нього положень ст. 81 КК України, а враховуються у сукупності з іншими обставинами при вирішенні питання про можливість звільнення особи умовно-достроково від відбування призначеного покарання.
Суд зауважує, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст.9 КВК України, є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Наведені обставини свідчать, що протягом періоду відбування покарання у поведінці ОСОБА_5 дійсно мають місце позитивні тенденції та він стає на шлях виправлення, проте, враховуючи поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, вони у своїй сукупності не доводять, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ст. 81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку про його остаточне виправлення, а тому в задоволенні подання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537,539 КПК України, суд,-
У задоволенні подання Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)», про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1