Справа № 544/699/25
пров. № 2-а/544/21/2025
Номер рядка звіту 129
14 травня 2025 року м.Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючої судді Малицької О.Л.
секретар судового засідання Ралець О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пирятинський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від № 1100 за справою про адміністративне правопорушення від 03 листопада 2024 року, -
Представник позивач адвокат Ткаченко А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою додо ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пирятинський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від № 1100 за справою про адміністративне правопорушення від 03 листопада 2024 року.
В обґрунтування позову зазначено, що в мобільний додаток «ДІЯ», а саме в розділ «виконавчі провадження» позивач виявив, що Пирятинським відділом державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 від 20.01.2025 року. Підставою для відкриття зазначеного виконавчого провадження стала постанова за справою про адміністративне правопорушення № 1100 від 03.11.2024 року. Згідно постанови № 1100 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП , його було визнано винним та накладено штраф у сумі 17 000 гривень. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що він нібито 16 серпня 2024 року не з'явився за повісткою від 15.08.2024 року, від отримання повістки відмовився, що підтверджує акт відмови від отримання повістки, 03.11.2024 року був доставлений органами національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім цього, в даній постанові зазначено про те, що він своїми діями порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, за що передбачена адміністративна відповідальність, визначена ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Жодних повісток про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_2 ), чи до будь-якого іншого уповноваженого органу він не отримував, свої військово-облікові дані уточнив та належним чином виконував інші обов'язки, покладені на нього чинним законодавством у сфері мобілізації.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі закрити.
Ухвалою судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 12.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін у справі за цим адміністративним позовом, поновлено строк на пред'явлення позову до суду, витребувано у відповідача докази.
У судове засідання 14.05.2025 року представник позивача адвокат Ткаченко А.В. не з'явилася, однак від неї надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, в якій вона зазначила про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в ній.
У судове засідання 14.05.2025 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився, не з'явився, з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.
У судове засідання 14.05.2025 року представник третьої особи Пирятинського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з'явився, з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.
Відповідачем відзив на позовну заяву надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Тому, з метою уникнення затягування розгляду справи неподання відповідачами відзивів на позов без поважних причин кваліфікується судом, як визнання позову та відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В ст. 19 Конституції України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Здійснюючи аналіз ч.4 ст.129 Конституції України щодо принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
В процесі підготовки справи до судового розгляду, судом у відповідача витребовувались докази згідно ухвали суду, однак дана ухвала була проігнорована, на ненадано суду жодних витребуваних доказів.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 03.11.2024 року за № 1100 позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд приходить до наступного:
Частина 3 статті. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України).
Як передбачено ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Також зазначеною нормою передбачено, що призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
2) на військовий облік військовозобов'язаних:… які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про на уповноважену особу, яка складає протокол адміністративне правопорушення покладається.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.»
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до оскаржуваної постанови військовозобов'язаний ОСОБА_1 , 16.08.2024 року не з'явився за повісткою від 15.08.2024 року, від отримання повістки відмовився, що підтверджує акт відмови від отримання повістки, 03.11.2024 року був доставлений органами національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїм діянням ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого. Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч. 3 ст. 210 КУпАП. Обставиною, то пом'якшує відповідальність гр. ОСОБА_1 відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність. Враховуючі, то в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння гр. ОСОБА_1 підпадають під дію ч.3 ст. 210
Як вбачається з матеріалів справи, то позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією паспорта громадянина України, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови позивач не досягнув 25-річного віку, у нього не було обов'язку ставати на військовий облік військовозобов'язаних, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Крім цього, позивач вказує, що він жодних повісток не отримував, повідомляв працівникам ТЦК, що не досягнув 25 річного віку, однак даний факт при винесенні постанови не було враховано.
Натомість, як вбачається з наданих документів, то суду не відомо на підставі яких саме письмових доказів було винесено оскаржувану постанову, оскільки позивачу було надано лише постанову № 1100 від 03.11.2024 року та акт відмови від отримання повістки який заповнений нечітко, та неможливо прочитату інформацію зазначену у ньому.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дотримання усіх вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розгляду адміністративних справ належними доказами не підтверджено. Відтак, належного виконання суб'єктом владних повноважень вимог процесуального законодавства, а отже і правомірності прийнятого рішення відповідачем не наведено, з огляду на відсутність доказів у матеріалах справи та не представлення їх суду для вивчення та оцінки в ході розгляду справи.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем і жодним чином не спростовані відповідачем. За таких обставин, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про протиправність постанови про адміністративне правопорушення і з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 605,60грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 245, 251, 257, 258, 268, 277 КУпАП, ст.ст.2, 6, 9, 20, 77, 78, 90, 209, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Пирятинський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від № 1100 за справою про адміністративне правопорушення від 03 листопада 2024 року - задовольнити.
Скасувати постанову постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 03.11.2024 року за № 1100 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень, закривши провадження у даній адміністративній справі у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , сплачений ним судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст. 286 КАС України та розділом ІІІ глави 1 КАС України протягом 10 днів до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19 травня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Ткаченко Анна Володимирівна, ел пошта ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_7
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 тел. НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3
Третя особа: Пирятинський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ел. пошта info.dvs@pr.pl.minjust.gov.ua тел. 380536170473 адреса пл. Героїв Майдану, буд. 2, м.Пирятин, Лубенський район, Полтавська область, 37000 ЄДРПОУ 34698872
Суддя О.Л.Малицька