Справа № 201/5734/25
Провадження № 1-кс/201/2150/2025
16 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником Рубіжанського відділу Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024130000000372 від 28.06.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що російська федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та затверджено відповідними Законами.
Зокрема, Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб. Законом України від 16.04.2025 року № 4356-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Таким чином, в період із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час, на всій території України діє правовий режим воєнного стану.
Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією зокрема визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Згідно до зазначеного Переліку вся територія Луганського району Луганської області з 07.04.2014 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування так званої «лнр».
З метою створення видимості правомірності своїх дій та легалізації подальшої протиправної анексії території України (в межах адміністративних кордонів Луганської області) російською федерацією з використанням збройних формувань та окупаційної адміністрації у період з 23 по 27 вересня 2022 року проведено псевдореферендум щодо входження псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» до складу рф, за результатами якого 04 жовтня 2022 року на правах нового суб'єкта до складу рф приєднано так звану «лнр».
В подальшому, на окупованій території Луганської міської територіальної громади Луганського району Луганської області представниками так званої «лнр», які є підконтрольними державі-агресору, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема, законом так званої «лнр» № 428-ІІІ від 14.03.2023 «про створення на території луганської народної республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів» (мовою оригіналу: «об образовании на территории луганской народной республики городских округов и муниципальных округов, установлении их границ») та створено «муніципальне утворення міський округ місто Луганськ луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «муниципальное образование городской округ город Луганск луганской народной республики»).
З метою забезпечення діяльності низки незаконних органів влади створених на тимчасово окупованій території Луганської області 15 червня 2023 року центральною виборчою комісією рф прийнято постанову №119/947-8 «про призначення виборів депутатів народної ради луганської народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «о назначении выборов депутатов народного совета луганской народной республики и выборов депутатов представительных органов муниципальных образований на территории луганской народной республики»), відповідно до якої проведення виборів на території так званої лнр, призначено на 10 вересня 2023 року.
Усвідомлюючи вищевикладені обставини, не пізніше 15 серпня 2023 року (точну дату у ході досудового розслідування не надалось можливим встановити), у громадянки України ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на обрання депутатом до незаконного органу влади, у тому числі в окупаційній адміністрації держави - агресора, на тимчасово окупованій території.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Луганська Луганського району Луганської області, усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел бути обраним депутатом до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, зареєструвалася кандидатом в депутати до так званої «ради міського округу муніципального утворення міський округ міста Луганська лнр» (мовою оригіналу: «совета городского округа муниципальное образование городской округ города Луганска лнр») від луганського місцевого відділення всеросійської політичної партії «єдина росія» за єдиним виборчим округом (мовою оригінала: луганского местного отделения всероссийской политической партии «единая россия») про що так званою територіальною виборчою комісією Артемівського району міста Луганська (мовою оригіналу: территориальной избирательной комиссией Артемовского района города Луганска) прийнято рішення № 15/90 від 16 серпня 2023 року.
У період з 01 по 10 вересня 2023 року, у відповідності до законодавства рф та так званої «лнр», на тимчасово окупованій території Луганської області було проведено дострокове голосування на незаконних «виборах депутатів народної ради луганської народної республіки першого скликання та виборах депутатів представницьких органів муніципальних утворень луганської народної республіки першого скликання (мовою оригіналу: «выборах депутатов народного совета луганской народной республики первого созыва и выборах депутатов представительных органов муниципальных образований луганской народной республики первого созыва»).
За результатами проведених незаконних виборів, визнаних представниками так званої «виборчої комісії лнр» такими що відбулись, ОСОБА_5 кандидата в депутати від луганського місцевого відділення всеросійської політичної партії «єдина росія» за єдиним виборчим округом (мовою оригінала: луганского местного отделения всероссийской политической партии «единая россия») обрано депутатом до так званої «ради міського округу муніципального утворення міський округ міста Луганська лнр» (мовою оригіналу: «совета городского округа муниципальное образование городской округ города Луганска лнр»), про що 18 вересня 2023 року вищевказаною територіальною виборчою комісією ухвалено рішення № 25/136 «про реєстрацію обраного депутата ради міського округу міста Луганська першого скликання ОСОБА_5 » («о регистрации избранного депутата совета городского округа города Луганска первого созыва ОСОБА_5 »), тобто громадянка України ОСОБА_5 за власною згодою була добровільно обраною депутатом до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території міста Луганська Луганського району Луганської області.
19 вересня 2023 року відбулося перше пленарне засідання так званої «ради міського округу муніципального утворення міський округ міста Луганська луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «совета городского округа муниципального образования городской округ города Луганска луганской народной республики»), розташованої за адресою: Луганська область, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14, на якому прийнято рішення про визнання правомочним її складу, внаслідок чого розпочав свою діяльність незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території, так звана «рада міського округу муніципального утворення міський округ міста Луганська луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «совет городского округа муниципального образования городской округ города Луганска луганской народной республики»), який відповідно до пункту 6 частини першої статті 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Крім того встановлено, що 19 вересня 2023 року, відповідно до рішення № 1-1/4 так званої «ради міського округа муніципального утворення міського округу міста Луганська лнр» (мовою оригіналу: «совета городского округа муниципальное образование городской округ город Луганск лнр) ОСОБА_5 за власною згодою було добровільно обрано на посаду так званого «заступника голови ради міського округу муніципальне утворення міський округ місто Луганськ лнр» (мовою оригіналу: «заместителя председателя совета городского округа муниципальное образование городской округ город Луганск лнр»), на якій остання здійснює свою противоправну діяльність перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Луганська Луганського району Луганської області.
Таким чином, матеріали кримінального провадження містять достатні відомості, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, який, відповідно до ч. 5 ст. 111-1 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно інформаційної довідки 418738627 від 20.03.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , є власником квартири, реєстраційний номер майна: 20839184, за адресою: АДРЕСА_1 .
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, передбачає застосування до особи, що вчинила вказаний злочин, конфіскації майна як виду покарання.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваної ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, у зв'язку з тим, що існує реальна загроза зміни та приховування вказаного майна шляхом зміни його власника, з метою забезпечення арешту майна проводити розгляд даного клопотання без участі власника.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокації у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні за №22024130000000372 від 28.06.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
12 квітня 2025 року слідчим слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в добровільному обранні громадянином України до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави - агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №418738627 від 20.03.2025 ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві власності належить: квартира, реєстраційний номер майна: 20839184, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт кримінальному провадженні № 22024130000000372 від 28.06.2024 із забороною розпорядження та відчуження на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, реєстраційний номер майна: 20839184, за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1