Справа № 209/3674/25
Провадження № 3/209/757/25
19 травня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -
До Дніпровського районного суд міста Кам'янського з відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 411202 від 24.04.2025, 23 квітня 2025 року о 19:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , забризгав очі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 газовим балончиком. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 23 квітня 2025 року дівчата у нього під вікнами на прибудинковій території рвали бузок. Його дружина з балкону зробила їм зауваження, після якого у них виник словесний конфлікт. Оскільки дівчата продовжували нецензурно виражатися в бік його дружини, він вийшов на вулицю та бризгнув їм в очі з газового балончику. Про те, що дівчата неповнолітні він не знав. Свою вину у вчиненому правопорушенні визнав, з обставинами викладеними у протоколі згоден.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 , в присутності свого законного представника, мати ОСОБА_5 пояснила, що дійсно вони з ОСОБА_4 рвали бузок на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_2 . З вікна будинку жінка зробила їм зауваження, на що вони відповіли, що бузок не є їх приватною власністю та продовжили зривати бузок. Через деякий час до них підійшов чоловік, який їй був раніше знайомий та почав розбризкувати газовим балончиком. При цьому, перебуваючи дуже близько до неї, ОСОБА_1 бризнув газовим балончиком їй прямо в очі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка в присутності свого законного представника, матері ОСОБА_6 підтвердила обставини, які викладені у протоколі та надала пояснення, аналогічні поясненням потерпілої ОСОБА_3 ..
Законні представники неповнолітніх, звернули увагу суду на та те, що ОСОБА_1 було застосовано газовий балончик щодо неповнолітніх дітей, а така його протиправна поведінка спричинила для дітей наслідки, зокрема опік очей. Просили суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої та свідка, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство», відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю (свавілля).
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
При цьому, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Оскільки вчинення дрібного хуліганства можливе лише умисно для наявності в діях особи складу даного правопорушення необхідно встановити, що вона усвідомлювала, що своїми діями порушує громадський порядок та бажала цього.
Винність ОСОБА_1 , окрім визнання своєї вини такожпідтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №411202 від 24.04.2025, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.04.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , наданих в присутності матері, письмовими поясненнями ОСОБА_6 та рапортом поліцейського СРПП ВП1 Кам'янського РУП капрала поліції Родіона Можейко від 23.04.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно під час події використав газовий балончик. З наданих ним у судовому засіданні пояснень, суд установив, що ОСОБА_1 усвідомлював, що своїми діями порушує громадський порядок.
Таким чином, дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст.173 КУпАП як дрібне хуліганство, тобто інші подібні дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст.173 КУпАП.
Разом з тим, суд врахував, що протоко про адміністративне правопорушення містять розбіжності щодо дати народження особи, яка притягається до адміністартивної відповідальності, а саме місяця, разом з цим, зважаючи на встановлені судом обставини та викладені вище докази їх в сукупності, які містять вичерпні відомості щодо дійсних обставин справи, такі розбіжності, з огляду на характер та обставини вказаної справи не можуть бути визнані судом як істотне порушення вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, що порушило загальну справедливість судового провадження, і свідчити про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а є технічною опискою при складанні протоколу та не спростовує висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Обставини, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, пенсіонер, ступінь та форму його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на корить держави.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, ч.1 ст. 173, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА