15 травня 2025 року
м. Київ
Справа № 911/164/22 (911/1670/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
арбітражний керуючий Петросян А. С.,
представник ОСОБА_1 - Мінаєв Д. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича (вх. № 9524/2024) та Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (вх. № 6/2025)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024
у складі колегії суддів: Отрюха Б.В - головуючого, Доманської М.Л., Остапенка О.М.
у справі № 911/164/22 (911/1670/23)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича
до ОСОБА_1
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника,
Перед Верховним Судом у цій справі постало питання притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника особи, яка була його засновником та одночасно виконувала повноваження керівника боржника.
Обставини справи
1. 16.02.2022 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Київській області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" (далі - ТОВ "НК "Народна"), а 06.07.2022 - ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "НК "Народна" призначив арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича (далі - Петросян А. С. ).
2. У ТОВ "НК "Народна" наявний податковий борг у розмірі 13 967 753,94 грн перед кредиторами: Головним управлінням ДПС у Київській області та Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, який виник у період з 2014 року по 2019 рік та визнаний ухвалами суду від 16.02.2022 і від 07.09.2022 у цій справі.
3. 13.03.2024 ухвалою Господарського суду Київської області визнано кредиторські вимоги Акціонерного Товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (АТ "Укрбудінвестбанк") до боржника на загальну суму 34 444 770,57 грн, з яких: 6 056,00 грн підлягають задоволенню в першу чергу; 20 409 671,33 грн - позачергово за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення таких вимог; 14 029 043,24 грн у четверту чергу.
4. Зазначений вище борг виник на підставі кредитного договору № LV/U/04-0230, укладеного 23.10.2013, між АТ "Укрбудінвестбанк" (банк) та ТОВ "НК "Народна" (позичальник), за умовами якого, з урахуванням змін, останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 18 684 500,00 грн, проте внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором у нього перед банком виник борг у сумі 20 673 484,76 грн, у тому числі: 17 863 262,33 грн - заборгованість по траншам кредиту; 1 712 913,26 грн - заборгованість за відсотками по траншам кредиту за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; 1 097 307,17 грн - заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків за період з 01.10.2013 по 21.07.2015 (встановлено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2016 у справі № 757/25506/15-ц).
5. В ході виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НК "Народна" арбітражний керуючий Петросян А.С. отримав банківські виписки по усім відкритим / закритим особовим рахункам ТОВ "НК "Народна".
6. Проаналізувавши наведені банківські виписки по особовим рахункам ТОВ "НК "Народна", відкритим останнім у АТ "МР Банк", ПАТ КБ "Стандарт", АТ КБ "Приватбанк", АТ "УкрБудІнвестБанк", АТ "КомІнвестБанк" та АТ "Банк "Національні інвестиції" відносно руху коштів банкрута, суди попередніх інстанцій встановили таке.
7. У період з 03.06.2013 до 10.06.2013 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Мобільний термінал" 67 740 000,00 грн у якості надання фінансової допомоги згідно з договором № 03/06-ФД від 03.06.2013, перерахування коштів відбувалось з рахунків банкрута, які були відкриті в АТ "КомІнвестБанк" та АТ "МР Банк".
8. Надалі за період з 12.06.2013 до 27.06.2013 ТОВ "Мобільний термінал" повернуло ТОВ "НК "Народна" 1 410 000,00 грн згідно з договором № 03/06-ФД від 03.06.2013, а кошти у розмірі 66 330 000,00 грн фінансової допомоги ТОВ "Мобільний термінал" не повернуло.
9. Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Мобільний термінал" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута залишку неповернутих коштів, однак вказаний запит залишений останнім без належного реагування.
10. 25.12.2014 ТОВ "НК "Народна" перерахувало на користь ТОВ "Верус-Лайн" 160 000,00 грн у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 24/12 від 24.12.2014; кошти перераховані з рахунку банкрута, який був відкритий АТ "КомІнвестБанк", однак ці кошти не були повернуті.
11. Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Верус-Лайн" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.
12. 28.11.2014 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Комбар" 526 700,00 грн у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 28/11 від 28.11.2014, які перераховані з рахунку банкрута відкритого в АТ "УкрБудІнвестБанк". Зазначені кошти не повернуті ТОВ "НК "Народна".
13. Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Комбар" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.
14. У період з 31.05.2013 до 17.10.2013 ТОВ "НК "Народна" перерахувало на користь ТОВ "ТД "Мобільний термінал" 4 200 000,00 грн у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 31/05-ФД від 31.05.2013, вказані кошти перерахуванні з рахунку банкрута відкритого в АТ "МР Банк".
14.03.2014 ТОВ "ТД "Мобільний термінал" повернуло ТОВ "НК "Народна" 47 000,00 грн за договором №31/05-ФД від 31.05.2013, а залишок коштів поворотної фінансової допомоги у розмірі 4 153 000,00 грн не було повернуто.
15. Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "ТД "Мобільний термінал" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута залишку неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.
16. З 26.12.2014 до 29.12.2014 ТОВ "НК "Народна" перерахувало на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" 29 946 305,25 грн у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № 12/12/14-ФД від 12.12.2014 з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "Банк "Національні інвестиції", проте зазначена сума фінансової допомоги не була повернута ТОВ "НК "Народна".
17. Також, у період з 03.07.2013 до 26.06.2014 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" 12 630 305,25 грн у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № 02/07-ФД від 02.07.2013 з рахунків банкрута, які були відкриті в АТ "УкрБудІнвестБанк" та АТ "МР Банк", однак зазначені кошти повернуті не були.
18. Крім того, у період з 26.07.2013 до 29.07.2013 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" 25 226 000,00 грн у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №14/06-1П від 14.06.2013, з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "УкрБудІнвестБанк", проте вказана сума фінансової допомоги не була повернута ТОВ "НК "Народна".
19. Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договорів надання безвідсоткової фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.
20. З огляду на вище наведене, загальна сума неповернутих коштів, які надавалися іншим товариствам як фінансова допомога згідно з наведеними вище договорами складає 139 019 310,50 грн.
21. За поясненнями ліквідатора банкрута, у більшості вказаних юридичних осіб, на користь яких боржник перерахував кошти, анульовано свідоцтво ПДВ (за рішенням контролюючого органу, зокрема, у зв'язку із ненаданням декларацій, відсутністю поставок та відсутністю за місцезнаходженням), відсутнє нерухоме майно та наявні відкриті виконавчі провадження, де боржниками є останні, а також, внаслідок пропуску строків позовної давності, відсутністю первинної документації для стягнення з вищевказаних юридичних осіб у судовому порядку заборгованості, звернення до суду із позовними заявами станом на дату формування даної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за боржника є неефективним.
22. У період з 11.04.2013 до 23.07.2015 засновником ТОВ "НК "Народна" з часткою в статутному капіталі товариства 100 % була ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), яка також виконувала повноваження керівника товариства.
23. 23.07.2015 протокольним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади директора та вийшла зі складу учасників товариства.
24. За договором купівлі-продажу частки корпоративних прав статутного капіталу товариства ОСОБА_1 передала 100 % статутного капіталу фізичній особі ОСОБА_4 .
25. Після звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 з 24.07.2015 на посаду директора ТОВ "НК "Народна" було призначено ОСОБА_5 .
26. Однак менш ніж через місяць, а саме: 20.08.2015 за рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_5 звільнено з посади директора за власним бажанням з 20.08.2015 та призначено на посаду директора ОСОБА_6 ; виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_4 у зв'язку із відступленням частки у статутному капіталі товариства та передачі його частки у розмірі 100 % на користь ОСОБА_6 (80 %) та ОСОБА_7 (20 %).
27. 05.06.2023 ухвалою господарського суду Київської області зобов'язано відділ банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та надати суду висновок про наявність/ відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ "НК "Народна".
28. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання наведеної ухвали господарського суду Київської області у цій справі повідомило, що скласти висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства приховування стійкої фінансової неплатоспроможності у справі № 911/164/22 (911/1670/23) про банкрутства ТОВ "НК "Народна" не вбачається за можливе, оскільки документи за три роки до дати порушення справи про банкрутство ТОВ "НК "Народна" відносно останнього відсутні.
Короткий зміст заяви про покладення субсидіарної відповідальності та заперечень
29. 01.06.2023 ліквідатор банкрута звернувся до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута в сумі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 48 412 444,09 грн на ОСОБА_1 .
30. На обґрунтування заяви зазначалося, що згідно з фінансовою звітністю протягом 2013 року діяльність ТОВ "НК "Народна" була збитковою. Після 2013 року ТОВ "НК "Народна" фінансову звітність не подавало, що вказує на фактичне припинення його діяльності з початку 2014 року. Протягом періоду 01.01.2014 - 03.06.2022 розмір активів ТОВ "НК "Народна" зменшився в грошовому виразі на 158 677,0 тис. грн, або на 100 %. З відкритих джерел також стало відомо, що ТОВ "НК "Народна" фігурує в кримінальному провадженні як суб'єкт підприємницької діяльності за ознаками фіктивності. На підставі отриманих даних відносно ТОВ "НК "Народна", як зазначає заявник, встановлено: наявність ознак дій з доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна"; відсутність ознак фіктивного банкрутства ТОВ "НК "Народна"; відсутність ознак дій з приховування банкрутства ТОВ "НК "Народна"; фінансовий стан ТОВ "НК "Народна" станом на 03.06.2022 характеризувався ознаками надкритичної неплатоспроможності. Таким чином, як зазначав заявник, у підприємства відсутні будь-які можливості відновити платоспроможність, у зв'язку із відсутністю активів та фактичним припиненням діяльності.
31. За доводами ліквідатора, підставами настання неплатоспроможності ТОВ "НК "Народна" та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство стали протиправні дії/ бездіяльність колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_1 , яка з метою уникнення розрахунків із кредитором - Головним управлінням ДПС у Київській області, умисно та без додержання вимог законодавства фактично припинила діяльність юридичної особи-боржника, вчинила дії для переведення корпоративних прав та повноважень директора на номінальних осіб - іноземних громадян.
32. Унаслідок цих дій будь-яка господарська діяльність ТОВ "НК "Народна" припинилася, умисними діями ОСОБА_1 створила умови, за яких товариство втратило можливість здійснювати подальшу господарську діяльність, отримувати прибуток від господарської діяльності та погашати за її рахунок заборгованість перед кредиторами. Таким чином, на переконання ліквідатора, існують об'єктивні обставини для притягнення колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_1 , яка мала вирішальний вплив на діяльність товариства в період виникнення у юридичної особи-боржника заборгованості перед контролюючим органом, що в подальшому стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
33. До заяви ліквідатор додав, зокрема, Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаний фізичною особою-підприємцем Юрківим А. В., в якому зазначалося про наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
34. ОСОБА_1 заперечувала проти вимог та доводів ліквідатора та зазначала таке:
35. сам по собі опис складного фінансово-господарського становища ТОВ "НК "Народна" та укладання договорів фінансової допомоги з ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425), ТОВ "Верус-лайн" (код 39450517), ТОВ "Комбар" (код 36697760), ТОВ "ТД "Білоруські нафтопродукти" (код 37509076) та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096), вчинених поза межами періоду, що підлягає обов'язковому аналізу у зв'язку з банкрутством боржника, не може бути достатнім обґрунтуванням підстав для застосування інституту субсидіарної відповідальності у цій справі;
36. обставини доведення до банкрутства можуть бути встановлені виключно у кримінальному провадженні, а притягнення до відповідальності відбуватись на підставі обвинувального вироку суду;
37. ліквідатором не надано будь-яких доказів вчинення нею умисних з корисливих мотивів дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, а подана ліквідатором заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерством економіки України від 19.01.2006 № 14;
38. дії з укладення договорів фінансової допомоги між ТОВ "НК "Народна" та ТОВ "Мобільний термінал", ТОВ "Верус-лайн", ТОВ "Комбар", ТОВ "ТД "Білоруські нафтопродукти" та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" у 2013-2014 роках були вчинені боржником за вісім років до відкриття провадження у справі про банкрутство та відповідно, знаходяться поза періодом, за який здійснюється визначення ознак дій з доведення до банкрутства;
39. арбітражний керуючий, у випадку наявності сумнівів у незаконності договорів фінансової допомоги мав право звернутися із позовом про визнання таких правочинів недійсними, чого він не здійснив;
40. висновки про фінансовий стан підприємства, зроблені в звіті аудитора фізичної особи-підприємця Юрківа А .В. не відповідають вимогам законодавства та проведені без достатньої документації для повного дослідження, зроблені поверхнево, без дослідження первинних документів;
41. відповідно до висновків судової економічної експертизи від 29.12.2023№007-ШЛД/23, виконаної судовим експертом Шульгою Л. Д. з питань дослідження економічних ознак доведення до банкрутства, дослідження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років: відсутні ознаки доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна"; надкритичного зниження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна" не було;
42. звернення ліквідатора із відповідною заявою до моменту здійснення всіх дій щодо розшуку майна банкрута, реалізації майна банкрута та проведення розрахунків із кредиторами не відповідає вимогам законодавства, адже унеможливлює визначення розміру субсидіарної відповідальності.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
43. 17.07.2024 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/164/22 (911/1670/23), зокрема, задоволено заяву ліквідатора ТОВ "НК "Народна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 48 412 444,09 грн на ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "НК "Народна" у зв'язку із доведенням товариства до банкрутства.
44. Суд першої інстанції зазначив, що загальна сума неповернутих коштів, які надавались ТОВ "НК "Народна" з травня 2013 року по грудень 2014 року (у період виникнення у товариства заборгованості перед контролюючим органом) в якості фінансової допомоги на користь ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425), ТОВ "Верус-Лайн" (код 39450517), ТОВ "Комбар" (код 36697760), ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) становить 139 019 310,50 грн.
45. При цьому станом на дату перерахування ТОВ "НК "Народна" коштів у вигляді фінансової допомоги на користь ТОВ "Верус-Лайн" (згідно з договором № 24/12 від 24.12.2014), ТОВ "Комбар" (згідно з договором № 28/11 від 28.11.2014) та ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (згідно з договором № 12/12/14-ФД вiд 12.12.2014 та частково згідно з договором № 02/07-ФД від 02.07.2013) у зазначеному розмірі, у банкрута вже був наявний податковий борг перед податковим органом.
46. Суд врахував пояснення ліквідатора банкрута, що оскільки у більшості вищевказаних юридичних осіб анульовано свідоцтво ПДВ (за рішенням контролюючого органу, зокрема, у зв'язку із ненаданням декларацій, відсутністю поставок та відсутністю за місцезнаходженням), відсутнє нерухоме майно та наявні відкриті виконавчі провадження, де боржниками значаться останні, а також, у зв'язку із пропуском строків позовної давності, відсутністю первинної документації для стягнення з вищевказаних юридичних осіб у судовому порядку заборгованості, звернення до суду із позовними заявами станом на дату формування заяви є неефективним.
47. Виходячи з наведених обставин, за висновком суду, у ТОВ "НК "Народна" у період з 2013 року по 2015 рік, тобто у період виконання ОСОБА_1 повноважень керівника ТОВ "НК "Народна" та управління нею боржником, як єдиним засновником з 100% частковою у статутному капіталі товариства) були грошові кошти на банківських рахунках у значних розмірах, що дозволяло вчасно як у зазначений період так і в майбутньому сплачувати податкові зобов'язання та повернути отриманий у банку кредит і уникнути утворення заборгованості в загальному розмірі 48 412 444,09 грн, однак, всі кошти були у зазначений період перераховані третім особам з метою ухилення від обов'язку зі сплати заборгованості за податками і зборами, а також повернення кредитних коштів.
48. Крім того, суд врахував, що за наявності невиконаних грошових зобов'язань ОСОБА_1 не вчинила відповідних дій, з метою припинення товариства, з дотриманням положень законодавства, що призвело до збільшення заборгованості, натомість протокольним рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.07.2015 звільнила себе із займаної посади директора та вийшла зі складу учасників товариства.
49. Суд дійшов до висновку, що перерахування коштів ТОВ "НК "Народна" на користь третіх осіб у період управління товариством одноособово ОСОБА_1 відбувалося без мети отримання прибутку, з метою їх виведення. Перерахування усіх наявних коштів (у тому числі, виходячи з аналізу наведеного, отриманих на виконання кредитного договору № LV/U/04-0230, укладеного 23.10.2013 між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "НК "Народна", як позичальником та не повернутих банку, що призвело до звернення останнього до суду з кредиторською заявою) на користь третіх осіб без подальшої претензійно-позовної роботи для їх повернення від контрагентів, призвели до припинення господарської діяльності товариства, утворення заборгованості та є діями із доведення ТОВ "НК "Народна" до банкрутства.
50. За висновком суду першої інстанції, враховуючи те, що ОСОБА_1 належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами у розумінні положень статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у тому числі наданими звітами про фінансові результати, висновком експерта, не спростувала наведених обставин, що призвели до неплатоспроможності ТОВ "НК "Народна", які підтверджуються більш вірогідними доказами, наданими заявником в сукупності з усіма матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що заявник обґрунтовано заявив вимогу про покладення на вказану особу субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 48 412 444,09 грн, оскільки, в даному випадку, наявний причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідача та настанням негативних для боржника наслідків його неплатоспроможності та відсутності активів для задоволення кредиторських вимог, визнаних у процедурі банкрутства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
51. 27.11.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "НК "Народна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
52. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ліквідатор не надав суду належним чином завірених копій договорів надання фінансової допомоги № 03/06-ФД від 03.06.2013, № 24/12 від 24.12.2014, № 31/05-ФД від 31.05.2013, № 28/11 від 28.11.2014, № 12/12/14-ФД від 12.12.2014, № 02/07-ФД від 02.07.2013, № 14/06-1П від 14.06.2013 укладених між ТОВ "НК "Народна" та ТОВ "Верус-Лайн", ТОВ "Комбар" та ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти", ТОВ "ТД "Мобільний термінал", при цьому зазначено про відсутність цих правочинів у зв'язку з не переданням ліквідатору цих документів колишніми керівниками ТОВ "НК "Народна" та не наданням копій цих правочинів зазначеними товариствами (позичальниками).
53. В свою чергу, на письмовий запит ліквідатора Алексюк Н. Г. листом від 02.05.2023 повідомила, про те, що у неї відсутні будь-які документи, які стосуються господарської діяльності ТОВ "НК "Народна", оскільки з 2015 року остання не є керівником та учасником цього товариства.
54. Відтак суд апеляційної інстанції вважав, що за відсутності в матеріалах справи зазначених договорів надання фінансової допомоги неможливо дослідити, за яких умов та на який строк надавалась ця фінансова допомога боржником іншим товариствам, зокрема, передбачалося або не передбачалося нарахування процентів на передану суму фінансової допомоги, а також чи були укладені ці правочини для погіршення фінансового становища ТОВ "НК "Народна".
55. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що у матеріалах справи наявний висновок експерта від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23, який додатково спростовує доводи ліквідатора про те, що ОСОБА_1 у період коли була керівником та учасником ТОВ "НК "Народна" своїми діями довела боржника до банкрутства.
56. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що із вказаного вище висновку вбачається, що:
57. наявність економічних ознак доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років документально не підтверджується;
58. надкритичне зниження коефіцієнту ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна", у тому числі виникнення надкритичної неплатоспроможності, у період 2013 - 1 півріччя 2015 років не було. У періоді 1 півріччя 2015 року коефіцієнт ліквідності складав 1,02 коефіцієнт платоспроможності 0,99.
59. висновки, зроблені у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаному фізичною особою-підприємцем Юрківим А.В., нормативно та документально не підтверджуються, в зв'язку з відсутністю досліджень первинних бухгалтерських документів та документів статистичної та фінансової звітності ТОВ "НК "Народна" у період 2013 -1 півріччя 2015 років, при цьому у вказаному Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" не відображено фактичний фінансовий стан товариства боржника у період 2013 - 1 півріччя 2015 років.
60. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором не надано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76,77 ГПК України, які би достеменно підтверджували вину Алексюк Н. Г. у доведенні ТОВ "НК "Народна" до неплатоспроможності.
А. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
61. У касаційних скаргах арбітражний керуючий Петросян А. С. та АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у цій справі.
62. Підставами касаційного оскарження ліквідатор та АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" визначили пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважають, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду:
63. про те, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини (постанова від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 06.12.2022 у справі № 908/802/20);
64. про можливість притягнення до субсидіарної відповідальності особи, за участі якої відбулося відчуження майна боржника (постанова від 05.07.2022 у справі №916/1272/18);
65. про те, що приховування керівником банкрута відображених в його балансі активів є підставою для притягнення такого керівника до субсидіарної відповідальності (постанова від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15);
66. вступ особи на посаду керівника підприємства-боржника свідчить про усвідомлення можливості настання відповідальності за вчинені дії або бездіяльність, відповідно форма вини та мотив для кваліфікації дій за статтею 61 КУзПБ доказування не потребують (постанова від 11.07.2023 у справі № 910/8137/19 (910/21166/21));
67. невжиття керівником банкрута раціональних управлінських дій є підставою для покладення на такого керівника субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута (постанова від 17.01.2023 у справі № 910/1864/18);
68. дії з припинення господарської діяльності підприємства, зміни його місцезнаходження та назви, призначення фіктивних посадових осіб є ознаками умисного доведення підприємства до банкрутства (постанова від 06.12.2022 у справі №908/802/20).
69. Ліквідатор також зауважив, що у висновку судової економічної експертизи №007-ШЛД/23 від 29.12.2023 експерт всупереч статтям 98, 99 ГПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 по першому та третьому питаннях вирішувала питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та не відносяться до завдань економічної експертизи, з'ясовувала питання права, зокрема, щодо можливості притягнення колишнього керівника та засновника підприємства ОСОБА_1 до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства; оцінювала докази, зокрема, які долучені до заяви ліквідатора, а також звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконані фізичною особою підприємцем Юрківим А. В., як наслідок, складений експертом висновок містить вказівки про достовірність доказів. На обґрунтування таких доводів ліквідатор посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 914/1019/16.
Б. Доводи, викладені відзиві на касаційну скаргу
70. Відзив на касаційні скарги до Верховного Суду не надходив.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
71. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
72. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника особи, яка була його засновником та одночасно виконувала повноваження керівника боржника.
73. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
74. Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
75. Водночас умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).
76. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
77. Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
78. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
79. Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21):
- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;
- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення;
- щодо об'єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;
- суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;
- об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;
- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;
- щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення);
- однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою;
- сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності;
- право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
80. Суд також зазначає, що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі № 25/62/09.
81. Досліджуючи наявність елементів складу означеного вище правопорушення, суди обох інстанцій у цій справі встановили такі обставини (хронологічно):
- починаючи з дня державної реєстрації боржника - 11.04.2013 єдиним засновником та одночасно керівником боржника була ОСОБА_1 ;
- з травня 2013 року до грудня 2014 року боржник перерахував на користь декількох товариств з обмеженою відповідальністю як надання фінансової допомоги / поворотної фінансової допомоги / безвідсоткової фінансової допомоги грошові кошти на загальну суму 140 476 310,50 грн, з яких у цей же період були повернуті боржнику лише 1 457 000,00 грн;
- 23.10.2013 боржник уклав з АТ "Укрбудінвестбанк" кредитний договір, за умовами якому боржнику було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 18 684 500,00 грн. Боржник не виконав взятих на себе зобов'язань за цим договором. Наразі грошові вимоги банку визнані у справі банкрутство на загальну суму більш ніж 34 млн грн;
- з 2014 року у боржника виникає заборгованість перед податковим органом. Загальний розмір визнаних судом грошових вимог податкового органу у справі про банкрутство становить 13 967 753,94 грн.
82. Після описаних подій, а саме 23.07.2015 протокольним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади директора та вийшла зі складу учасників товариства. Свою частку статутного капіталу відчужила фізичній особі ОСОБА_4 , який менш як через місяць відчужив її на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . На момент відкриття справи про банкрутство останні були засновниками боржника, а ОСОБА_8 також і керівником.
83. Виходячи з наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, зокрема, про те, що у ТОВ "НК "Народна" у період з 2013 року по 2015 рік, тобто у період виконання ОСОБА_1 повноважень керівника ТОВ "НК "Народна" та управління нею боржником, як єдиним засновником з 100 % частковою у статутному капіталі товариства були грошові кошти на банківських рахунках у значних розмірах, що дозволяло вчасно як у зазначений період так і в майбутньому сплачувати податкові зобов'язання та повернути отриманий у банку кредит і уникнути утворення заборгованості в загальному розмірі 48 412 444,09 грн, однак, всі кошти були у зазначений період перераховані третім особам, з метою ухилення від обов'язку зі сплати заборгованості за податками і зборами, а також повернення кредитних коштів.
84. Суд першої інстанції також зауважив, ОСОБА_1 належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами у розумінні положень статей 76-79 ГПК України, у тому числі наданими звітами про фінансові результати, висновком експерта, не спростувала наведених обставин, що призвели до неплатоспроможності ТОВ "НК "Народна".
85. Отже, суд першої інстанції вважав, що ліквідатор довів наявність причинно-наслідкового зв'язку між винними діями відповідача та настанням негативних для боржника наслідків його неплатоспроможності та відсутності активів для задоволення кредиторських вимог, визнаних у процедурі банкрутства.
86. Натомість суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився, оскільки вважав, що за відсутності в матеріалах справи зазначених договорів надання фінансової допомоги неможливо дослідити, за яких умов та на який строк надавалась ця фінансова допомога боржником іншим товариствам, зокрема, передбачалося або не передбачалося нарахування процентів на передану суму фінансової допомоги, а також чи були укладені ці правочини для погіршення фінансового становища ТОВ "НК "Народна".
87. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що у матеріалах справи наявний висновок експерта від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23, який додатково спростовує доводи ліквідатора про те, що ОСОБА_1 у період коли була керівником та учасником ТОВ "НК "Народна" своїми діями довела боржника до банкрутства.
88. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором не надано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76,77 ГПК України, які би достеменно підтверджували вину ОСОБА_1 у доведенні ТОВ "НК "Народна" до неплатоспроможності.
89. Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з огляду на таке.
90. Як вбачається із оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції поклав в основу своїх висновків про відсутність у діях ОСОБА_1 складу цивільного правопорушення з огляду на: 1) ненадання ліквідатором договорів про фінансову допомогу третім особам і як наслідок неможливість зробити висновок про мету їх укладення та 2) висновок судового експерта про економічні показники боржника у період у період 2013 - 1 півріччя 2015 років (коли засновником і керівником боржника була ОСОБА_1 ) і в якому надано оцінку висновкам, поданому ліквідатором Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна".
91. У постанові від 06.12.2022 у справі № 908/802/20, на яку посилаються обидва скаржника, Верховний Суд зазначив, що "банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.
92. …..
93. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
94. Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
95. Очевидно, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника за умови істотного розміру заборгованості в структурі активів боржника є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи, є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута.
96. Тобто бездіяльність органів управління товариства, яка полягає у ненаданні первинних документів ліквідатору, утруднює реалізацію активів боржника, дослідження обставин, що мають відношення до наповнення ліквідаційної маси".
97. У вказаній постанові від 06.12.2022 у справі № 908/802/20 Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідачів щодо доведення боржника до банкрутства були свідомі та послідовні, про що свідчить втрата всього належного підприємству майна, виведення всіх грошових коштів, фіктивне переоформлення на підставних осіб прав учасника, кінцевого бенефіціарного власника та керівника товариства, переховування від ліквідатора фінансово-господарської документації товариства, ненадання будь-яких відповідей на запити арбітражного керуючого, невиконання вимог суду, що викладені в ухвалах, прийнятих в межах розгляду справи про банкрутство, ухилення від особистої участі у справі про банкрутство.
98. Цих висновків суд апеляційної інстанції не врахував та не перевірив доводів ліквідатора про те, що за наявності боргу перед податковим органом та за наявності кредитних зобов'язань перед банком (які так і не були погашені), у період, коли єдиним учасником та керівником боржника була ОСОБА_1 з рахунків боржника на користь інших юридичних осіб були перераховані грошові кошти, що значно перевищували суму кредиторської заборгованості.
99. Без оцінки зазначеного суду залишилися й аргументи ліквідатора про те, що ще до виходу відповідача із учасників товариства останнє фактично припинило здійснення будь-якої господарської діяльності.
100. У постанові від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18, на неврахуванні висновків якої наполягають скаржники, Верховний Суд наголосив, що дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності) суб'єктів правопорушення (субсидіарної відповідальності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. При цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень ЦК України.
101. У постанові 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд звернув увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
102. У вказаній постанові Верховний Суд також наголосив, що відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність. Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.
103. Суд апеляційної інстанції на противагу зазначеному переклав тягар доказування наявності вини на ліквідатора, вказавши про ненадання ліквідатором договорів про фінансову допомогу третім особам без надання оцінки доводам та доказам ліквідатора щодо причин такого неподання. А також врахувавши пояснення ОСОБА_1 про те, що у неї відсутні будь-які документи, які стосуються господарської діяльності ТОВ "НК "Народна", оскільки з 2015 року остання не є керівником та учасником цього товариства.
104. Суд зазначає, що особа, яка на момент укладення договорів поворотної фінансової допомоги виконувала повноваження керівника боржника, зобов'язана була діяти добросовісно, розумно та з урахуванням інтересів як самого боржника, так і його кредиторів. Тому, стверджуючи про відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства, вона повинна б принаймні надати пояснення суду щодо економічної доцільності таких дій (надання іншим особам поворотної фінансової допомоги на суму, що значно перевищували суму кредиторської заборгованості), мотивів їх вчинення, а також довести що ці дії відповідали принципам розумного та ефективного господарювання.
105. Суду апеляційної інстанції у цьому випадку належало надати оцінку діям ТОВ "НК "Народна" в особі керівника ОСОБА_1 у 2013 - 2015 роках через призму наведених вище правових висновків, чого здійснено не було.
106. У постанові Верховного Суду від 12.09.2024 Верховний Суд зазначив, що аналіз частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб'єктів відповідальності, якщо на час порушення / здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об'єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв'язку між винними діями суб'єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб'єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).
107. Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення (зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності) повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України.
108. Щодо висновку про наявність ознак доведення до банкрутства боржника колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21) вказав, що відповідний звіт/висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об'єктивної сторони відповідного правопорушення.
109. Водночас у постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд звернув також увагу, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.
110. У постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 911/2799/20 виснувано, що питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків.
111. Згідно із частиною першою статті 73 ГПК України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи суд встановлює на підставі доказів.
112. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 ГПК України).
113. Відповідно до статті 77 ГПК України ("допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
114. Водночас висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина перша - друга статті 98 ГПК України).
115. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).
116. Як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції вказав, що з висновку експерта від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23 вбачається, що наявність економічних ознак доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років документально не підтверджується; надкритичне зниження коефіцієнту ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна", у тому числі виникнення надкритичної неплатоспроможності, у період 2013 - 1 півріччя 2015 років не було. У періоді 1 півріччя 2015 року коефіцієнт ліквідності складав 1,02 коефіцієнт платоспроможності 0,99; висновки, зроблені у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаному фізичною особою-підприємцем Юрківим А. В., нормативно та документально не підтверджуються, в зв'язку з відсутністю досліджень первинних бухгалтерських документів та документів статистичної та фінансової звітності ТОВ "НК "Народна" у період 2013 -1 півріччя 2015 років, при цьому у вказаному Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" не відображено фактичний фінансовий стан товариства боржника у період 2013 - 1 півріччя 2015 років.
117. Так, згідно з частинами першою та другою статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
118. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
119. Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
120. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, разом з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.
121. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 по справі № 914/1019/16, на яку послався ліквідатор у касаційній скарзі.
122. Разом з тим, висновок щодо причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та негативними наслідками, що настали у вигляді незадоволення грошових вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції сформував виключно керуючись поданим відповідачем висновком про фінансово-економічні показники боржника у проміжок часу, коли засновником і керівником боржника була ОСОБА_1 , без надання оцінки всієї сукупності доказів та без надання оцінки цьому висновку експерта на відповідність приписам статті 98 ГПК України.
123. При цьому суд апеляційної інстанції мав самостійно надати оцінку і наданому позивачем Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаному фізичною особою-підприємцем Юрківим А. В., та навести відповідні мотиви його прийняття чи відхилення як доказу у справі, а не керуватися оцінкою цього звіту, яку зроблено у висновку експерта від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23.
124. Колегія суддів погоджується із доводами скаржників про неврахування судом апеляційної інстанції зазначених ними висновків Верховного Суду, оскільки апеляційний суд не надав оцінки в сукупності доводам та поданим доказам в контексті оцінки дій відповідача, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків.
125. Зважаючи на викладене, висновок суду апеляційної інстанції скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника є передчасними, оскільки такі висновки зроблені за відсутності повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи.
126. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
127. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
128. Однак ухвалену у цій справі постанову апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованою, оскільки судом апеляційної інстанції допущено неповне з'ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
129. Тож доводи скаржників, які стали підставами для відкриття касаційного провадження у цьому випадку частково підтвердилися.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
130. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
131. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
132. Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи до цього ж суду на новий розгляд.
133. При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
В. Розподіл судових витрат
134. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича та Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) скасувати.
3. Справу № 911/164/22 (911/1670/23) направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік