16 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3020/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської обласної організації профспілки машинобудівників та приладобудівників України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 (колегія суддів: Станік С. Р., Яковлєв М. Л., Гончаров С. А.) у справі
за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до відповідачів: 1) Львівської обласної ради, 2) Об'єднання профспілок Львівщини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , про визнання незаконною та скасування ухвали, скасування державної реєстрації,
Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради та Об'єднання профспілок Львівщини, в якому просив:
1) визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської обласної Ради народних депутатів № 24 від 19.10.1994 "Про внесення змін до ухвали Львівської обласної Ради народних депутатів від 04.06.1992 № 236 "Про обласну комунальну власність";
2) скасувати державну реєстрацію права колективної власності за Радою об'єднання профспілок Львівщини, на даний час Об'єднання профспілок Львівщини (ідентифікаційний код юридичної особи - 05505801) на адміністративний будинок на пр. Шевченка (вул. Академічна), 7 у м. Львові, яка проведена 27.10.1997 державним реєстратором Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, на даний час Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (ідентифікаційний код юридичної особи - 03348525), запис в реєстровій книзі № 3 за реєстровим № 993;
3) скасувати державну реєстрацію права колективної власності Ради об'єднання профспілок Львівщини, на даний час Об'єднання профспілок Львівщини (ідентифікаційний код юридичної особи - 05505801) на адміністративний будинок за адресою: Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка Т., буд. 7, загальною площею 3 836,3 кв. м, яка проведена державним реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 02.12.2008 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25620901);
4) скасувати державну реєстрацію права приватної власності Об'єднання профспілок Львівщини (ідентифікаційний код юридичної особи - 05505801) на адміністративний будинок за адресою: Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка Т., 7, загальною площею 3836,3 кв. м, яка проведена державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області 16.03.2020 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2057348746101).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 до участі у справі були залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 скасовано, ухвалено нове рішення - про задоволення позову.
Львівська обласна організація профспілки машинобудівників та приладобудівників України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Крім того, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги.
05.05.2025 до Верховного Суду надійшли заперечення першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури проти відкриття касаційного провадження, в яких прокурор зазначив, що доводи скаржника про те, що йому не було відомо про оскаржувану постанову у цій справі не відповідають дійсності та не підтверджені доказами. Прокурор вважає, що скаржником не доведено, яким чином оскаржуваним рішенням вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Крім того, в запереченнях зазначено про відсутність обґрунтувань підстав касаційного оскарження, визначених скаржником.
07.05.2025 Львівська обласна рада надіслала до Верховного Суду клопотання про відмову у відкритті касаційного провадження, в якому зазначила, що права та інтереси Львівської обласної організації профспілки машинобудівників та приладобудівників України як орендаря за договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2018 порушені не були. Львівська обласна рада вважає, що у заяві про поновлення строку на подання касаційної скарги скаржником не наведено достатнього обґрунтування та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, вважає наведені в заяві підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними. Крім того, в клопотанні зазначено, що скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає частина друга статті 287 ГПК України та пункт 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Крім того, 12.05.2025 від Львівської обласної ради надійшли заперечення, в яких в яких зазначено, що касаційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а тому наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
13.05.2025 до Верховного Суду від Львівської обласної організації профспілки машинобудівників та приладобудівників України надійшла відповідь на заперечення першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури проти відкриття касаційного провадження, в якій скаржник зазначив, що право оренди буде припиненим в результаті припинення права власності та порушуватимуться інтереси Львівської обласної організації профспілки машинобудівників та приладобудівників України в частині правомірного користування об'єктом оренди, право на користування яким виникає з договору оренди, про який зазначено в касаційній скарзі. Крім того, скаржник навів додаткові обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 287 ГПК України право на подання касаційної скарги на судове рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції (частина четверта статті 287 ГПК України).
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18.
Як убачається із оскаржуваного судового рішення та змісту касаційної скарги, Львівська обласна організація профспілки машинобудівників та приладобудівників України не приймала участі у розгляді цієї справи господарськими судами попередніх інстанцій, однак просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024.
Скаржник вважає, що оскаржувана постанова впливає на його права та інтереси, оскільки судом апеляційної інстанції не лише скасовано державну реєстрацію права приватної власності Об'єднання профспілок Львівщини на адміністративний будинок за адресою: Львівська область, місто Львів, просп. Шевченка Т., 7, загальною площею 3836,3 кв. м, а й припинено право оренди Львівської обласної організації профспілки машинобудівників та приладобудівників України на вказане нерухоме майно, яке виникло на підставі договору оренди від 01.01.2018.
Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції, та прийнято нове рішення - про задоволення позову.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд дійшов висновку про належність адміністративного будинку № 7 на просп. Шевченка у м. Львові до обласної комунальної власності та про помилковість висновків суду першої інстанції про набуття відповідачем-2 спірного майна у приватну власність. Апеляційний суд також зазначив, що в рішенні виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 24.02.1949 № 315 відсутні відомості про передачу спірного адміністративного будинку саме у власність відповідача-2, а містяться відомості про передачу вказаного будинку лише на його баланс.
Як слідує із оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції у зазначеній справі досліджував обставини щодо наявності/відсутності підстав для набуття Об'єднанням профспілок Львівщини права приватної власності на адміністративний будинок за адресою: Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка Т., 7, загальною площею 3836,3 кв. м.
При цьому питання щодо наявності/відсутності підстав для припинення права оренди Львівської обласної організації профспілки машинобудівників та приладобудівників України на спірне нерухоме майно внаслідок припинення права власності відповідача-2 на зазначену адміністративну будівлю, а також питання щодо наявності/відсутності підстав для припинення або розірвання договору оренди на спірне нерухоме майно - предметом апеляційного провадження не було з огляду на предмет та підстави заявленого прокурором позову.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської обласної організації профспілки машинобудівників та приладобудівників України та перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/3020/23.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги не розглядається.
Керуючись статтями 12, 234, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3020/23 за касаційною скаргою Львівської обласної організації профспілки машинобудівників та приладобудівників України та перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач