16 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/1491/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
на рішення Господарського суду Львівської області
(суддя Щигельська О. І.)
від 27.11.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуюча - Скрипчук О. С., судді: Кравчук Н. М., Матущак О.І.)
від 12.03.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів"
до Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
про стягнення заборгованості,
1. У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з постачання теплової енергії.
2. Позов обґрунтовано несплатою відповідачем заборгованісті за договором № 35/2021 про надання послуг з постачання теплової енергії за період з 01.02.2024 по 31.03.2024, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення 3 246 991,23 грн боргу за надані послуги, 133 309,51 грн пені та 14 530,40 грн 3% річних.
3. 27.11.2024 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення, яким у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 75% - відмовив; позов задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача 3 143 621,23 грн боргу за надані послуги, 132 840,44 грн пені, 14 489,86 грн 3% річних та 40 734,63 грн судового збору; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив; закрив провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 103 100,00 грн у зв'язку із відсутністю предмета спору.
4. 12.03.2025 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
5. 14.04.2025 відповідач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й направити справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Скаржник також просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень та зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до прийняття постанови Верховного Суду у цій справі.
6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадки, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
7. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вважає, що суди не застосували норми матеріального права, визначені у Законі України "Про житлово-комунальні послуги", Законі України "Про теплопостачання", Закон України "Про ціни і ціноутворення", Законі України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг"; суд першої інстанції не вказав про обґрунтованість чи необґрунтованість завищення вартості теплової енергії для відповідача в контексті статті 20 Закону України "Про теплопостачання" та ухвалив оскаржуване рішення із порушенням норм процесуального права без застосування відповідних норм матеріального права. При цьому, суд апеляційної інстанції застосував норми статей 275, 276 Господарського кодексу України, що регулюють відносини у сфері енергопостачання, а не теплопостачання, тому в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду містяться норми матеріального права, що регулюють відносини у сфері виконання зобов'язань, а саме статті 174, 509, 526, 530, 714 Цивільного кодексу України, проте відсутні норми матеріального права, які регулюють відносини у сфері теплопостачання.
Скаржник зазначає, що згідно із статтями 189, 191 Господарського кодексу України та статтями 10, 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Отже, згідно із положеннями зазначених норм права тарифи на послуги із транспортування теплової енергії не можуть встановлюватись на розсуд сторін. Таким чином, вартість транспортування теплової енергії не є договірною, а тариф на транспортування теплової енергії відповідно до статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" є державною регульованою ціною.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 25.05.2023 у справі № 910/16781/21, від 03.07.2019 у справі № 917/2094/17, від 15.10.2019 у справі № 917/1324/18, від 15.07.2019 у справі № 917/743/18, від 21.01.2020 у справі № 925/1391/18, щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.
8. В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували норми спеціального акта, який регулює спірні правовідносини - Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 1 вказаного Закону. Скаржник зазначає, що існує нагальна необхідність у формуванні висновку Верховного Суду, оскільки укладення додаткової угоди № 1 від 15.09.2022 до договору № 35/2021 про надання послуг з постачання теплової енергії, якою було збільшено під час дії воєнного стану вартість теплової енергії, не повинно суперечити імперативним заборонам держави.
9. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції, порушивши норми процесуального права (частину одинадцяту статті 270 ГПК України) необґрунтовано відхилив на першому судовому засіданні клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке подане представником відповідача 06.03.2025, та позбавив сторону відповідача можливості надати для суду свої доводи, міркування та прийняти участь у судових дебатах (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України).
10. Верховний Суд ухвалою від 25.04.2025 клопотання скаржника про поновлення строку залишив без розгляду, а касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику строку для подання документу, що підтверджує доплату судового збору.
11. 28.04.2025 відповідач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додав квитанцію про доплату суми судового збору.
12. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
13. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 ГПК України, у зв'язку з чим відповідно до правил статті 294 цього Кодексу необхідно відкрити касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
14. Відповідач також подав клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
15. В обґрунтування зазначає, що внаслідок виконання оскаржуваного судового рішення подальший розгляд справи і повернення сторін до попереднього стану розрахунків між собою може бути утрудненим; 02.04.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 77692253; проведення виконавчих дій із накладенням арешту на рахунки відповідача від 03.04.2025 фактично створює складнощі та перешкоди для ведення господарської діяльності скаржника; фінансове становище відповідача знаходиться у скрутному стані, а тому утруднення і як наслідок блокування діяльності призведе до істотних негативних наслідків не тільки відповідача, а й для третіх осіб; обставина введення на території України воєнного стану, а також несприятливі тенденції на ринку оздоровчих продуктів призвели низьких фінансових показників заявника, на підтвердження скаржник надає відповідні докази.
16. 18.04.2025 позивач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заперечення проти задоволення клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень з огляду на його необґрунтованість та недоведеність скаржником необхідності зупинення судових рішень попередніх інстанцій.
17. 25.04.2025 скаржник подав пояснення щодо безпідставності заперечення на клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень та на заперечення позивача щодо наявності скрутного матеріального становища надав копії довідок про стан рахунків з усіх банківських установ, у яких у нього наявні відкриті банківські рахунки.
18. Суд касаційної інстанції розглянув клопотання про зупинення виконання судових рішення та заперечення на нього й виходить з наступного.
19. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
20. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
21. З огляду на викладене, оцінивши наведені скаржником у клопотанні доводи та, беручи до уваги предмет позову у даній справі, а також подані скаржником докази, наявність передумов для стягнення коштів з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін Суд, з урахуванням конкретних обставин справи, дійшов висновку про можливість задоволення поданого клопотання та зупинення виконання оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, 332, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 914/1491/24 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у справі № 914/1491/24 на 08 липня 2025 року о 10:40 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Задовольнити клопотання Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та зупинити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 914/1491/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
5. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 13 червня 2025 року.
6. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
7. Витребувати з Господарського суду Львівської області або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/1491/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із використанням для цього підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд