Постанова від 12.05.2025 по справі 910/14968/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/14968/22 (910/9453/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025

у справі № 910/14968/22 (910/9453/22)

за позовом Компанії «Базерт Дівелопмент Елелпі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення одноосібного учасника товариства

у межах справи № 910/14968/22

за заявою ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14968/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» (далі - ТОВ «Укрбуд Девелопмент», відповідач, боржник) на стадії процедури розпорядження майном боржника, введеної ухвалою цього суду від 08.02.2023.

У межах справи про банкрутство у вересні 2022 року Компанія «Базерт Дівелопмент Елелпі» (Bazert Development LLP) (далі - Компанія, позивач) звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ «Укрбуд Девелопмент», за участю третьої особи, про визнання недійсним рішення одноосібного учасника цього Товариства.

Рішенням від 07.10.2024 у справі №910/14968/22 (910/9453/22) Господарський суд міста Києва позов задовольнив, визнав недійсним рішення від 20.09.2019 №20/09/19 одноосібного учасника ТОВ "Укрбуд Девелопмент" (яким вирішено здійснити продаж частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест", яка становить 99 %, ОСОБА_4 та надати повноваження Генеральному директору Товариства ОСОБА_2 на підписання договору купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест"); вирішив питання розподілу судового збору.

Не погодившись із ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник), як особа, яка не брала участі у справі, але вважала, що про права, інтереси та (або) обов'язки такої прийняте зазначене судове рішення, оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою від 31.01.2025 Північний апеляційний господарський суд, зокрема, залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/14968/22 (910/9453/22) без руху та роз'яснив скаржнику його право протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання в строк, визначений ухвалою, обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Відповідного клопотання до суду апеляційної інстанції скаржником не подано.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою від 25.02.2025 Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у цій справі.

Ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував неподанням скаржником у визначений судом строк заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі у відповідності до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі №910/14968/22 (910/9453/22) скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Щодо допущених процесуальних порушень скаржник переконує, що норма частини другої статті 256 ГПК України підлягає до застосування виключно щодо учасників справи, тому до нього, який не був учасником цієї справи, не можуть бути застосовані строки, встановлені зазначеною нормою, а його апеляційна скарга не могла бути повернута на підставах, вказаних в оскаржуваній ухвалі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного судового рішення.

Касаційне провадження

14.03.2025 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.03.2025 для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Пєсков В. Г.

Ухвалою від 02.04.2025 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 910/14968/22 (910/9453/22), ухвалив здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2025 № 949/0/6-25 суддя Огороднік К. М. перебував у відпустці з 28.04.2025 по 02.05.2025 та з 05.05.2025 по 09.05.2025.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи та перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм права, колегія суддів дійшла висновку про законність оскаржуваної ухвали з таких підстав.

Об'єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України (у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги).

Оскаржувана ухвала входить до визначеного пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України переліку, тому достатньою підставою її касаційного оскарження згідно вимог абзацу шостого частини другої цієї статті є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.

Так, строк на апеляційне оскарження судових рішень встановлений статтею 256 ГПК України, згідно частини першої якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина четверта статті 260 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України).

У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 07.10.2024 складено 17.10.2024, тому визначений частиною першою статті 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження цього рішення сплинув 06.11.2024, тоді як з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 28.01.2025.

З урахуванням вимог частини першої статті 256 ГПК України скаржником був пропущений строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду першої інстанції у цій справі, чим спростовуються протилежні помилкові доводи скаржника.

У цьому зв'язку аргументи заявника касаційної скарги про те, що норма частини другої статті 256 ГПК України підлягає до застосування виключно щодо учасників справи, Верховний Суд відхиляє за безпідставністю, адже такі доводи зводяться до помилкового тлумачення скаржником вказаної правової норми.

Зважаючи на викладене та те, що до апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої з пропуском строку на апеляційне оскарження, не було додано клопотання про поновлення відповідного процесуального строку, Верховний Суд вбачає цілком правомірним залишення цієї апеляційної скарги ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.01.2025 без руху у відповідності до приписів частини третьої статті 260 ГПК України.

Отже, обґрунтовано керуючись приписами частини третьої статті 260 ГПК України, апеляційний господарський суд вжив належних заходів щодо сприяння скаржнику у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини 1 статті 17 ГПК України, та, встановивши вказані порушення вимог процесуального закону, правомірно залишив апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено 31.01.2025 о 18:15 до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвокату Корабельникову Є. Г., про що сформовано відповідну довідку про доставку електронного документа від 05.02.2025.

Згідно абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

При цьому відповідно до частини сьомої статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Ураховуючи наведені вище норми та обставини, копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 у цій справі (про залишення апеляційної скарги без руху) вважається врученою скаржнику 03.02.2025, враховуючи, що 01.022025 та 02.02.2025 є вихідними днями.

Відтак строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 13.02.2025.

Проте, у визначений апеляційним господарським судом строк скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку, тобто не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, зокрема, унормовано, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи на неподання скаржником заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення (що не спростовано й доводами скаржника та матеріалами справи), суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження за результатом касаційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржуване судове рішення, Верховний Суд не встановив порушення чи невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваної у цій справі ухвали суду апеляційної інстанції без змін.

Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 910/14968/22 (910/9453/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді С. В. Жуков

В. Г. Пєсков