Справа № 199/1511/25
(2/199/2332/25)
Іменем України
19.05.2025
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття та про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем, який був укладений 08.07.2022 р., має малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем; позивач здійснює догляд за дитиною.
Посилаючись у позові на те, що відповідачем не виконується покладений на нього відповідно до ст. 180 СК України обов'язок утримувати дитину, що виявилося в тому, що відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на її утримання, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування тощо, тоді як саме позивач намагається забезпечити дитину всім необхідним, але її доходів, які складаються з соціальної допомоги при народженні (860 грн.), яку вона отримує на дитину не вистачає на належне утримання дитини на придбання повноцінного харчування, необхідного одягу, взуття, ліків. Відповідач від утримання дитини відмовляється, хоча є працездатним та може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, тому позивач просила суд стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття в розмірі частки заробітку (доходу) відповідача.
Позивач також посилалася на те, що відповідач прямо ухиляється від утримання позивача, чим порушує її права, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, якими передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, у зв'язку з чим просила суд стягнути аліменти на її утримання в розмірі частки заробітку (доходу) відповідача.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом, відповідач та позивач є подружжям, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , та батьками малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
Позивач отримує дохід - щомісячну допомогу при народженні в розмірі 860,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою з УПСЗН ДМР.
Відповідач не приймає участі в утриманні дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років.
Спірні правовідносини виникли із захисту прав позивача, як дружини, на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення нею трьох років, та регулюються ч. 3 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 75, ч.ч. 2, 4 ст. 84, ч. 1 та ч. 2 ст. 80 СК України, а також з обов'язку батька утримувати дитини до досягнення нею повноліття та регулюються ст. 27 Конвенції про права дитини, ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 180, ч. 3 ст. 181, ст. 182, ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України.
Дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 76-80, ч. 1 ст. 81, ст. 89 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї (ч. 1 ст. 5 СК України).
За ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення ( ч. 2 ст. 80 СК України).
Як встановлено судом, позивач не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі ч. 2 ст. 84 СК України позивач має право на утримання від чоловіка (відповідача), який є батьком спільної дитини до досягнення нею трьох років.
Вказаного обов'язку відповідач не виконує.
Відповідач не надав доказів, на підставі яких суд мав би змогу дійти до іншого висновку у справі.
Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного (ч. 1 ст. 75 СК України).
Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 4 ст. 75 К України).
Особливість такого утримання полягає у строковості дії (до досягнення дитиною трьох років), незалежності від надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання - неможливості чоловіка надавати таке утримання.
Вочевидь, що нормальне існування людини, функціонування її організму та збереження її здоров'я потребує матеріальних цінностей (грошових коштів) для придбання набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних потреб людини. Матеріальних цінностей потребує навіть мінімально прийнятий рівень життя (ч. 3 ст. 82 ЦПК України).
Як встановлено судом, позивач не працює, оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач, позивач потребує утримання.
Задовольняючи вимогу позову, суд керується тим, що позивач має право на утримання від чоловіка, який є батьком спільної дитини, до досягнення дитиною трьох років, проте, вказаного обов'язку не виконує, у зв'язку з чим вочевидь порушення прав позивача з боку відповідача; порушені права позивача підлягають поновленню у спосіб, визначений позивачем при зверненні до суду із даним позовом, позов підлягає задоволенню.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
В частині іншої вимоги позову - про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття, суд керується наступним.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Оскільки обов'язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, та суду не було надано доказів про виконання відповідачем вказаного обов'язку, наявні підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, оскільки сторони не досягли згоди з означеного питання в позасудовому порядку.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка є малолітньою та потребує утримання від обох батьків;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів (суду не надано доказів);
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина (відповідач не надав докази);
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав (докази не надані);
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів (докази про такі витрати суду не надані);
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Батьки нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя.
Суд враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також обов'язок відповідача утримувати неповнолітню дитину на підставі зазначених вище правових норм.
Вочевидь, що нормальне існування людини, функціонування її організму та збереження її здоров'я потребує матеріальних цінностей (грошових коштів) для придбання набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних потреб людини.
Матеріальних цінностей потребує навіть мінімально прийнятий рівень життя (ч. 3 ст. 82 ЦПК України).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Щодо розміру частки на утримання неповнолітньої дитини, яка стягуватиметься.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Обов'язок по утриманню дитини може здійснюватися у добровільному, примусовому та договірному порядку. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначені законом. Під способом надання утримання слід розуміти погоджену сторонами натуральну або грошову форму утримання (ст.186 СК України).
Сторони нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також суд враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати неповнолітню дитину на підставі описаних вище норм права, та вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів в розмірі 1/4 частки розміру доходу відповідача не є завищеним, та наявні підстави для стягнення аліментів в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.ст. 12, 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 6 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст. 259, ст.ст. 264 - 265, ст. 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття та про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити повністю.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 05.02.2025 р. та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання останньої в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), починаючи проводити стягнення з 05.02.2025 р., до 18.07.2026 р.
Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дата складення повного судового рішення 19.05.2025 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками.
Суддя В.В.Спаї