65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про визнання вимог кредитора
"12" травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/96/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участю секретаря судового засідання Букарової Т.О.,
дослідивши матеріали справи
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю “Грейн-Трейд ЛТД» (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19; код ЄДРПОУ 45336760)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий порт» (65006, м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; код ЄДРПОУ 45141798)
про банкрутство
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін:
від ініціюючого кредитора: Мельниченко Н.О.;
від боржника: Носкіна І.М.;
від заявників: ТОВ «Майнд Сет» - Левіт В.С.; ТОВ «Компанія Пром-Гранд» - Задорожко О.О.; ТОВ «Павер Бізнес» - Білоус Т.А. (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Забарін А.Ф. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
слухач: Шевченко А.В.
Судове засідання 12.05.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2025 відкрито провадження у справі № 916/96/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий порт» (далі - ТОВ “Зерновий порт», боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ “Зерновий порт» строком на 170 календарних днів до 28.07.2025; призначено розпорядником майна ТОВ “Зерновий порт» арбітражного керуючого Забаріна А.Ф.
З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України суд 07.02.2025 оприлюднив повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення) ТОВ “Зерновий порт» за № 75230 від 07.02.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Майнд Сет» (далі - ТОВ «Майнд Сет») звернулося із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 06.03.2025 (вх. № 3-180/25 від 07.03.2025), про визнання кредиторських вимог до боржника ТОВ “Зерновий порт» на загальну суму 3 308 050, 00 грн, з яких: вимоги першої черги - 6056, 00 грн (судовий збір); заставні вимоги - 3 302 000, 00 грн.
Заява обґрунтована неналежним виконанням ТОВ «Зерновий порт» умов договору позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023 щодо повернення позики частинами, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 3 302 000 грн. Зазначає, що з метою забезпечення вимог за вказаним договором позики було укладено іпотечний договір від 19.04.2023 за реєстровим номером № 1029, 1030, 1031. Повідомляє, що станом на дату подачі заяви про визнання кредиторських вимог строк виконання зобов'язання за договором позики вважається таким, що настав; заборгованість не погашена.
Боржником у відзиві, сформованим в системі «Електронний суд» 10.04.2025 (вх. № 11691/25 від 10.04.2025), на заяву з кредиторськими вимогами ТОВ «Майнд Сет» вказано, що дійсно за ним обліковується борг у розмірі 3 302 000,00 грн, що виник на підставі договору позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023, який ТОВ «Зерновий Порт» не має можливості погасити. Зазначає про визнання грошових вимог ТОВ «Майнд Сет» у розмірі 3 302 000,00 грн, а також сплаченого судового збору за подання заяви у розмірі 6 056,00 грн та просить включити їх до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство № 916/96/25.
У повідомленні про розгляд грошових вимог ТОВ «Майнд Сет», сформованого в системі «Електронний суд» 20.03.2025 (вх. № 9149/25 від 20.03.2025), розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Забарін А.Ф. вказав, що вимоги ТОВ “Майнд Сет» до ТОВ “Зерновий Порт» є заставними та забезпечені нерухомим майном, яке належить останньому; зазначена в заяві заборгованість ТОВ “Зерновий Порт» перед ТОВ “Майнд Сет» підтверджена доданими до заяви платіжними інструкціями про перерахування грошових коштів; ним не було встановлено ознаки заінтересованості між ТОВ “Майнд Сет» та ТОВ “Зерновий Порт». Вважає, що наявні правові підстави для визнання грошових вимог ТОВ “Майнд Сет» до ТОВ “Зерновий Порт» в сумі: 6056, 00 грн (судовий збір); 3 302 000, 00 грн (заставні вимоги).
Розглянувши заяву ТОВ «Майнд Сет», відзиви на неї, вислухавши учасників справи, суд встановив.
19.04.2023 між ТОВ «Майнд Сет» та ТОВ «Зерновий порт» було укладено договір позики № 19-04-23-1, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.
П. 4.1. договору передбачено, що строк позики становить до 19.04.2043.
Відповідно до п. 5.1. договору після закінчення строку, визначеного в п. 4.1. договору, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику.
Згідно з п. 6.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.
19.05.2023 між ТОВ «Майнд Сет» та ТОВ «Зерновий порт» було укладено договір про внесення змін до договору позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023, п. 1 якого передбачено, що сторони домовились внести зміни до договору та викласти п. 5.1. договору в новій редакції, а саме:
«Позичальник здійснює повернення позики рівними частинами щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з 01.06.2023 - в сумі не менше 100 000 грн та, починаючи з 01.06.2024 - в сумі не менше 7929, 52 грн та, починаючи з 01.04.2043 та не пізніше 19.04.2043 - в сумі не менше 7 928, 48 грн. У разі не виконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню позики в строки, передбачені цим пунктом Договору, строк позики вважається таким, що настав».
Відповідно до п. 2 договору сторони домовилися внести зміни до договору та доповнити розділ 5 договору «Порядок повернення позики» пунктами 5.3., 5.4. та 5.5. в наступній редакції:
«Сторони домовилися, що у разі порушення позичальником зобов'язань, передбачених п. 5.1. цього договору, строк позики вважається таким, що настав на наступний день та позикодавець має право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. Для цього позикодавець надсилає позичальнику письмову вимогу про повернення усієї суми позики.
У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми позикодавець, по закінченню 30-ти денного строку з дати вручення такої вимоги, має право звернути стягнення на предмет іпотеки у розмірі наданої позики, в порядку, визначеному цим договором, договором забезпечення та законодавством України.
Всі повідомлення та вимоги сторін, які направляються згідно умов цього договору, вважаються зробленими належним чином, якщо вони вручені під підпис представникові сторони або направлені телеграмою, або реєстром поштовим відправленням, або кур'єром».
04.09.2023 між ТОВ «Майнд Сет» та ТОВ «Зерновий порт» було укладено договір про внесення змін до договору позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023, п. 1 якого передбачено, що сторони домовились внести зміни до договору та викласти п. 2.1. договору в новій редакції, а саме:
« 2.1. сума позики за договором становить до 30 000 000 грн».
ТОВ “Майнд Сет» на виконання умов вказаного договору, надало ТОВ «Зерновий порт» позику шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього, що підтверджується наданими до заяви про грошові вимоги платіжними інструкціями та платіжними інструкціями кредитового переказу коштів.
У якості забезпечення вимог ТОВ «Майнд Сет» за договором позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023, між ТОВ «Майнд Сет» та ТОВ «Зерновий порт» було укладено іпотечний договір, відповідно до п. 1.1. якого іпотекодавець надає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, вказане у п. 1.2. цього договору, для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з договору позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем на суму 3 000 000 грн строком по 19.04.2043.
Згідно з п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є таке майно:
нерухоме майно: будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових, які знаходяться за адресою: Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, загальною площею 3301 кв.м., які складаються: з адміністративно-побутовий корпус з лабораторією літ «А», площею 336,5 кв.м.; пункт оператора вагової з експреслабораторією літ. «Б», площею 52,9 кв.м.; площадка з навісом літ. «Б1», площею 190.2 кв.м., ваги автомобільні з навісом літ. «Б2», площею 196,9 кв.м., норійна вишка літ. «В» площею 14,4 кв.м., приймальний пристрій літ. «В1», площею 628,4 кв.м., бункер для аспіраційних відносів та пилу літ. «Г», площею 47,3 кв.м., бункер для відходів літ. «Г1» площею 47,3 кв.м., приймально-очисні башти літ. «Д1», площею 90,4 кв.м., літ. «Д2», площею 90,4 кв.м., літ. «Д3», площею 90,4 кв.м., зерносушильні установки літ «Е1», площею 47,0 кв.м., літ. Е2, площею 47,0 кв.м., літ. «Е3», площею 47,0 кв.м., ємність для вологого зерна літ. «Ж1», площею 22,7 к.м., літ. «Ж2», площею 37,6 кв.м., літ. «Ж3», площею 22,7 кв.м., літ. «Ж4», площею 22,7 кв.м., літ. «Ж5», площею 22,7 кв.м., літ. «Ж6», площею 37,6 кв.м., ємність для просушеного зерна літ. «З1», площею 78,5 кв.м., літ. «З2» площею 119,9 кв.м., літ «З3», площею 78,5 кв.м., норійно-вагові вишки літ. «И1», площею 42,4 кв.м., літ. «И2», площею 42,4 кв.м., літ. «И3», площею 42,4 кв.м., бункер для відвантаження на автотранспорт зерна літ. «К1», площею 42,5 кв.м., літ. «К2», площею 15,8 кв.м., ділянка ремонту з навісом літ. «Л», площею 464,0 кв.м., пожежний резервуар літ. «М», площею 196,0 кв.м., ТП літ. «Н», площею 55,3 кв.м., вбиральня літ. «О», площею 13,5 кв.м., резервуар ПБМО та КНС літ. «П», площею 48,0 кв.м., мостіння-1, ділянка для зберігання легкового автотранспорту-ІІ, ділянка для зберігання вантажного автотранспорту - ІІІ, огорожа №1-7; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1095034551101;
земельна ділянка площею 3 га, кадастровий номер 5110137600:48:002:0010, розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, Хаджибейська дорога, 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 115315251101;
земельна ділянка площею 0,1594 га, кадастровий номер 5110137600:48:002:0015, розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, Хаджибейська дорога, 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 966422451101.
Іпотечний договір від 19.04.2023 зареєстровано в реєстрі за № 1028.
30.09.2024 ТОВ “Майнд Сет» звернулось до ТОВ “Зерновий порт» з повідомленням - вимогою № 1 про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов'язання, а саме шляхом погашення заборгованості за договором позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023 (в порядку ст. ст. 35, 37, 38 Закону України «Про іпотеку»).
У вказаному повідомленні-вимозі ТОВ “Майнд Сет» зазначило про те, що якщо заборгованість за договором позики № 19-04-23 від 19.04.2023 не буде повернута у повному обсязі, звернеться до суду за захистом своїх порушених прав та примусово стягне заборгованість з позичальника або ініціюватиме позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором за реєстровим № 1029, 1030, 1031.
Факт вручення ТОВ “Зерновий порт» вказаного повідомлення-вимоги підтверджується наданим до матеріалів справи актом вручення повідомлень-вимог, заявлених в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» від 30.09.2024.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 по справі № 914/466/23(914/2764/23), зокрема:
витребувано у ТОВ "Зерновий порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" нерухоме майно - будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 115315251101; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 966422451101;
визнано недійсним іпотечний договір (серія та номер 1028) від 19.04.2023, який укладено між ТОВ "Зерновий порт" та ТОВ "Майнд Сет" щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 115315251101; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 966422451101.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання (борг) у відповідності до ст. 1 КУзПБ - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор згідно з ст. 1 КУзПБ - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ч. 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 64 КУзПБ у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, на підставі договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Ст. 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (Постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (Постанова від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (Постанови від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (Постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Дослідивши матеріали заяви про грошові вимоги, господарським судом встановлено факт невиконання позичальником ТОВ “Зерновий порт» перед ТОВ “Майнд Сет» зобов'язання за договором позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023 з урахуванням договорів про внесення змін до нього щодо повернення позики частинами у визначені строки.
ТОВ «Майнд Сет» звернувся до ТОВ “Зерновий порт» з повідомленням - вимогою № 1 від 30.09.2024 про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов'язання, а саме шляхом погашення заборгованості за договором позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023 (в порядку ст. ст. 35, 37, 38 Закону України «Про іпотеку»).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 19.04.2023 між ТОВ “Майнд Сет» та ТОВ “Зерновий порт» укладено іпотечний договір, який постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 по справі № 914/466/23 (914/2764/23) визнано недійсним.
Тобто, внаслідок визнання договору іпотеки за рішенням суду від 07.04.2025 у справі № 914/466/23(914/2764/23), яким забезпечувалися вимоги ТОВ «Майнд Сет» за договором позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023, недійсним, іпотека є припиненою та відповідно заявлені вимоги не є забезпеченими.
Дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТОВ «Майнд Сет» до ТОВ «Зерновий порт» є обґрунтовані, підтверджуються долученими до матеріалів заяви доказами, зокрема: договором позики № 19-04-23-1 від 19.04.2023; договором від 19.05.2023 про внесення змін до договору позики № 19-04-23-1; договором від 04.09.2023 про внесення змін до договору позики № 19-04-23-1; платіжними інструкціями кредитного переказу коштів; платіжними інструкціями.
Таким чином, заявлена ТОВ «Майнд Сет» заборгованість в сумі 3 302 000 грн до ТОВ «Зерновий порт» підтверджена належними й допустимими доказами; доказів сплати боргу матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає грошові вимоги ТОВ «Майнд Сет» до ТОВ «Зерновий порт» в розмірі 3 302 000 грн, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 1, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнд Сет» (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд. 83 А; ЄДРПОУ 43115787) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий порт» (65006, м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; код ЄДРПОУ 45141798) у сумі 3 302 000, 00 грн, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та витрати у сумі 6056, 00 грн (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 12 травня 2025 року та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повну ухвалу складено та підписано 19 травня 2025 року.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд»: ТОВ «Зерновий порт», розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Забаріна А.Ф., ТОВ “Майнд Сет».
Суддя О.О. Мусієнко