ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/2650/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Мельник Елли Вікторівни
до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
про стягнення 201.209,00 грн
Представники сторін: не викликались
05.03.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мельник Елли Вікторівни до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення 201.209,00 грн.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що нею для здійснення господарської діяльності та проведення розрахунків в безготівковій формі в АТ КБ «ПриватБанк» було відкрито 10 різних (поточні, транзитні, рахунок для соціальних виплат тощо), внаслідок чого вона стала клієнтом АТ КБ «ПриватБанк». Після відкриття вказаних вище рахунків ФОП Мельник Е.В. нікому не розголошувала ПІН-коди та іншу конфіденційну інформацію, включаючи дані свого акаунту в «Приват24» і жодним чином, як клієнт АТ КБ «ПриватБанк» своїми діями та/або бездіяльністю не сприяла втраті чи незаконному використанню власних ПІН кодів або іншої інформації, яка дає змогу проводити платіжні банківській операції. 18.09.2024 в період з 13:12 по 13:17 год. невстановленими особами здійснено несанкціонований доступ до системи дистанційного банківського обслуговування «Приват24Бізнес», внаслідок чого з її поточного рахунку № НОМЕР_1 , валюта UAH/980, здійснено безпідставне списання грошових коштів трьома транзакціями на загальну суму 201.209,00 грн, на рахунки не належних отримувачів, що підтверджується платіжними інструкціями №№ 1383, 1384 та 1387. Про здійснення вказаних несанкціонованих, неналежних банківських операцій (транзакцій) позивачці стало відомо 18.09.2024 при перевірці залишку коштів, розміщених на банківському рахунку. Позивачка одразу звернулася на гарячу лінію АТ «ПриватБанк» за номером 3700 та персонального менеджера Банку і консьєрж сервісу, а її чоловік - безпосередньо до співробітників АТ «ПриватБанк» з проханням зупинити проведення цих платіжних операцій, оскільки їх здійснено шахрайським способом невстановленими особами. Жодної допомоги у вирішення вказаного питання з блокування банківських операцій по перерахуванню коштів з банківського рахунку позивачки співробітником відповідача здійснено не було. 19.09.2024 за результатами розгляду поданої заяви про кримінальне правопорушення, слідчим ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041630001129 з правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України та розпочато досудове розслідування, котре не завершено до цього часу. Позивачка на адресу відповідача направила претензію № 08/10-1 від 08.10.2024 про повернення безпідставно списаних коштів з банківського рахунку. Банк у відповідь листом № 20.1.0.0.0/7-241010/67277 від 28.10.2024 повідомив про відсутність правових підстав для задоволення вказаних вимог. Враховуючи викладене, позивачка звернулася до суду з вищезазначеними вимогами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 відкрито провадження у справі № 910/2650/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі суду відзиву на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.03.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 18.03.2025 о 04:45 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 02.04.2025 включно.
31.03.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просить суд розглянути справу в порядку загального позовного провадження, а також надати додатковий час для детального з'ясування обставин за фактами зазначеними в позовній заяві і підготовки відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2650/25 від 02.04.2025 в задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відмовлено повністю.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 12.03.5025 не виконав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -
Мельник Елла Вікторівна (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) зареєстрована як фізична особа - підприємиця 27.04.2004, номер запису: 22240170000035078 та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Лівобережне управління, Амур-Нижньодніпровська ДПІ.
Видами економічної діяльності за КВЕД є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 43.32 Установлення столярних виробів; 31.09 Виробництво інших меблів; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.
Позивачкою для здійснення господарської діяльності та проведення розрахунків в безготівковій формі в АТ КБ «ПриватБанк» (адреса відділення за адресою: 49125, м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 19-А) було відкрито 10 різних (поточні, транзитні, рахунок для соціальних виплат тощо) рахунків на моє ім'я, внаслідок чого я є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк».
Позивачка зазначає, що після відкриття вказаних вище рахунків вона нікому не розголошувала ПІН-коди та іншу конфіденційну інформацію, включаючи дані свого акаунту в «Приват24» і жодним чином, як клієнт АТ «КБ «ПриватБанк» своїми діями та/або бездіяльністю не сприяла втраті чи незаконному використанню власних ПІН кодів або іншої інформації, яка дає змогу проводити платіжні банківській операції.
18.09.2024 в період з 13:12 по 13:17 год. невстановленими особами здійснено несанкціонований доступ до системи дистанційного банківського обслуговування «Приват24Бізнес», внаслідок чого з її поточного рахунку № НОМЕР_1 , валюта UAH/980, здійснено безпідставне списання грошових коштів трьома транзакціями на загальну суму 201.209,00 грн, на рахунки не належних отримувачів.
Наведені обставини підтверджується сформованими за допомогою банківського сервісу наступними платіжними інструкціями:
1) № 1383, дата та час операції 18.09.2024, 13:12 год. на суму 10.734,00 грн, з призначенням платежу: Оплата за рахунком № 0000734 від 17.08.2024 без ПДВ, отримувачем яких вказано Фізичну особу-підприємця Савченко Микиту Сергійовича, ЄДРПОУ НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Універсал Банк»;
2) № 9Ю9YR850Y дата та час операції 18.09.2024, 13:12 год. на суму 5,00 грн, з призначенням платежу: Комісія за виконання платежів в національній валюті…;
3) № 1384, дата та час операції 18.09.2024, 13:13 год. на суму 97.230,00 грн, з призначенням платежу: Оплата за рахунком № 0000774 від 17.08.2024 без ПДВ, отримувачем яких вказано Фізичну особу-підприємця Савченко Микиту Сергійовича, ЄДРПОУ НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Універсал Банк»;
4) № 9Ю9YR8МНY дата та час операції 18.09.2024, 13:13 год. на суму 5,00 грн, з призначенням платежу: Комісія за виконання платежів в національній валюті…;
5) № 1387, дата та час операції 18.09.2024, 13:17 год. на суму 93.230,00 грн, з призначенням платежу: Оплата за рахунком № 0000234 від 17.08.2024 без ПДВ, отримувачем яких вказано Фізичну особу-підприємця Гриньків Дениса Євгенійовича, ЄДРПОУ НОМЕР_5 на рахунок № НОМЕР_6 , відкритий в АТ «Універсал Банк»;
6) № 9Ю9YRAFKY дата та час операції 18.09.2024, 13:17 год. на суму 5,00 грн., з призначенням платежу: Комісія за виконання платежів в національній валюті…;
Про здійснення вказаних несанкціонованих, неналежних банківських операцій (транзакцій) позивачці стало відомо 18.09.2024 при перевірці залишку коштів, розміщених на банківському рахунку. При цьому будь-яких повідомлень від Банку щодо автентифікації (ідентифікації) особи платника та проведених операцій не надходило.
Позивачка зазначає, що вона одразу звернулася на гарячу лінію АТ «ПриватБанк» за номером 3700 та персонального менеджера Банку і консьєржсервісу, а її чоловік - ОСОБА_1 безпосередньо до співробітників АТ «ПриватБанк» з проханням зупинити проведення цих платіжних операцій, оскільки їх здійснено шахрайським способом невстановленими особами. Проте, жодної допомоги у вирішення вказаного питання з блокування банківських операцій по перерахуванню коштів з банківського рахунку позивачки співробітниками відповідача здійснено не було.
За фактом незаконного заволодіння належними ФОП Мельник Е.В. грошовими коштами, що перебували на рахунку № НОМЕР_1 її чоловік - Мельник Микола Зіновійович звернувся 18.09.2024 до чергової частини відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, орган досудового розслідування) із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
19.09.2024 за результатами розгляду вищеозначеної заяви про кримінальне правопорушення, слідчим ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041630001129 з правовою кваліфікацією за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.
В подальшому 08.10.2024 ФОП Мельник Елла Вікторівна надіслала на адреси АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д та 490934, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) претензію, в якій запропонувала в установлений ст. 222 Господарського кодексу України місячний строк з дня одержання цієї претензії, переказати на її рахунок суму несанкціонованих підозрілих платіжних операцій в загальному розмірі 201.209,00 грн, проведених 18.09.2024 в період з 13:12 по 13:17 год., з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», попередньо узгодивши банківські реквізити для здійснення такого переказу.
Відповідач листом № 20.1.0.0.0/7-241010/67277 від 28.10.2024 повідомив, що Банком було ініційовано проведення службового розслідування, в ході якого здійснювався детальний аналіз всієї викладеної інформації. В результаті проведення розслідування встановлено, що факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку знайшов своє підтвердження. Однак, аналіз обставин, які сприяли використанню коштів третіми особами показав, що позивачкою були порушені умови і правила надання банківських послуг, а саме: використання системи дистанційного банківського обслуговування «Приват24 для Бізнесу» та правил дистанційного управління рахунком. Відповідач зазначив, що пунктом 3.1.3.7.2. Умов передбачено, що Банк не несе відповідальність за збереження коштів та даних Клієнта у разі розголошення/втрати уповноваженими / довіреними особами Клієнта відомостей про логін та пароль або токен та інших даних, необхідних для роботи в Системі «Приват24 для бізнесу», а також у разі передачі КЕП третім особам. Банк не несе відповідальності за несанкціонований доступ до сховища ключів Клієнта під час реєстрації/авторизації в Системі «Приват24 для бізнесу» в разі відсутності ліцензійного програмного забезпечення, відсутність антивірусних та анти шпигунських програм, що забезпечують захист від несанкціонованого доступу до інформації Клієнта на персональному комп'ютері Користувача, з якого здійснюється реєстрація (п. 3.1.3.7.2 Умов). Зазначено, що так як позивачкою не в повній мірі було дотримано вимоги безпеки доступу до системи дистанційного обслуговування «Приват24 для бізнесу» та безпеки проведення платежів, Банк повідомив про відсутність правових підстав для задоволення вказаних вимог. Не маючи змоги виконати вимоги ФОП Мельник Е.В. щодо повернення суми несанкціонованого зняття, відповідач висловив сподівання, що це не вплине негативно на подальші стосунки сторін.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо збереження грошових коштів, розміщених позивачкою на рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», тому має повернути позивачу безпідставно списані кошти в сумі 201.209,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2-5 частини 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний:
зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;
не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;
не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
Статтею 68 Закону України «Про платіжні послуги» закріплено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.
Надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час:
1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;
2) ініціювання дистанційної платіжної операції;
3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
Надавачі платіжних послуг зобов'язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.
Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов'язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
Пунктом 3.1.3.5 Умов та правил надання банківських послуг закріплено обов'язки Клієнта: під час використання Системи «Приват24 для бізнесу» Клієнт зобов'язаний дотримуватися всіх вимог безпеки оброблення платіжних інструкцій, встановлених Банком та законодавством.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг згідно пункту 3 частини 8 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги».
Частиною 12 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» закріплено, що надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника.
Згідно частини 4 статті 87 Закону України «Про платіжні послуги» на платника покладено обов'язок негайного повідомлення (після того, як така інформація стала йому відома) надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.
Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.
Постановою Національного банку України № 164 від 29.07.2022 затверджено Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, яким зокрема встановлено:
надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди (пункт 143));
надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача (пункт 144);
власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 146);
власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункт 147).
Позивач (фізична особа-підприємець) та АТ КБ «ПриватБанк», який є одним із найбільших банків України, мають вочевидь різні технічні та фінансові можливості у сфері забезпечення кібербезпеки та захисту від кіберзлочинів. Крім того, саме Банк є фінансовою установою, професійним учасником ринку фінансових послуг, на яку покладається організація та забезпечення безпеки платежів.
Клієнт банку є споживачем банківських послуг, а тому не має тих рівня знань і засобів, які можуть забезпечити безпеку (схоронність) грошових коштів на своєму рахунку, що обслуговує банк.
Банк зі свого боку, надаючи такі фінансові послуги, зобов'язаний забезпечити такий рівень безпеки фінансових активів клієнта, довірених банку, аби убезпечити їх від безпідставного зменшення, зокрема за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування (Інтернет-банкінгу), відповідальним за які є банк. З цією метою банк має постійно впроваджувати у своїй діяльності технологічні процеси (алгоритми), що відповідають актуальним викликам безпеки та спрямовані на запобігання помилковому переказу грошових коштів клієнтів, а також здійснювати контроль за їх дотриманням і виконанням.
Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 176/1445/22 дійшов висновку, що Банк має довести, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. За відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитись переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, оскільки правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Суд відзначає, що відповідач у листі № 20.1.0.0.0./7-241010/67277 від 28.10.2024 визнав факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку позивача, однак послався на ту обставину, що саме позивачка порушила Умови та правила надання банківських послуг, а саме використання системи дистанційного обслуговування «Приват24 для бізнесу» та правил дистанційного управління рахунком, що сприяло використанню коштів третіми особами, проте такі твердження не заслуговують на увагу суду, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивачки та не довів, що позивачка, як володілець та користувач рахунку, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до нього чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
Відсутність поданого відповідачем відзиву на позов фактично свідчить, що у цій справі обидві сторони не заперечують, що несанкціоноване списання коштів відбулося внаслідок злочинних дій третіх осіб.
Судом враховано факт звернення позивачки до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій, що свідчать про те, що у позивачки була дійсно відсутня воля на вчинення таких перерахувань коштів.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мельник Елли Вікторівни підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь Фізичної особи-підприємця Мельник Елли Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_2 ) безпідставно списані кошти в розмірі 201.209 (двісті одну тисячу двісті дев'ять) грн 00 коп., 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова