ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2025Справа № 910/3499/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарокс Юкрейн Лімітед»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Артмед»
про стягнення 45.582,00 грн
Представники сторін: не викликались
20.03.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарокс Юкрейн Лімітед» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Артмед» про стягнення 45.582,00 грн заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами генерального договору на постачання товару № 01-ПТ від 19.01.2024 позивачем поставлено відповідачу товар вартістю 45.582,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 372 від 30.10.2024. У зв'язку з тим, що строк виконання оплати не встановлено, позивачем 20.02.2025 на адресу відповідача направлено вимогу про сплату заборгованості, однак поштове відправлення було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вищезазначеними вимогами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 відкрито провадження у справі № 910/3499/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.03.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 01.04.2025 о 23:09 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 17.04.2025 включно.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 27.03.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -
19.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарокс Юкрейн Лімітед» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Артмед» (покупець, відповідач) було укладено генеральний договір на постачання товару № 01-ПТ (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальника зобов'язується в обумовлені сторонами строки передати визначені сторонами партії товару у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлено сторонами грошову суму.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату поставленого товару повністю не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 45.582,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з 19.01.2024, з дати його підписання, та діє до 31.12.2024.
Відповідно до п. 10.2. договору до припинення дії договору сторони зобов'язані завершити (виконати) всі фактично взяті на себе зобов'язання по договору, в тому числі - провести взаєморозрахунки по дійсному договору, розрахуватись за фактично отриманий товар, оплатити штрафні санкції, тощо.
Згідно з п. 1.1.1. договору товаром в рамках цього договору є лікарські засоби, що вживається у значенні, передбаченому Законом України «Про лікарські засоби», діючим на момент укладення цього договору (далі - товар).
Відповідно до п. 1.1.2. договору найменування товару (асортимент), форма випуску/одиниці виміру, кількість, вартість, пакування, строк поставки, місце поставки та інші умови поставки, які сторони визначать як суттєві, зазначаються в накладних на окремі партії товару, які укладаються (оформлюються) на підставі замовлень покупця та є невід'ємною частиною цього договору. Сторони домовились вважати інформацію по товару у накладній як специфікацію на товар та умови його постачання.
Згідно з п. 2.2.2. договору покупець зобов'язаний прийняти від постачальника товар у визначений сторонами строк поставки згідно із підтвердженим замовленням, підписати відповідну накладну на поставлену партію товару, проставити печатку покупця, та передати постачальнику належним чином оформлену довіреність, видану уповноваженій особі покупця на отримання (прийом) товару.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Умовами ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар вартістю 45.582,00 грн, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками обох сторін видатковою накладною № 372 від 30.10.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до 2.2.3. договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару та у строк, вказані у відповідній накладній на поставку партії товару. В платіжному дорученні (інструкції) покупець вказує: оплата за поставку товару згідно із договором № 01-ПТ від 19.01.24, № та дату відповідної накладної.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Оскільки строк виконання зобов'язання по сплаті поставленого товару ані договором ані видатковою накладною № 372 від 30.10.2024 не встановлено, позивач вправі вимагати його виконання в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості № 75 від 20.02.2025, в якій позивач вимагав сплатити вартість поставленого товару в розмірі 45.582,00 грн впродовж 7 (семи) днів з дня отримання цієї вимоги.
Дану вимогу позивач 20.02.2025 направив відповідачу рекомендованою кореспонденцією № 0306700082891, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 20.02.2025.
Проте, згідно роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трекінгом № 0306700082891 відправлення повернуто 08.03.2025 відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на викладене, відповідач мав здійснити оплату товару у строк до 17.03.2025 включно.
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав зобов'язання по сплаті поставленого товару, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 45.582,00 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті поставленого товару за договором в повному обсязі не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості поставленого товару в розмірі 45.582,00 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарокс Юкрейн Лімітед» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 10.000,00 грн слід зазначити наступне.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У позовній заяві позивачем наведено, що позивач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10.000,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
15.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарокс Юкрейн Лімітед» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Олега Матвійчука» (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 125/03-23 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу щодо представництва, захисту прав та законних інтересів Клієнта в межах та обсязі, визначеному у цьому договорі.
Згідно з п. 1.7. договору безпосереднє захист та представництво інтересів Клієнта та надання правової (правничої) допомоги за цим договором здійснює адвокат Матвійчук Олег Вікторович. Адвокат може залучати до виконання укладених договорів про надання правової (правничої) допомоги інших адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об'єднань, юридичних фірм, та інших спеціалістів на договірних засадах. При цьому, зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарокс Юкрейн Лімітед» Саілеш Р.П. 19.01.2024 сформовано в системі «Електронний суд» довіреність на представництво інтересів товариства Матвійчук Олегу Вікторовичу.
Підтвердженням того, що Матвійчук Олег Вікторович є адвокатом свідчить витяг з реєстру адвокатів Києва згідно якого адвокат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6159 від 09.08.2018.
Відповідно до п. 1.8. договору визначений цим договором обсяг надання правової допомоги може змінюватись виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.
Згідно з п. 3.1. договору розмір гонорару, умови оплати та розрахунки за правову допомогу щодо яких сторони дійшли згоди, може погоджуватися окремо, у додатковій угоді до цього договору, яка набуває чинності з дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною цього договору. У випадку, якщо сторонами така угода не укладена, то це означає, що сторони дійшли згоди, що правова допомога за цим договором надається безоплатно.
Відповідно до п. 3.3. договору за результатами надання правової допомоги, складається два примірника відповідного акту про надання правової допомоги, що підписується сторонами. В такому акті вказується фактичний обсяг наданої Адвокатом правової допомоги, що підтверджує надання правової допомоги та прийняття її Клієнтом. Акт надається Клієнту безпосередньо або надсилається Клієнту засобами поштового чи комунікаційного зв'язку за його місцезнаходженням або електронною пошто.
20.02.2025 між Клієнтом та Адвокатським бюро «Олега Матвійчука» (Адвокат) укладено додаткову угоду № 5 до договору (далі - додаткова угода).
Згідно п. 1 додаткової угоди, відповідно п. 1.8. договору, сторони погодили, що Адвокат надає Клієнту правову допомогу у: (і) досудовій підготовці: вивченні документів та усній консультації; підготовці та направленні боржнику (ТОВ «Компанія Артмед» ЄДРПОУ 44788642) претензії (вимоги) про сплату заборгованості, додатків до неї; та (іі) підготовці позовної заяви до ТОВ «Компанія Артмед» ЄДРПОУ 44788642 зі зверненням до господарського суду за відповідною підсудністю та здійсненні процесуального супроводу під час розгляду справи з підготовкою необхідних документів, в такому обсязі з відповідним розміром гонорару:
- вивчення документів та усна консультація - 1.000,00 грн за 1 год.
- написання та направлення претензії (вимоги) про сплату заборгованості - 1.500,00 грн.
- написання (оформлення) позовної заяви, збір усіх документів (доказів) та виготовлення копій (друк, сканування), направлення стороні і в суд - 6.500,00 грн.
- написання (оформлення) інших заяв по суті справи (відповідь на відзив та будь-які інші документи, що мають характер заяв, в яких наведені обґрунтування, заперечення, підтвердження, докази), збір усіх документів (доказів), виготовлення копій (друк, сканування) - 5.000,00 грн за 1 заяву.
- інші заяви з процесуальних питань - 2.500,00 грн за 1 заяву;
- участь у 1 судовому засіданні - 4.700,00 грн. При цьому, тривалість судового засідання, очікування на судове засідання понад 1 годину, тарифікується виходячи 4.700,00 грн за кожну витрачену 1 годину.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарокс Юкрейн Лімітед» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Олега Матвійчука» (Адвокат) складено акт № 2-1 про надання правової допомоги до договору (далі - акт).
Згідно з п. 1 акту відповідно до п.п. 1.1., 1.8. та п. 3.3. договору сторони підтверджують, що Адвокатом належним чином надано правову допомогу Клієнту в обсязі погодженому додатковою угодою до договору:
- вивчення документів та усна консультація - 2.000,00 грн за 2 год. (з розрахунку 1.000,00 грн за 1 год.).
- написання та направлення претензії (вимоги) про сплату заборгованості - 1.500,00 грн.
- написання (оформлення) позовної заяви, збір усіх документів (доказів) та виготовлення копій (друк, сканування), направлення стороні і в суд - 6.500,00 грн, а Клієнт прийняв надану правову допомогу Адвокатом у такому обсязі, що відповідає суті доручення та інтересам Клієнта, та здійснив оплату гонорару (винагороди) у розмірі 10.000,00 грн (без ПДВ) за отриману правову (правничу) допомогу відповідно до договору.
Відповідно до п. 2 акту сторони підтвердили, що виконали всі зобов'язання один перед одним та не мають будь-яких претензій і зауважень один до одного щодо результату надання правової допомоги та її оплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно платіжної інструкції № 126 від 20.03.2025 (призначення платежу: плата за надання правової допомоги згідно договору № 125/03-23 від 15.03.2023) перерахував на рахунок Адвокатського бюро Олега Матвійчука за надання правової допомоги кошти в сумі 10.000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.
Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання та сплати правової допомоги позивачу на погоджену між Клієнтом та Адвокатом суму у розмірі 10.000,00 грн.
Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача повністю в сумі 10.000,00 грн.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Артмед» (03131, м. Київ, вул. Конча-Заспинська, 12, кв. 12; код ЄДРПОУ 44788642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарокс Юкрейн Лімітед» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, кімната 702; код ЄДРПОУ 43687709) 45.582 (сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн 00 коп. основного боргу, 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 10.000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова